Корми тваринного походження

Суб’єктивні та об’єктивні критерії занять у самоконтролі

Критерій	Позитивний результат	Негативний результат
Самопочуття	Добре	Погане
Сон	Міцний	Порушення, безсоння
Настрій	Покращення	Погіршення
Бажання займатися	Є	Немає
Апетит	Є	Немає
Стомлюваність	Зниження	Підвищення
ЧСС вранці після сну	Незмінна або менше, ніж напередодні	Вища, ніж напередодні
АТ	Незмінний або нормалізація, якщо АТ вищий або нижчий норми	Підвищення АТ
ЧСС після виконання стандартного навантаження	Зниження	Підвищення
Час виконання стандартної за обсягом роботи (про бігання стандартної дистанції)	Зменшення	Збільшення
Рівень фізичного стану	Підвищення	Зниження

Основною документальною формою обліку даних фізкультурного самоконтролю є щоденник самоконтролю.

За вимогами навчальної програми з предмету ФК теоретико-методичні знання з самоконтролю включені з 5–9 клас.Так, у 5 класі – це тема: „Основи самоконтролю під час занять фізичними вправами”, у 6 класі – „Засоби розвитку витривалості та методи контролю”, у 7 класі – „Засоби розвитку сили, гнучкості та методи контролю”, „Ознаки перевтоми та засоби їх попередження”; у 8 класі – „Засоби розвитку швидкісно-силових якостей та методи контролю”; у 9 класі – „Правила самостійних занять та методика складання індивідуальних програм занять фізичними вправами”.

Інфузорії. Цих організмів найбільш часто використовують для годівлі мальків, це обумовленно досить дрібними розмірами кормових об’єктів – 0,1 – 0,3 мм.

Культивування інфузорій. Для культивування інфузорій використовують банки об’ємом 3л. Оптимальною є температура води близько 26°С, зберігати культуру можна при температурі 10°С і нижче. Найбільш раціонально використовувати для розведення інфузорій три банки. У першій відстоюється вода, у другій розмножується культура, у третю перноситься невелика кількість інфузорій з другої банки де вони утримуються 2 – 3 доби. За цей час інфузорії поїдають бактерій і дезинфікують воду, після цього їх можна використовувати для годівлі мальків.

Поживні середовища: Інфузорій культивують на сінному відварі – 10г подрібненого сіна на 1л води кип’ятять впродовж 15 – 20 хвилин, при цьому життєздатними залишаються лише спори бактерії сінної палички. Відвар, що вистиг фільтрують, розливають у ємності і закривають ватно-марлевими пробками. Через 2 – 3 дні у відварі розвиваються бактерії і у нього можна вносити культуру інфузорій.

Досить зручним способом при вирощуванні інфузорій є нечасте (одни раз на декілька днів) додавання 1 – 3 крапель молока, при цьому розвиваються молочнокислі бактерії, якими і живляться інфузорії. Для вирощування інфузорій використовують також шкірки спілих бананів, сушених листках салата, пекарських дрізджах.

Перед згодовуванням культури інфузорій бажано очистити від великої кількості бактерії, один з таких способів описаний вище. Більш швидким є наступний спосіб – на поверхню поживного середовища з багатою культурою інфузорій кладуть шматочок вати і на неї обережно доливають свіжу воду. Через півгодини більшість інфузорій переміщується у свіжу воду і разом з нею піпеткою їх переносять у ємніть з мальками.

Євглени. Євглен розводять на штучних поживних середовищах Кнопа чи Бенеке.

Середовище Кнопа: вода дистильована – 1000 мл, MgSO₄ – 0,25г; Ca(NO₃)₂ – 1г, K₃PO₄ – 0,25г, KCl – 0,12г; FeCL₃ – сліди.

Середовище Бенеке: NH₄NO₃ – 1500г; CaCl₂ – 0,15г; KHPO₄ – 0,15г; MgSO₄ – 0,15г; FeCl₃ – сліди.

На цих поживних середовищах тільки завдяки фотосинтезу євглени розмножуються повільно, тому у розчин необхідно вносити органічні речовини для розвитку бактерій, які слугують їм їжею. Для цього використовують бульйон, що виготовлений з дрібних шматочків м’яса та відфільтрованого через вату – вносять декілька крапель, а також відвар сіна, що готується так саме як і для інфузорій.

Ємності з культурою витримують на світлі і один раз на місяць додають ¼ частину свіжого розчину. Євгленам притаманний позитивний фототаксис, тому їх легко зібрати з поверхні піпеткою.

Пригнічення культури помітне через просвітлення розчину та осаду на дні, що складається з цист євглен.

Культурою євглен вигодовують мальків склянних окунів, ляліусів та використовують як суттєве доповнення раціону мальків інших видів риб. Помічено, що мальки, у раціони яких були присутні євглени, ростуть та забарвлені яскравіше, ніж вирощені на одних інфузоріях.

Коловертки. Для вирощування коловерток 10г сіна кип’ятять в 1л дистильованої води, після чого відвар відстоюється 2 – 3 доби. Після цього його проціджують і додають на 1л відвару 2л дистильованої води. У це середовище вносять культурі коловерток. Для підтримання культури достатньо у неї додавати по 1 – 2 краплі кип’яченого молока 2 – 3 рази на місяць. Годівля коловертками проводисться так само як і інфузоріями.

Нематоди. У якості корму для мальків можна використовувати різні види нематод. Найбільш часто з цією метою вирощують турбатрикс (Turbatrix aceti) довжиною 1 – 2 мм. Турбатрикси живуть в умовах оцтовокислого бродіння. У широку скляну посудину поміщають чашку Петрі, і заливають воду і додають толокно у такій кількості щоб утворилась густа маса, куди вносять культуру нематод. Посудину не щільно закривають склом. Через декілька днів маса закисає, розріджується і в ній розпочинається бурхливий розвиток нематод. Черви заповзають у чашку Петрі, звідки їх знімають пензликом і переносять в акваріум. Існує й інший спосіб відділення червів від поживного середовища. Середовище набирають з поверхні і поміщають у стакан з водою, яку збовтують. Через деякий час черви осідають на дно, верхній мутний шар води зливають. Повторивши цю процедуру декілька разів одержують чистих червів яких і згодовують малькам. В акваріумі черви досить швидко опускаються на дно, тому ними добре вигодовувати мальків тих риб які беруть корм з дна (цихлід, сомиків, барбусів та ін.). При вигодовуванні риб круглими червами необхідно чергувати їх з іншими видами кормів.

Кільчасті черви. З представникі типу кільчасті черви дорослим акваріумним рибам згодовують дощових червів, трубочників та енхітреусів.

Дощові черви використовуються для годівлі лише для деяких крупних цихлід та риб відчизняної фауни. Для годівлі риб дощових червів можна використовувати не раніше ніж 2 – 3 дні після заготівлі – за цей час їх кишечник звільняється від вмісту. Безпосередньо перед згодовуванням їх промивають щоб видалити з шкіри слиз.

На дні мілких прісних водойм України часто можна зустріти скупчення трубочників, добування їх не становити проблеми. Зазвичай червів утримують у ємностях в яких часто змінюють воду.

Ракоподібні. Представники цього класу займають одне з провідних місць серед кормів тваринного походження для акваріумних риб, зокрема різні види циклопів та дафній.

Для відлову дрібних ракоподібних використовують планктонні сачки. Годувати риб ракоподібними слід без води, в якій вони утримуюються. Для цього воду з рачками можна процідити через сачок, або через спеціально виготовлені сита в яких можна провести і сортування рачків. Зберігають рачків, як правило у широких плоских ємностях, які розміщують у прохолодних та слабо освітлених місцях. Інколи використовують і такий спосіб: в акваріум поміщають непрозору медичну банку об’ємом 100 – 200 мл в 30 – 50 мм від поверхні. Живі циклопи виходять з банки і потрапляють в акваріум де поїдаються молоддю риб, мертві ракоподібні залишаються на дні банки.

Культуру дафній можна розводити цілорічно. Для розмноження використовують ємності з скла чи пластику об’ємом близько 20л і висотою близько 10 см, що освітлюються люмінісцентними лампами. Освітлюють ємності 8 – 10 годин на добу. Температура 20 – 25°С. У ємності вносять культуру водоростей, пекарські дрізджі (20мг на 1л води), молока (2 краплі на 10л). Через 4 – 7 діб вносять культуру дафній. Вода повинна бути світло – зеленою.

Сушеними рачками слід годувати риб лише при відсутності живого корму. Крім дафній у магазинах можна придбати сушених гамарусів – невеликих рачків 0,5 – 2,5 см завдовжки. Сухих рачків краще згодовувати рибам за допомогою спеціальних годвіниць.

Артемія. Артемія є одним з найкращих стартових кормів для багатьох видів риб. Довжина дорослої артемії до 15 мм, для годівлі мальків використовують її науплілусів. Яйця артемії можуть зберігатись довго (до декількох років) у сухому прохолодному приміщенні.

Яйця артемії інкубують у розчині кухонної солі (20 г на 0,5л води). В літрі розчину розміщують чайну ложку яєць артемії. Інкубують при постійній аерації. Дозрівання рачків відбувається при температурі 24 – 25°С через 36 – 40 годин. Для їх відлову припиняють аерацію ємності. Рачки скупчуються в нижній частині ємності, а оболонки яєць спливають на поверхню. У прісній воді рачки живуть не більше 6 годин. Скорлупа яєць після попадання в кишечних малька може викликати його закупорку, тому якщо вона відділяється погано, рачків перед згодовуванням слід провести через проміжну ємність з прісною водою, яка має меншу щільність – в ній оболонки яєць швидко спливають.

Існують методи цілорічного розведення артемій в домашніх умовах.

Личинки комах. Досить поширеним видом корму є мотиль – червоподібні личинки комарів з роду хіромоніди, що досягають в довжину 15 мм. Мотиль можна зберігати у замороженому вигляді.

Заморожені корми (личинки комах, дафнії, артемії, креветки та ін) є досить зручним методом зберігання кормів для риб. Тривалість зберігання заморожених кормів 3 – 4 місяці. Корм зберігає свою повноцінність, якщо він був заморожений лише один раз. При заморожуванні та повторному розморожуванні від втрачає свої поживні властивості. Заморожені корми перед згодовуванням слід промивати у сачку під краном.

2. Штучні корми. Штучні корми є замінниками природних кормів, до найбільш вагомих їх переваг належать – оптимізований склад, направленість використання, можливість тривалого зберігання, збагачення різноманітними корисними складовими, можливість внесення з ними лікарських препаратів, гормонів, вітамінів та ін. добавок.

Штучні корми поділяються за напрямком їх використання – для рослиноїдних риб, хижих, всеїдних. Існують спеціалізовані корми – тільки для гуппі, дискусів. Розрізняються корми і по фактурі: гранульовані, сипучі, пластівці. За хімічним складом штучні корми можуть бути збалансовані та незбалансовані. Перші вирізняються великою кількістю інгрідієнтів та добавок. Незбалансовані корми слід використовувати у комплексі з іншими. За питомою вагою корми поділяють на плаваючі та ті, що тонуть. Це необхідно враховувати при виборі кормів.

3. Рослинні компоненти. Потрібні більшості риб, які утримуюються в акваріумах, крім виключних “хижаків”. Недостатність рослинних кормів викликає у риб порушення обміну речовин, що проявляється ожирінням, втратою здатності до розмноження та інших відхиленнях. Краще всього давати рослинну підгодівлю наприкінці “голодного дня”. Також не зашкодить періодичне переведення всеїдних риб виключно на рослинні корми.

Рослинними компонентами кормів є: чорних хліб, терті білі сухарі, манна крупа (перед згодовуванням запарюють в окропі та промивають у сачку), нитчасті та протококові водорості, м’які водні рослини (водяна папороть, амбулія, рдести, мала та тридольна ряска, вольфія), подрібнені та оброблені окропом листки кропиви, салата, кульбаби, відварені впродовж 5 хвилин листки капусти.

Багато видів риб можуть відкусувати шматочки рослинності самостійно, у цьому випадку кущик рослини (салат, кульбаба, що зрізані під корінь) ошпарюють окропом, чіпляють груз і поміщають в акваріум. Через деякий час залишки рослин слід видалити, оскільки розкладаючись вони псують воду. Як правило, рослинний корм можна залишати в акваріумі не більше 3-х годин.

4. Спеціальні добавки. До спеціальних добавок відносяться речовини, що стимулюють ріст риб, їх статеве дозрівання, неретову поведінку, забарвлення та ін.

Для посилення забарвлення риб у корми додають каротиноїдні пігменти, хлорне залізо, стероїдні гормони, вітамінні та мінеральні комплекси.

Для досягнення статевого дозрівання та нересту використовують спеціальні препарати типу “Нерестин-2”. Для цього живий корм поміщають (мотиль, трубочник) у бюкси об’ємом близько 5 мл, і додають вміст пробірки, перемішують та через 5 хвилин згодовують рибам.

Для збудження апетиту риб в корм вносять у мікродозах ванілін, ефірні масла (тмінне, анісове та ін.), молочну та аспарагінову к-ту.

Введенням у корм рибам метилтестостеронв чи етилтестостерону (50 – 100 мг/кг) можна досягти того, що у потомстві будуть одні самці, а додаванням естрадіолу чи етінілестрадіолу (20 – 50 мг/кг) – лише самиці.

Додавши до корму діметазин (5мг/кг), оксиметалон (10), тестостерон (10), трийодтиронін (20 мг/кг) можна суттєво пришвидшити ріст риб.

Дата добавления: 2014-01-04