Готування гомеопатичних лікарських форм

Усі лікарські препарати, використовувані в гомеопатичній практиці для внутрішнього і зовнішнього застосування, як правило, готують із основних вихідних препаратів (есенції, тинктури, тритурації, розчини) у точній відповідності з параграфами, викладеними в керівництві «Гомеопатичні лікарські засоби». При цьому при описуванні кожного лікарського засобу, що входить у фармакопею, вказується відповідний параграф, за яким готується лікарський препарат з цього засобу і ступінь його розведення.
Лікарські форми твердої консистенції. До цієї групи лікарських форм належать порошки, крупинки і таблетки, які застосовуються для внутрішнього вживання. На відміну від звичайних лікарських форм вказані лікарські форми не ковтають, а розсмоктують в роті. В гомеопатичній практиці найчастіше використовують крупинки і порошки.
Порошки (Triturationes) готують і відпускають у вигляді відповідних розведень твердих і різних рідких засобів. Для дозування порошків застосовують спеціальні скляні або кістяні лопаточки або просто тупий кінець пера. Доза на один прийом – близько – 0.2 г
Carcaria iodata 3 Tritt
На кінчику пера 3-4 рази на день.
Готують за цим рецептом тритурації за першим методом і відповідно оформляють до відпуску як нерозділені порошки. Через те, що кількість порошку не вказана, відпускають 10.0 г.
Гранули (пілюлі, крупинки) готують з цукру рафінованого в аптеках або на фармацевтичних підприємствах. У міру необхідності в гомеопатичних аптеках вони просочуються певною кількістю рідких препаратів (есенції, тинктури і т.д.). Після просочування крупинки висушують, кожна крупинка має вагу 0.032-0.033 г. Якщо в рецепті кількість крупинок не прописано, то їх відпускають 10.0 г.
Гранули сушать на повітрі на дерев’яних щитах, покритих пергаментним папером.
Aurum muriaticum 6 Pil
По 8 пілюль 3-4 рази на день.
Таблетки (Tabulettae) являють собою ті ж самі тритурації, тому що їх пресують без додавання будь-яких допоміжних речовин, причому кожна таблетки відповідає разовій дозі тритурації, тобто близько 0.2 г. Приймають таблетки так само, як тритурації та крупинки
Рідкі лікарські форми призначаються як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування, причому дуже рідко у вигляді первинних есенцій і тинктур. Найчастіше користуються відповідними розведеннями за десятковою або сотенною шкалами. Для одноразового приймання всередину рідкі лікарські препарати призначають по 5-8 крапель у чайній ложці води або без води. Кількість діючої речовини в одній краплі залежить від ступеня розведення. Так, наприклад, 5 крапель першого десяткового розведення відповідають 0.025 г, другого – 0.0025 г і т.д.
Рідкі лікарські форми застосовують у вигляді мікстур, крапель, обмивань, примочок, розтирань, змазувань, олійних розчинів і т.д.
Розчини (Solutoines або Diluriones). Мікстури в гомеопатичній практиці використовуються дуже рідко. Інколи застосовують їх у дитячій практиці. Для приготування водного розчину десяткового або сотенного розведення беруть 10 крапель відповідного розведення на 30 г очищеної води і призначають по 1 чайній ложці декілька разів в день.
Розчини для зовнішнього застосування часто готують з есенцій і тинктур, для чого 20 крапель розчиняють у пів склянці перевареної або очищеної води.
Arnica Ø
По 2 краплі на півсклянки води для
зігріваючих компресів.

Thrija Ø
Змащування бородавок.
За цими прописами відпускають по 10.0 г есенцій, які застосовують згідно призначення.
Краплі (Guttae). Це одна з найпоширеніших лікарських форм, яка дозується за допомогою піпетки. Відпускають, як і і нші лікарські препарати, в кількості 10.0 г
Camphora – Rubini
По 3-5 крапель на прийом на цукор 3-4 рази на день.
Готують 10.0 г розчину, що складається з однакових частин камфори і 96% спирту. Називається цей лікарський препарат за ім’ям італійського професора Рубіні, який запропонував його.
Lachesis 6
По 8 крапель 3-4 рази на день.
Готують тритурацію за другим методом, а потім розводять спиртом за шостою сотенною потенцією.
Олії (Olea) призначаються винятково для зовнішнього застосування у вигляді 105 розчину лікарських засобів (есенцій, тинктур) у прованській (маслиновій), мигдальній або соняшниковій оліях.
Oleum Cantharis 50.0
Для змазування місця опіку.
Лініменти (Linimenta) – оподельдоки рідкі. Основу оподельдоку готують змішуванням 2 вагових частин спирту мильного, 1 вагової частини води і 1 вагової частини 96% етилового спирту. Її потім змішують з різною кількістю (3,5,10%) настоянок. Наприклад, оподельдок Ледум містить 10% настоянки багна, оподельдок Рус – 5% настоянки сумаху отруйного.
М’які лікарські форми. Мазі (Unguenta). Як основи використовуються вазелін і ланолін. Мазі готують за загальними правилами, викладеними в однойменній статті ДФ. Якщо немає вказівок у власних статтях, то з несильно діючих засобів мазі готують 10% концентрації, із сильнодіючих – 5%. Деякі мазі готують в іншій концентрації.
У мазях, а також у лініментах, спиртах та інших формах для зовнішнього застосування принцип малих доз не використовується.
Unguentum Calendula
Для змащування опрілостей.
Беруть 1 частину есенції нагідок і змішують з відповідною основою.
Супозиторії (Suppositoria). Як основа застосовується масло какао. Супозиторії готують змішуванням основи з есенцією або настоянкою з розрахунку на 1 супозиторій 2 краплі есенції або 20 крапель настоянки, попередньо згущених за допомогою випарювання.
В гомеопатичних аптеках відпускають без рецептів різні комплексні засоби, що мають відповідні назви: антигріпин, антиклімактерин, антинервін, краплі антиасматичні, золоті, від коклюшу, мазь доктора Флемінга та ін.

Дата добавления: 2014-01-04