Нанесення розмірів на креслення

Виконавчі креслення, розміри яких дані загальноприйнятим способом не відповідають вимогам програмування систем ЧПК. У зв’язку з цим спосіб вимірювання модифікується відповідно до використовуваних систем координат (DIN 406).

При абсолютному способі вимірювання, який називають також віднесеним, усі розміри визначаються від базових ліній (рис. 16.2).

Точка перетинання цих ліній утворює нульову точку системи координат, яка відповідає нульовій точці оброблюваної деталі W. Вона встановлюється з урахуванням вимог техніки програмування і виготовлення.

При способі вимірювання з приростами, який називають також ланцюговим вимірюванням або відносним вимірюванням, поточний розмір визначається завжди у відношенні до попереднього розміру (рис.16.3). Спосіб вимірювання з приростами застосовується відносно рідко, тому що наслідком зміни одного розміру або черговості обробки є помилкові дані в програмі, яка керує обробкою.

При вимірюванні з таблиці координат на виконавчому рисунку наноситимуться тільки номери позицій. Відповідні координати, які подані в таблиці, забезпечені додатковою інформацією, наприклад, діаметром отвору, допуском тощо (рис. 16.4).

Будова програми

Спосіб побудови програми системи ЧПК визначений в нормі DІN 66025. Щоб виконати робочий рух, необхідно ввести в систему керування дані, які стосуються переміщення, величини швидкості і подачі. Вся ця інформація називається завданням. Програма складається із знаку початку програми - % і надалі з поданих за чергою завдань (рис.16.5 і рис.16.6). Всі дані, які знаходяться перед знаком % системою керування інтерпретуються як коментар і нехтуються.

Кожне завдання складається з одиничних слів, які можуть містити інформацію стосовно геометрії, технології або виконання завдання, а також знака кінця завдання (LF), який не друкується.

Черговість доручень в будові завдання (рис. 16.7):

• номер завдання N (англ. Number),

• спосіб переміщення G,

• рівносильне,

• подача F (англ. Feedrate],

• частота обертання шпінделя S (англ. Spindle Spееd),

• інструмент T (англ. Тооl),

• додаткова функція М (англ. Міscellaneous Function).

Кожна інструкція складається з адресувальної літери (рис. 16.8) і наступних після неї ряду цифр, із знаком або можливо і без знаку величини. Адресувальні літери мають принципове значення для суті завдання (табл. 16.2).

Інформація про переміщення складається з опису способу переміщення (функція G) і величин координат цільової точки.

Інструкції завдань, які стосуються способу переміщення, складаються з адресувальної літери G, а також двозначного ключового числа (табл. 16.3).

Способи переміщення разом з координатами складають геометричну частину програми ЧПК.

Виділяється передбачувані, а також такі, які є обов'язковими тимчасово, способи переміщень.

Інструкції порядку вмикання, які включають інформацію про подачу F, про швидкість обертання шпінделя S, про інструмент T і про додаткові функції М (табл.16.4).

Більшість цієї інформації реалізується через систему керування верстатом і створює технологічну частину програми ЧПК.

Подача. Інструкція, яка відповідає за подачу, складається з адресувальної літери F (ang. Fееd) і з максимально трицифрового ключового числа.

У випадку фрезерних верстатів подача вимірюється в мм/хв, а у випадку токарних верстатів - в мм. Для прикладу: F100 означає для фрезерного верстата подачу 100 мм/хв, F0.25 означає для токарного верстата подачу 0.25 мм.

Швидкість обертання шпінделя. Інструкція, яка відповідає за швидкість обертання шпінделя складається з адресувальної літери S і інформації про швидкість обертання або постійну швидкість різання.

Щоб налаштувати постійну швидкість різання, необхідно додатково дописати G96. Наприклад, G96 S200 означає постійну швидкість різання, яка дорівнює 200мм/хв, а S1200 - швидкість обертання шпінделя n =1200 об/ хв.

Інструмент. Інструкція, яка відповідає за вибір інструмента складається з адресувальної літери T і довільного, найчастіше дво- або чотирицифрового ключового числа.

Додаткові функції. Інструкція, яка відповідає за додаткові функції, на практиці такі інструкції також називають машинними функціями, складається з адресувальної літери М і двозначного ключового числа (00 - 99). Серед додаткових функцій виділяються функції про короткочасні і тимчасові зобов'язання, наприклад:

• додаткова функція починає зобов'язувати на початку виконання завдання (наприклад, МО3 - обертання шпінделя вправо),

• додаткова функція починає зобов'язувати в кінці виконання завдання (наприклад, МО5 – зупинка шпінделя),

• додаткова функція діє так довго, доки інше завдання за допомогою відповідної команди її не перерве,

• додаткова функція діє тільки в цьому завданні, в якому була запрограмована.

Дата добавления: 2014-01-04