Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Нероз'ємні з'єднання

 

До основних нероз'ємних з'єднань, застосовуваним у приладобудуванні, відносять з'єднання пайкою, склеюванням, зварюванням, заклепуванням, вальцюванням, запресовуванням, загнучкою.

З'єднання пайкою. Пайка — це з'єднання деталей у нагрітому стані із застосуванням зв'язувальної речовини (припою), температура плавлення якого нижче температури плавлення частин, що з'єднуються. Якщо потрібна більша міцність з'єднання, то використовують тверді припої з температурою плавлення вище 400°С. До них відносять, наприклад, припій ПСр45 (срібла — 45%, міді 30%, цинку - 25% з температурою плавлення 720°С, що має високу стійкість проти корозії. Для пайки деталей з алюмінію і його сплавів застосовують припій 34А (міді — 28%, кремнію — 6%, алюмінію - 66%) з температурою плавлення 525°С.

Використують також і м'які припої з температурою плавлення нижче 4000С. Найпоширенішийо припій П0С61 (олова - 61 %, сурми — 0,8%, свинець-інше) з температурою плавлення 1900С, застосовуваний для електромонтажу.

Рис. 13.1. Рис.13.2.

На кресленні шов у розрізах і на видах зображують лінією, товщина якої 2S (мал. 13.1, а, б), S — товщина лінії видимого контуру. Пайку позначають умовним знаком È, що наносять на похилій ділянці лінії-винесення (див. мал. 13.1).

Якщо шов замкнутий, то лінія-винесення закінчується окружністю, діаметр якої 3 - 4 мм. Позначення припою вказують у технічних вимогах, номер яких проставляється на лінії-винесенню п, 1, мал. 13.1, а).

З'єднання склеюванням. Склеювання - це з'єднання деталей тонким шаром состава, що трердіє (клію), його наносять на дотичні поверхні. Склеюванням можна з'єднувати предмети невеликої товщини, наприклад, папір, тканину, гуму й т.п.. Для склеювання металів з металами й неметалічними матеріалами найбільше часто застосовують клей БФ-2 і БФ-4. Тканина до дерев'яної поверхні приклеюють клеєм АК-20, деревні матеріали з'єднують між собою казеїновим клеєм. Шви, одержувані склеюванням, на кресленні зображують так само, як і шви, отримані пайкою, тільки умовний знак іншої - К (мал. 13.2).

З'єднання зварюванням. Зварювання — це з'єднання деталей у результаті місцевого нагрівання їхнього матеріалу до розплавленого пластичного стану. Затверділий шар металу називають звареним швом, або звареною точкою. Розрізняють зварювання плавленням і тиском. При зварюванні плавленням розплавляють матеріал деталей, що з'єднуються, і присадковий матеріал. Для цього використовують електричну дугу або газовий пальник (мал. 13.3, а, б).

Рис. 13.3
Рис. 13.4

При зварюванні тиском нагрівають места, що зварюються, до пластичного стану й здавлюють їх. Прикладом може бути електричне контактне точечне зварювання (мал. 13.4, а) і роликове (мал. 13.4, б). На кресленні зварений шов позначають умовно (мал. 13.5). Спочатку вказують умовний знак (О - шов виконують по замкнутій лінії), потім стандарт на типи й конструктивні елементи шва, дають буквено-цифрове позначення шва по стандарті (Т1 - таврове, шов однобічний без скосу крайок), умовна позначка способу зварювання (А-Автоматична), знак і розмір катета в мм - 6), допоміжні знаки (] - шов виконаний по незамкнутій лінії).

З'єднання деталей заклепками. Заклепка представляє циліндричний стрижень, на одному кінці якого є заставна головка. Замикаючу головку утворять у результаті клепки (мал. 13.6). Для з'єднання металевих деталей використовують заклепки з напівкруглою й потаємною головками (мал. 13.7). Неметалічні деталі, наприклад з гетинаксу, текстоліту, з'єднують пустотілими й трубчастими заклепками, креслення яких зображений на мал. 13.8.

 

Рис. 13.5 Рис. 13.6

Для якісного з'єднання необхідно розрахувати й вибрати діаметр, довжину стрижня, а також визначити діаметр отвору під заклепку.

Діаметр стрижня d визначають із умови міцності, тобто залежно від матеріалу деталей, що з'єднуються, і прикладеного навантаження

Довжину стрижня заклепки розраховують по формулі:

де S1 і S2 — товщина матеріалу деталей, що склепуються, l 1- довжина виступаючої частини заклепки (мал. 13.9).

 
Рис. 13.7  
Рис. 13.8. Рис. 13.9.
Рис. 13.10. Рис. 13.11.
     

Діаметри стрижнів стандартизовані. У табл. 13.1 наведені розміри отвору під заклепку й довжина виступаючої частини залежно від обраного діаметра стрижня. Виконання з'єднання заклепками на кресленні повинне відповідати мал. 13.10. На видах заклепки вказують умовним знаком «+», а в розрізі їх вичерчують тільки на початку й наприкінці з'єднання.

З'єднання вальцюванням. Для цього відгинають краї деталі по замкнутому контурі. Якщо край деталі відігнуть усередину (мал. 13.11, а), застосовують завальцювання, назовні — розвальцьовування (мал. 13.11, б). На кресленні даний вид з'єднання вказують на полку лінії-винесення (рис. 13.12, а, б).

З'єднання зшиванням. Цей вид з'єднання використовують для виготовлення чохлів джгутів і приладів. На кресленнях з'єднань зшиванням шви зображують штриховою лінією, товщина якої дорівнює 1/3 основної лінії з похилими штрихами в інтервалах.

Розміри отворів під заклепки залежно від її діаметра

Таблиця 13.1

d стрижня   1.2 1.4        
l1 1.8   2,3 3.5      
dотв 1.2 1.4 1,6 2.2 3,3 4,5 5,5

 

Рис. 13.12. Рис. 13.13.

Довжина штрихів у лінії – 10 - 30 мм, довжина похилих штрихів – 2 - 3 мм, кут нахилу штрихів до лінії - приблизно 45° (мал.13.13). Від лінії, що зображує шов, проводять лінію-винесення, що закінчується полицею, на якій указують номер позиції матеріалу по специфікації. Під полицею вказують кількість рядів у шві (2) і відстань між рядами (4 мм).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку | Роз'ємні з'єднання
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 4457; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.