Індивідуальна та групова ігротерапія. Вимоги до формування ігротерапевтичних груп

Директивна і недирективна ігротерапія

В директивній (спрямованій) ігротерапії дорослий – центральна особа в грі – бере на себе функції організатора гри, інтерпретації її символічного значення. Для такого підходу характерні заздалегідь розроблені плани гри, чіткий розподіл ролей, з'ясування усіх конфліктних ситуацій. Дитині пропонується в готовому вигляді декілька можливих варіантів вирішення проблеми. У результаті гри відбувається усвідомлення дитиною себе і своїх конфліктів.

Недирективна (ненаправленная) ігротерапія спрямована на вільну гру дитини. Психотерапевт не втручається в спонтанну гру дітей, не інтерпретує її, а створює самою грою атмосферу безпеки, безумовного прийняття думок і почуттів клієнта.

Мета гри в недирективної підході – допомогти дитині усвідомити саму себе, свої переваги й недоліки, труднощі та успіхи.

Ігротерапія використовується як в індивідуальній, так і в груповій формі. Головним критерієм переваги групової ігротерапії є наявність у дитини соціальної потреби у спілкуванні, що формується на ранній стадії дитячого розвитку. Висновок про наявність у дитини соціальної потреби, вирішальним чином визначає успіх проведення групової терапії, виноситься на підставі аналізу історії кожного випадку.

У випадку, коли така соціальна потреба у дитини відсутня, постає особливе завдання формування потреби в соціальному спілкуванні, яка може бути вирішена у формі індивідуальної ігротерапії.

Якщо для індивідуальної ігротерапії протипоказанням може виступати надглибока ступінь розумової відсталості дитини, то для групової ігротерапії коло протипоказань розширюється. Такими можуть бути:

• яскраво виражені дитячі ревнощі, яка виступає у формі конкуренції із сиблінгами (рідними братами і сестрами);

• явно виражене асоціальна поведінка, що складає загрозу для безпеки партнерів по групі;

• прискорений сексуальний розвиток;

• крайня агресивність;

• актуальний стресовий стан.

У всіх цих випадках проведенню групової ігротерапії має передувати її індивідуальна форма, що забезпечує зняття гострої симптоматики та підготовку дитини до роботи в групі.

Групова ігротерапія – це психологічний і соціальний процес, в якому діти природним чином взаємодіють одні з одними, набувають нові знання не тільки про інших дітей, але і про себе. Цей метод має на увазі гру як терапевтичний процес і є ефективним засобом корекції функціональних нервово-психічних розладів, психосоматичних захворювань і психопрофілактики.

Велике значення для успіху роботи корекційної групи має також її склад, який може володіти як інтегративним, так і дезінтегративним ефектом. Підбір кандидатів в групу має здійснюватися за принципом доповнення та включати дітей з різноманітними порушеннями, що забезпечувало б можливість ідентифікації з альтернативними зразками поведінки.

Кожна дитина в групі повинна отримати можливість вільного самовираження, без погроз і глузувань. В одній групі небажана присутність дітей, що контактують поза ігротерапевтичним процесом.

Група не повинна включати більше однієї дитини делінквентної поведінки, врівноваженої, принаймні, одним нейтралізатором. Різниця у віці дітей (мається на увазі психологічний вік) в групі не повинна перевищувати 12 міс. Група дошкільного та молодшого шкільного віку повинна включати дітей різних статей (і хлопчиків, і дівчаток).

Діяльність ігротерапевт спрямована не на групу в цілому, а на кожного її члена окремо. У завдання ігротерапії не входить корекція групи як соціальної одиниці. При наборі групи керуються наступним: група повинна складатися з дітей з різними порушеннями; слід поміщати дітей у таку групу, де вони не отримають додаткову психічну травму; члени групи не повинні бути знайомі до початку ігротерапії; різниця у віці не повинна перевищувати 1 року. У таких групах можуть брати участь діти віком від 5 до 12 років.

Чисельність дітей у групі:

• у віці 4-5 років - 4 особи;

• у віці 5-11 років - 6 осіб;

• у віці 11-14 років - 8 осіб.

Всі цифри досить умовні і залежать від особливостей учасників групи і об'єктивних умов роботи. Слід зазначити, що в психопрофілактичних групах чисельність не повинна бути збільшена більш ніж в 1,5 рази. Крім того, якщо групу ведуть два ігротерапевт (що представляється найбільш кращим, особливо коли в парі працюють чоловік і жінка), число дітей також може бути збільшено у 1,5 рази.

Дата добавления: 2014-01-04