Критерії зносостійкості

Зносостійкість звичайно оцінюється числом дій того або іншого виду, що призводять до руйнування матеріалу (витривалістю до зношування) або часом, протягом якого ці дії здійснювалися (довговічністю).

Критеріями зносу текстильних матеріалів після певного числа циклів зношування являються наступні:

зміна структури ниток, зокрема пряжа, що виявляється у зменшенні распрямленности| складових її волокон, а також їх «заработанное™», тобто їх зміщення один відносно одного і виходу їх кінців на поверхню пряжі;

-число видимих пошкоджень;

-погіршеня механічних властивостей (міцності при розтягуванні, роботи розриву, витривалості при багаторазовому розтягуванні і вигині, жорсткості і ін.);

-зменшення в'язкості розчинів матеріалу;

-втрата маси матеріалу, зменшення кондиційної маси;

-збільшення показників різних фізичних властивостей (повітропроникності, водопроникності, проникності радіоактивними випромінюваннями і ін.).

З перерахованих критеріїв частіше використовуються перші три. Зменшення в'язкості розчину зношеного матеріалу пов'язане з деструкцією (укороченням) макромолекул і дозволяє виявляти навіть невеликий знос речовини, що виникає при старінні або при порушенні нормального режиму хімічних обробок матеріалу. Дослідження А. Д. Платової показали, що в порівнянні із зменшенням міцності після зношування зменшення витривалості ниток до багатократних вигинів дозволяє виявити зміну властивостей виробів при дії на них світопогоди і прань, що особливо важливо, коли пошкодження виробів незначні. Зменшення маси і збільшення проникності матеріалу являються менш чутливими критеріями зносу, тому вони застосовуються рідше.

Перераховані критерії зносу часто виражають одним числом, що показує відсоток зміни початкового значення властивості після одного певного числа циклів зношування.

Дослідження А. Ф. Давидова показали, що характеристики структури пряжі, що увійшли до першого критерію, дозволяють технологам правильно вибирати режими прядіння і ткання, встановлювати оптимальні сукання пряжа, натягнення у виробничих процесах, розміри поперечних перетинів ниток і ін.

У роботах Б. А. Бузова, В. А. Никітіна і інших детально вивчене питання про вплив на зносостійкість багатократних дій циклів нагрівання — охолоджування. При охолоджуванні в нитках із сорбованої ними води утворюються кристали льоду, які спричиняють тріщини і розриви фірил. Багаторазове повторення таких дій (до 100 разів) призводить до втрати еластичності, а при великих — втраті міцності.

По стійкості до стирання волокна і нитки розташовуються від найбільш стійких до менш стійких орієнтовно в наступному порядку: поліамідні, поліефірні, поліакрилонітрильні, бавовняні, віскозні, ацетатні, вовняні азеїнові, фортизанові.

Таблиця 1.

Стійкість ниток до стирання при навантаженні на нитку 50 сН

Нитка	Ліній-на щіль-ність, Т, текс	Розривне подовжен-ня, %	Оборотна деформа-ція, %	Кількість циклів стирання	Відношення до розриву	Модуль жорсткості, кг ⁄мм²
Капронова	16,1		3,9	20 000	1 240	4,5
Лавсанова			1,8	1 600
Поліетиле-нова	7,2		3,1			3,7
Поліпропі-ленова	5,9		1,5			3,1
Віскозна	17,3		2,1			5,8
Ацетатна	11,6		2,4	2 100
Триаце- татна			1,3
Склянна	6,5		0,7	10 300	1 580	12,5
Металева			0,2	14 100		14,5
Пряжа хлоринова нитронова   полівініл-спиртова			2,5   0,9			0,5 2,5   0,7

Таблиця 2.

Стійкість ниток до стирання при різному навантаженні на нитку

Нитка і навантаження, Р	Ліній-на щіль-ність, Т, текс	Коефіці-єнт крутки,j	Розривне подовж-ення, %	Кількість циклів стирання до розриву	Відносна стійкість до стирання
Бавовняна пряжа Р=30сН	15,6 19,6 25,7 33,4 52,6		6,9 6,9 7,5 7,8 8,1
Бавовняна пряжа Р=30сН	32,8 32,4 32,6 31,8		7,7 8,6 8,8 9,4
Віскозна нитка Р =40сН	13,3 16,7 22,2 28,6		19,8 22,4 25,3 18,6
Віскозна нитка Р=20сН	10,9 11,4 11,6 11,8		13,3 18,2 17,7 17,4
Ацетатна нитка Р =20сН	11,1 11,1 11,1 11,3 11,7 12,4		22,2 21,9 25,1 23,4 22,6 20,6
Комплексна нитка капроновая вискозная ацетатная	6,7 6,7 6,7		28,4 23,6

В окремих випадках вказаний порядок змінюється залежно від лінійної щільності волокон і умов стирання.

У табл.1 приведені дані про стійкість до стирання ниток різних видів, отримані на приладі Московського текстильного інституту ім. А. Н. Косигина (рис. 1) з наждачним каменем при навантаженні на нитку 50 сН|, а в табл. 2 — дані, одержані на тому ж приладі при частоті 400 циклів в 1 мин.

Характер залежності числа ін. _і циклів стирання до розриву нитки від її лінійної щільності і сукання, показаний табл. 2, за інших умов стирання може змінюватися.

Дата добавления: 2014-01-04