Спосіб полярних координат

3.

Цикл Кребса – послідовне перетворення органічних кислот, що відбувається у матриксі мітохондрій (англійський біохімік Кребс, 1937р.). На початку циклу піровиноградна кислота реагує із щавлевооцтовою, утворюючи лимонну кислоту. Лимонна через низку реакцій перетворюється на інші кислоти. Внаслідок таких перетворень відновлюється щавлевооцтова кислота, яка знову реагує з піровиноградною, і цикл повторюється. Значення циклу в тому, що внаслідок кожного циклу утворюється 1АТФ. Крім того, в ході біохімічних реакцій циклу від органічних кислот відщеплюються атоми гідрогену, які є носіями енергії. Ці атоми відновлюють певні сполуки. Енергія, запасена в атомах гідрогену, згодом частково використовується для синтезу АТФ. А молекули СО2, які утворюються під час цих перетворень, залишають мітохондрії і виводяться з клітини – тому дихання клітини. Наступні перетворення пов’язані з перенесенням електронів від атомів гідрогену на кисень. Ці процеси відбуваються за участю ланцюга дихальних ферментів, які вбудовані у внутрішню мембрану мітохондрій. Електрони послідовно передаються від одних сполук до інших, поки не відбудеться процес відновлення кисню.

2.

Автотрофи – організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних (фототрофи і хемотрофи).

Гетеротрофи – використовують готові органічні сполуки з їжею, синтезовані іншими організмами.

Енергетичний обмін відбувається у три етапи:

І етап – підготовчий. У тварин і людини відбувається у шлунково-кишковому тракті і цитоплазмі клітин всіх організмів. Під впливом ферментів великі органічні молекули розщеплюються на мономери. При цьому виділяється небагато енергії, яка розсіюється у вигляді тепла.

ІІ етап – безкисневий (анаеробний). Відбувається у клітинах. Мономери, які утворилися на підготовчому етапі, зазнають подальшого розщеплення без участі оксигену. Анаеробне розщеплення (анаеробне дихання) – це найпростіша форма утворення та акумулювання енергії у макроергічних зв’язках молекул АТФ. Паразитичні організми взагалі мають лише анаеробний енергетичний обмін, у решти організмів кисневому етапу завжди передує безкисневий. На цьому етапі відбувається розщеплення глюкози шляхом гліколізу. Суть гліколізу: молекула глюкози розщеплюється на дві молекули піровиноградної кислоти (С3Н4О3), або до молочної кислоти (С3Н6О3) (у клітинах м’язів).

С6Н12О6 +2Н3РО4+ 2АДФ = 2С3Н6О3+2АТФ+2Н2О+200 кДж

84 кДж енергії витрачається на синтез АТФ, а решта 116 розсіюється у вигляді тепла. Тобто, гліколіз – малоефективний процес, бо лише 35-40% енергії запасається в АТФ. Але завдяки гліколізу організм навіть без кисню може дістати енергію, а піровиноградна і молочна кислоти зазнають подальшого ферментативного перетворення в аеробних умовах.

Глюкоза може також розщеплюватися у результаті бродіння.

ІІІ етап – кисневий (аеробний). Відбувається у клітинах, у мітохондріях за участю кисню. Органічні сполуки, що утворилися на безкисневому етапі, окиснюються до кінцевих продуктів – СО2 і Н2О. Сукупність реакцій окиснення у живих клітинах – біологічне окиснення. Процес біологічного окиснення пов’язаний із відщепленням від органічних сполук гідрогену і приєднанням його до молекулярного кисню за допомогою особливих біологічно активних речовин-переносників. Внаслідок цього утворюється вода. Ці процеси прискорюють певні ферменти. Важливе місце в аеробному диханні відіграє цикл Кребса.

Отже, процес окиснення органічних сполук киснем супроводжується низкою окисно-відновних реакцій, у ході яких енергія, яка міститься у вигляді хімічних зв’язків, звільняється поступово. Це дає можливість клітині використовувати її повніше, ніж під час безкисневого етапу.

Повне окиснення молекул молочної або піровиноградної кислоти до Н2О і СО2 супроводжується виділенням енергії, якої достатньо для утворення 36 АТФ. Виділяється близько 2800 кДж енергії, з яких 55% (1600) акумулюється в АТФ, а 45% - розсіюється:

2С3Н6О3+6О2+36Н3РО4+36АДФ = 6СО2+36АТФ+36Н2О

Кінцевий результат енергетичного обміну – 38 молекул АТФ:

С6Н12О6+38АДФ+38Н3РО4+6О2 = 6СО2+38АТФ+44Н2О

Енергетичний обмін завершується виведенням кінцевих продуктів з організму.

Клітина – основна одиниця будови й розвитку всіх живих організмів, найменша одиниця живого.

Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за будовою, хімічним складом, проявами життєдіяльності, обміном речовин.

Розмноження клітин відбувається шляхом їх поділу.

Цитотехнології – це сукупність методів, які використовуються для конструювання нових клітин:

1) культивування і клонування клітин на спеціально дібраних середовищах

2) гібридизація клітин

3) пересадження клітинних ядер та інші мікрохірургічні операції

Клітинні технології – це основа клітинної інженерії, перспективного напряму розвитку сучасної біотехнології. Клітинна інженерія застосовується для створення нових форм організмів, яким притаманні корисні ознаки.

При розмічуванні на місцевості точок споруд вихідною віссю полярної системи координат є сторона геодезичної розмічувальної основи АВ (рис. 13.4).

Розмічування виконують в такій послідовності:

1) В точці А встановлюють теодоліт, приводять в робоче положення і за ходом годинникової стрілки відкладають величину проектного кута b¢.

2) Вподовж отриманого напряму відкладають проектну відстань d ₁ і отримують проектне положення шуканої точки споруди С.

На рис. 13.4. графічно зображено розмічування точки D з вихідного пункту В.

b¢= 360 - b

b

d ₁

d ₂

С

D

A

B

b

b¢

Рис. 13.4. Спосіб полярних координат

Дата добавления: 2014-01-04