Вимоги до якості скляних виробів

Якість скляних товарів залежить від багатьох чинників: механічної міцності, терміч­ної стійкості конструктивних та розмірних особливостей, гігієнічних, естетичних властивостей тощо. За формою, розмірами, характером виконання, видами і групами складності декору побутовий скляний посуд повинен відповідати затвердженим зразкам, а також мати виз­начені споживні властивості. Вироби на рівній поверхні не мають качатися. Скляні вироби повинні бути достатньо механічно міцни­ми. Термічна стійкість виробів вважається задовільною, якщо 99 % виробів витримують випробування, передбачені ДСТУ.

Вироби зі скла мають бути прозорими, без кольорових відтінків. Вироби із кольорового скла і зі скла з нацвітом повинні бути рівно­мірно пофарбовані.

Поверхня виробу мусить бути чистою, гладкою, без заусениць і подряпин, з чітким малюнком. Щоб уникнути ріжучого краю, виріб оплавляють, шліфують і полірують.

Скляні вироби інколи мають дефекти скломаси, виготовлення та обробки. Приховані дефекти можуть виникнути у процесі варін­ня скломаси, формування виробів та їх обробки.

Недостатнє знебарвлювання, газоподібні та повітряні (пухирці та лишки), склоподібні (свіль, шлір) та кристалічні (шамотний камінь, рух тощо) включення вважають дефектами скломаси. Не­достатнє знебарвлювання виникає за надмірної або недостатньої кількості знебарвлювачів у шихті чи у результаті порушень режимів варіння скломаси. Газові включення з'являються внаслідок недо­статнього освітлення скломаси. Свіль, шлір - це прозорі включен­ня, що відрізняються від основної маси скла хімічним складом чи фізичними властивостями. Свілі бувають нитковидні, волосяні, у вигляді вузликів і джгутів. Кристалічні включення мають кристаліч­ну структуру частинки скла.

Основними дефектами виробництва у процесі формування скля­них виробів є нерівномірний поділ скломаси, викривлення виробу, асиметричність носиків та ручок, різні відколи, посічки тощо.

До специфічних дефектів пресованих виробів належать кованність - нерівність, що виявляється як дрібна хвилястість по­верхні (сліди від зношеної прес-форми); заусениці та лишки (сліди від форм, що розкриваються).

Дефектами обробки і декорування скловиробів є переплавлен­ня краю, асиметричність малюнків, заваленність алмазної грані, помарки, вигоряння фарб і плівок, вспученість, розтріскування тощо. Більшість цих дефектів не допускають, тому що вони різко знижують естетичні і гігієнічні властивості виробів.

Дата добавления: 2014-01-04