Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Обробка тактильної інформації у центральній нервовій системі

ФІЗІОЛОГІЯ КОНТАКТНИХ АНАЛІЗАТОРІВ

У шкірі і пов'язаних із нею структурах містять механорецептори, терморецептори й рецептори, що сприймають біль. Вони не об'єднані в окремі органи чуття, а розсіяні по поверхні шкіри. Щільність розташування шкірних рецепторів нерівномірна. Тіла нейронів, що іннервують шкіру, лежать у чутливих гангліях (спінальні ганглії, ганглії голови).

Механорецепція (дотик)

Механорецепція (дотик) включає низку якостей, таких, як відчуття тиску, дотику, вібрації і лоскоту. Вважають, що для кожного виду відчуття існують свої рецептори. У шкірі вони розташовані на різній глибині і в різних її структурних утвореннях. Більшість рецепторів є вільними нервовими закінченнями чутливих нейронів, які позбавлені мієлінової оболонки. Частина з них розміщена в різноманітних капсулах. Кожен тип рецепторів шкіри відповідає переважно на свій специфічний подразник, до якого він найчутливіший. Однак деякі рецептори відповідають і на інші подразники, але чутливість до них є значно нижчою.

Тільця Мейснера є датчиками швидкості - подразнення сприймається лише під час руху об'єкта. Розташовані вони в позбавленій волосяного покриву шкірі: на пальцях, долонях, губах, язику, статевих органах, сосках грудей. Швидкість сприймають також і вільні нервові закінчення, які знаходяться навколо волосяних цибулин.

Диски Меркеля сприймають інтенсивність (силу) тиску. Вони є як у покритій, так і в позбавленій волосся шкірі.

Тільця Фатера-Пачіні є рецепторами тиску і вібрації. Вони виявлені не тільки у шкірі, але й у сухожиллях та зв'язках. Відчуття вібрації виникає у результаті стимулів, які швидко змінюються.

У разі механічного впливу на шкіру, а отже, і на нервові закінчення відбувається деформація мембрани рецептора, що призводить до збільшення проникності мембрани для Nа+. Надходження цього іона зумовлює виникнення рецепторного потенціалу (РП), який має усі властивості місцевого потенціалу. Сумація потенціалу забезпечує виникнення ПД у сусідній перетяжці Ранв'є. Тільки після цього ПД поширюється до відповідних центрів нервової системи.

Серед механорецепторів є рецептори, що адаптуються швидко, і такі, що адаптуються повільно. Наприклад, завдяки вираженій адаптації шкірних рецепторів людина незабаром після одягання перестає відчувати на собі одяг. Але варто згадати про нього, як завдяки підвищенню чутливості рецепторів ми знову починаємо відчувати себе одягненими

За реальних умов під час дії на шкіру подразника ПД виникає у рецепторах кількох типів. Від них збудження передається до спинного мозку, а потім через бічні та задні стовпи до таламуса і кори великого мозку. Під час передачі на кожному з рівнів (спинний мозок, стовбур, таламус, кора великого мозку) аферентна інформація аналізується із можливим формуванням відповідних рефлексів.

Для рефлекторної відповіді велике значення має рефлексогенна зона - місце нанесення подразника. Аференти, що входять до спинного мозку по задніх корінцях, у кожному сегменті іннервують обмежені ділянки шкіри, які називають дерматомами. У спинному мозку суміжні дерматоми перекриваються унаслідок перерозподілу пучків волокон у периферійних сплетеннях. У результаті кожен периферійний нерв містить волокна від кількох задніх корінців, а кожен корінець - від різних нервів.

На рівні спинного мозку відбувається тісна взаємодія аферентних нейронів як з мотонейронами, так і з нейронами автономної нервової системи у тих відділах спинного мозку, де вони є). Тому під час дії подразника на шкіру можуть виникати рухові рефлекси і рефлекси автономної нервової системи. З'являться вони чи ні, наскільки будуть вираженими - залежить від конкретного подразника, а також від низхідних імпульсів тих відділів ЦНС, які контролюють функції спинного мозку.

Інші нейрони соматосенсорної аферентації розташовані у спинному мозку або стовбурі головного мозку. їх волокна доходять до ядер таламуса контрлатеральної половини, де розташовані тіла нейронів висхідних шляхів. Інформація, що проаналізована в перемикаючих та асоціативних ядрах таламуса, спрямовується до соматосенсорних зон кори великого мозку.

У корі кожної половини півкуль великого мозку є дві соматосенсорні зони: одна - у задній центральній звивині, інша - у верхньому відділі борозни, що розділяє тім'яну і скроневу частки. Соматотопічна карта кори (тобто представництво у ній різних ділянок шкіри) є значним спотворенням периферії: шкіра найважливіших для людини відділів - рук і рота (які мають на периферії найбільшу щільність рецепторів) займає більшу площу, ніж інші ділянки шкіри.

Нейрони в соматосенсорній корі згруповані у вигляді вертикальних стовпчиків діаметром 0,2-0,5 мм. Тут можна знайти чітку спеціалізацію, яка виражається у тому, що стовпчики пов'язані з певним типом рецепторів. Нейрони стовпчиків пов'язані з моторною зоною кори, що забезпечує корекцію рухів за принципом зворотного зв'язку. Однак найважливішим є те, що в корі відбувається усвідомлення відчуття. Для цього велике значення мають попередні впливи - навчання. Ушкодження соматосенсорних зон кори призводить до того, що під час дотику до шкіри неможливо точно розпізнати характеристики подразника.

Терморецепція (температурна чутливість)

Терморецептори розташовані у шкірі, а також у деяких внутрішніх органах та різних відділах ЦНС і забезпечують виникнення відчуття тепла чи холоду, беруть участь у регулюванні теплообміну.

Розрізняють два типи терморецепторів: холодові (Колби Краузе) і теплові (тільця Руффіні). Сюди ж, хоча і з деяким застереженням, можна віднести й ті типи терморецепторів, що дають відчуття болю у разі дії дуже низької або надто високої температури. Холодових рецепторів більше, ніж теплових, до того ж розташовані вони в епідермісі і відразу під ним, а теплові - у верхніх і середніх шарах власне шкіри. Щільність їх локалізації на різних ділянках шкіри неоднакова: максимальною є щільність обох типів рецепторів на шкірі обличчя. Холодових рецепторів тут 16-19 на 1 см2, а, наприклад, на стегні відстань між ними - по кілька сантиметрів.

Терморецепцію здійснюють вільні нервові закінчення, тобто це первинночутливі рецептори. Механізм стимулювання терморецепторів пов'язаний зі зміною їхнього метаболізму в залежності від дії відповідної температури (зміна температури на 10 °С у 2 рази змінює швидкість перебігу ензиматичних реакцій).

За тривалої дії температурного подразника терморецептори здатні адаптуватися, тобто їх чутливість поступово знижується. До того ж для появи відповідного температурного відчуття необхідною умовою є певна швидкість зміни температурного впливу, температурний градієнт. Тому, наприклад, якщо охолодження відбувається повільно, не більше ніж на 0,1 °С/с, то можна і не помітити обмороження.

Висхідні шляхи від терморецепторів йдуть до: а) ретикулярної формації стовбура головного мозку, б) вентробазального комплексу таламуса. З таламуса вони можуть надходити до соматосенсорних відділів кори.

Рецепція болю (больова чутливість)

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Особливості роботи зі свинцевими сплавами | Види болю
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1027; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.