Паралельне з‘єднання

Послідовне з‘єднання

Переваги – через всі ЕД – однаковий струм потрібне джерело мінімальної потужності невелика довжина проводів, простота та наочність схеми підривання, простота розрахунку та перевірки мережі.

Недоліки – можливість відказу при одному несправному ЕД.

Переваги: При обірваному 1 ЕД відказ тільки в одному заряді, а при парно-паралельному відказу взагалі не буде.

Недоліки: Більш потужне джерело струму; практично неможливо визначити несправності мережі навіть приладами; потрібно більше проводів. Монтаж та розрахунок складніший.

Для використання не рекомендується. Можливе застосування при прохідці та углубці стволів шахт – надійність паралельного з‘єднання.

2 кільця з оголених проводів (антени) на кілочках

Антенні проводи – до магістралі і далі до мінної станції.

Послідовно-паралельне – коли потрібно підірвати багато ЕД, а напруга джерела недостатня для послідовного з‘єднання.

Паралельно-послідовне – менш зручне і рідко застосовується і її слід застосовувати у всіх випадках коли можна забезпечити гарантійний струм для включення в мережу ЕД-ів.

Методика розрахунку підривних мереж складається у визначення величина опору мережі, сили струму через окремий ЕД та порівнянні результатів з гранічним значенням опору мережі для конденсаторних машинок (паспорт) чи з гарантійним струмом для ЕД при підриванні від силової чи освітлювальної лінії.

Оскільки точні розрахунки складні, застосовуються спрощенні формули:

Послідовна:

І ³ І_гар при пост. струмі

І > І_{гар еф} при змін. струмі але не менше два для групи.

Паралельна:

Паралельно-пучкова:;

Для і-го відгалуження

Всієї мережі:

При однакових опорах відгалужень:

n – кількість паралельних відгалужень

Сила струму через 1 відгалуження:

, тобто сила струму в магістралі в n раз > І_гар для 1 ЕД.

Технологія електричного підривання

Електричне підривання прийнятне для ведення вибухів в будь-яких умовах. Для його реалізації необхідно:

1. Перевірити та підібрати ЕД за опором;

2. Виготовити патрони – бойовики;

3. Подати попереджуючий сигнал;

4. Виконати зарядження та забивку;

5. Змонтувати ел.-підр. мережу;

6. Перевірити справність підривної мережі;

7. Приєднати магістраль до джерела струму;

8. Подати бойовий сигнал та виконати вибух;

9. Після провітрювання оглянути вибій;

10. Якщо є відкази – ліквідувати.

11. Дати сигнал "відбій".

Основні вимоги методу:

Проводи ЕД повинні бути короткозамкнені до приєднання до мережі струму.

З‘єднання виконуються спец. затискачами – контактами, заповненими солідолом. Або ізол. стрічкою. Монтаж виконується від зарядів до джерела. При дублюванні основні та дублюючі після забивки проводи помічаються спеціальною маркою.

Опір мережі повинен бути розрахований та виміряний з місця подачі струму в мережу (розходження не більше 10 %).

Ключі від вмик. машинки та ящиків мінних станцій на час підготовчих робіт знаходяться у керівника чи підривника.

Усі електричні установки виключають в межах небезпечної зони. Якщо при включенні вибух не відбувся, магістральні проводи відключаються і через 10 хв. підривник оглядає вибій, ліквідує несправності. Після вибуху та провітрювання вибою, але не менше 5 хв. на поверхні та 15 хв. під землею оглядається вибій та ліквідуються відкази.

Переваги електричного підривання – відносна безпека, можливість перевірки мережі, підривання в будь-якій послідовності, необмежені області застосування.

Недоліки: складність монтажу мережі, особливо при великій кількості ЕД за мішаними схемами; підвищена вартість порівняно з вогневим підриванням; небезпека передчасного вибуху від блукаючих струмів.

Попередження відказів та передчасних вибухів:

Відкази – в зв‘язку із прихованими дефектами ЕД, котрих не виявлено попередніми випробуваннями (дефекти в запалювальній краплі, зменшений перетин містка).

Для надійності – по 2 ЕД послідовно з‘єднаних, подвійні ел. мережі.

Дата добавления: 2014-01-04