Відповідальність у міжнародному космічному праві

Особливості космічної діяльності зумовлюють і специфіку відповідальності у цій сфері: відповідальність у космічному праві можлива як за порушення норм міжнародного права – міжнародно-правова (політична й матеріальна) відповідальність, так і за порушення національного права - кримінальна, адміністративна, цивільна та дисциплінарна.

Основним джерелом, що регулює питання матеріальної відповідальності в міжнародному космічному праві, є Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами (1972р.). (далі — Конвенція про відповідальність). Вона була прийнята на виконання положень Договору про космос.

Конвенцією про відповідальність передбачено, що «держава, що запускає, несе абсолютну відповідальність за шкоду, заподіяну її космічним об’єктом на поверхні Землі або повітряному судну в польоті» (ст. II), не зазначаючи при цьому верхньої межі компенсації.

«Абсолютна» (інколи застосовується термін «об’єктивна відповідальність») означає, що відповідальність настає у рамках легітимної космічної діяльності за заподіяння шкоди космічним об’єктом, який внесений в національний реєстр держави, що запускає.

Конвенцією передбачено випадки звільнення від абсолютної відповідальності. Це може мати місце, коли держава, що запускає доведе, що шкода стала повністю або частково результатом грубої недбалості або дії або бездіяльності, вчинених з наміром завдати шкоди з боку держави-позивача або фізичних або юридичних осіб, яких вона представляє (ст. VI).

Відносна відповідальність за заподіяну шкоду в космічному просторі (кораблям, супутникам, платформам під час їх польоту в космос, а також станціям на небесних тілах) настає лише у випадках, коли вона спричинена з вини держави, що запустила об’єкт, або осіб, за яких вона відповідає.

Згідно з Договором про космос держави-учасниці несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі, включаючи Місяць і інші небесні тіла, незалежно від того, чи здійснюється вона урядовими органами чи неурядовими особами. Діяльність у космосі неурядових юридичних осіб допускається тільки з дозволу і під постійним спостереженням держави-учасниці. У разі діяльності в космічному просторі міжнародної організації, відповідальність за виконання згаданого Договору несуть поряд з міжнародною організацією також і держави, що беруть в ній участь (ст. VI). Якщо дві або більше держав спільно здійснюють запуск космічного об'єкта, вони несуть солідарну відповідальність за будь заподіяний збиток (ст. V).

Діюча система забезпечення юридичної відповідальності, передбачена Конвенцією про відповідальність, була пристосована до умов здійснення космічної діяльності виключно державами чи міжнародними організаціями як суб’єктами міжнародного права. Це було природним для початку 70-х років, коли приймався відповідний міжнародно-правовий акт.

У сучасних же умовах комерціалізації космічної діяльності до сфери міжнародно-правового регулювання повинні бути введені нові різновиди відповідальності, зокрема, відповідальність виробника космічної техніки, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності тощо. Все це потребує як подальшої еволюції міжнародно-правових норм про відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, так і відповідного розвитку національного космічного права.

Дата добавления: 2014-01-04