Функціональні інтеграційні угруповання та місце в них України

Характерні риси світових, континентальних та регіональних інтеграційних об’єднань

Основні характеристики інтеграції на різних етапах розвитку:

1. 1945-50-і рр.: домінування США; лібералізація торгівлі і руху капіталу – створення ГАТТ; врегулювання валютно-фінансових і торгівельних відносин – валютна система "доларового стандарту", створення МВФ та МБРР;

2. 60-і роки: формування тріади з центром у США, Японії та Європейському співтоваристві; створення Організації економічного співробітництва і розвитку; активний розвиток ООН: Конференція з торгівлі і розвитку ООН (ЮНКТАД, http://www.unctad.org/), Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО, http://www.unido.org/).

3. 70-і роки: "велика сімка" координує роботу - МВФ, МБРР, ГАТТ, ОЕСР – „велика вісімка” (+Росія).

До характерних рис регіональних інтеграційних об’єднань відносяться:

- “нові індустріальні країни” – випускають товари, що потребують кваліфікованої праці та сучасних технологій;

- менш розвинені з числа розвинених держав в основному займаються виробництвом трудомістких виробів, постачанням сировини на світовий ринок;

- промислово розвинені країни концентрують зусилля на капіталомістких, високотехнологічних виробах.

Світові інтеграційні об’єднання умовно поділяють на такі типи:

- угрупування першого типу – країни, в економіці яких переважають галузі та підприємства з високим ступенем залучення продукції, що виробляється, для її подальшої переробки в більш розвинених країнах на засадах кооперування у міжнародний поділ праці;

- угрупування другого типу – країни, в економіці яких наявні як певні галузі та підприємства, які залучають з інших країн вироби первинної технологічної переробки, так і певні галузі та підприємства, які самі є об'єктами залучення іншими країнами на засадах кооперування у міжнародний поділ праці;

- угрупування третього типу – країни, в економіці яких переважають галузі та підприємства, що базуються на широкому залученні сировини та продукції, що виробляються галузями та підприємствами інших країн на засадах кооперування у міжнародний поділ праці.

До функціональних інтеграційних угруповань належать світові організації, які координують діяльність економічної, фінансової, технологічної сфер у міжнародній економіці.

Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Found, http://www.imf.org/) – реалізує кодекс правил обміну валют і забезпечує компенсаційну фінансову допомогу країнам-учасницям у разі виникнення проблем із їх платіжними балансами. Членами МВФ є 182 держави.

Принципи діяльності міжнародного валютного фонду є наступні:

- заборона на маніпуляції валютним курсом або міжнародною валютною системою;

- зобов'язання проведення у разі необхідності інтервенцій на валютних ринках для усунення валютної кризи;

- зобов'язання кожної країни враховувати у своїй політиці інтервенцій інтереси своїх партнерів, особливо тих, у валюті яких здійснюється інтервенція.

Цілями організації є наступне:

- сприяти міжнародному співробітництву, забезпечивши механізми консультацій і співробітництва для розв'язання монетарних проблем;

- сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, збільшуючи таким чином рівень зайнятості та підвищуючи рівень реальних доходів, а також удосконалюючи виробничі потужності;

- підтримувати стійкі валютні курси та чіткі обмінні операції, запобігати невиправданій девальвації національних грошових одиниць;

- прискорити становлення багатосторонньої системи платежів для поточних операцій та прагнути зняттю обмежень на обмін валют, що заважає нормальній торгівлі;

- забезпечити тимчасовий доступ членів до загальних ресурсів для того, щоб дати їм змогу виправити незбалансованість платіжних балансів без запровадження механізмів, які загрожуватимуть національному чи міжнародному добробуту;

- зменшити тривалість і величину незбалансованості платіжного балансу.

Україна стала членом МВФ 3 вересня 1992 року. Статутний фонд МВФ формується за рахунок внесків держав-членів відповідно до встановлених для кожного з них квотою. Квота України становить 0,7 %. МВФ є найбільшим кредитором України, його частка становить понад 60 % всіх кредитів міжнародних організацій.

Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку, Світовий банк – СБ (The International Bank for Reconstruction and Development) об'єднує 181 державу. До цілей МБРР належать:

- сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів, а саме їх виробничого потенціалу;

- заохочення інвестицій шляхом надання гарантій або прийняття участі у кредитних та інвестиційних проектах;

- стимулювання довгострокового збалансованого зростання міжнародної торгівлі, а також підтримка рівноваги платіжного балансу шляхом кредитування проектів з розвитку виробництва у країнах-членах МБРР.

Україна вступила у МБРР у 1992 році. МБРР є другим, після МВФ, кредитором України (32,8 % всіх позичок). За класифікацією Світового Банку Україна належить до III категорії країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення становить 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5 % річних.

ЮНІДО (United Nations Industrial Development Organization – UNIDO) засновано в 1967p. рішенням Генеральної Асамблеї ООН як центральний координуючий орган у сфері допомоги промисловому розвитку країн, що розвиваються.

Цілями ЮНІДО є такі:

- сприяння промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному, національному і галузевому рівнях;

- сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, в тому числі в галузі розробки природних ресурсів і розвитку інфраструктури;

- надання допомоги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, у реструктуризації та приватизації в промисловості;

- надання технічної допомоги.

Україна стала членом ЮНІДО у 1985 році після укладення між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку Угоди про співробітництво в сфері промислового розвитку. У 2004 році відбулося підписання Рамкової програми співробітництва між Україною і ЮНІДО.

Дата добавления: 2014-01-04