Метод батьківських груп

Оскільки сім’я являє собою цілісну систему, тому проблеми діади «батьки — діти» не можуть бути вирішені за допомогою психокорекції тільки дітей або тільки батьків.

Причини неефективного батьківського ставлення можуть бути різноманітними. Психологічна корекція дозволяє виправити більшість з них. З цією метою використовуються батьківські групи. Паралельна робота (тобто, і з дітьми, і з батьками) дозволяє підвищити ефективність занять батьківської групи.

Цілі і форми групової роботи обмежені батьківською темою. Група передусім звертається до проблем виховання молодого покоління і спілкування з ним. Особистісні проблеми учасників обговорюються лише в тій мірі, в якій це необхідно для вирішення батьківських проблем.

За стилем проведення корекції групи структуровані (тобто, теми для обговорення, ігрові і домашні завдання пропонує ведучий). Кількість учасників — 10-15 батьків (сімейні пари або один із батьків). Заняття проводяться раз на тиждень протягом чотирьох годин. Весь курс (10 занять) складає 40 годин. Паралельно працюють підліткові групи, в яких можуть займатися 5-8 осіб віком 14-17 років.

Основний метод корекції батьківських ставлень — когнітивно-поведінковий тренінг. Основним змістом занять корекційних батьківських груп є обговорення і психодраматичне програвання типових ситуацій внутрісімейного спілкування і особливостей взаємодії з підростаючою дитиною. Заняття включають також психогімнастичні прийоми і різноманітні варіанти соціометричних методик. В батьківських групах використовують також різноманітні допоміжні методи психокорекції.

Метод групової дискусії підвищує психолого-педагогічну грамотність батьків, їх загальну сензитивність до дитини та її проблем, дозволяє виявити індивідуальні стереотипи виховання.

Метод вербальної дискусії навчає культурі діалогу в сім’ї, вироблює вміння аргументувати свої доводи і уважно розглядати думки іншої людини, у тому числі і власної дитини.

Метод конструктивної суперечки допомагає порівнювати різні точки зору батьків па позицію дітей у вирішенні проблемних ситуацій, прислуховуватися одне до одного, обирати найбільш раціональні та ефективні підходи на основі співробітництва.

Метод гри дозволяє моделювати і відтворювати в контрольованих умовах сімейні ситуації. Прикладами таких ігор можуть бути:

1. «Архітектор і будівельник» — будівельник із зав’язаними очима під керівництвом архітектора, якому заборонені будь-які дії руками, повинен розмістити у певній послідовності кубики на великій карті. При цьому кожен з присутніх має побувати у різних ролях;

2. «Приємні спогади» — необхідно згадати і поговорити про щось приємне для сім’ї і одного з батьків та показати, як це було;

3. «Неприємні спогади» — необхідно згадати і програти останню сварку одного з батьків з власною дитиною, а потім поговорити про почуття, що відчували обоє.

Метод спільних дій оснований на виконанні дитиною і одним із батьків спільного завдання. Після виконання завдання проводиться його аналіз.

Спеціальні вправи на розвиток навичок спілкування. Прикладом таких вправ може бути вправа «Тренінг ефективного вербального спілкування, в комунікації один з батьків — дитина (Як будувати Я-повідомлення)».

3. Методики роботи соціального педагога з неблагополучними сім’ями

Вивчали і розробляли зміст, напрями, методи вивчення сім’ї та соціально-педагогічну роботу з сім’єю відомі українські вчені Бугаєць H.A., Зайцева З., Звєрєва І., Капська А., Коваль Л, Кравець В., Трубавіна І., Харченко С. та ін. Соціально-педагогічна робота з сім’єю спрямовується на реалізацію сімейної політики держави, розробку механізмів забезпечення життєдіяльності та захисту сім’ї.

Під методикою соціально-педагогічної роботи будемо розуміти систему взаємопов’язаних дії соціальних органів держави, суспільства та сім’ї, спрямованих на поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності сім’ї, розширення її можливостей у здійсненні прав, свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого прогресу.

Метою соціально-педагогічної роботи є стабілізації сім’ї, зниження рівня розлучень, підвищення престижу сім’ї, підвищення виховного потенціалу сім’ї.

Зміст і форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю зумовлюються видом сім’ї; проблемами, які існують у сім’ї; типом спілкування у сім’ї. Зазначені чинники вимагають добору відповідних методів, прийомів і форм соціально-педагогічного втручання.

Соціальний педагог, який здійснює соціально-педагогічну роботу з проблемною сім’єю виступає в трьох основних ролях: радника, консультанта, захисника.

Радник — інформує сім’ю про значущість нормальних стосунків у сім’ї, розказує про розвиток дітей, дає педагогічні поради щодо навчання і виховання дітей.

Консультант — консультує з питань сімейного законодавства, інформує про існуючі методи виховання, орієнтує на конкретну сім’ю, пояснює батькам способи створення нормального мікроклімату.

Захисник — захищає права дитини у випадку повної деградації батьків, сімейної, соціальної депривації.

Розробка соціально-педагогічної діяльності визначається типом сім’ї та її проблемами.

У практиці соціально-педагогічної діяльності визначені різні моделі допомоги сім’ї.

1. Діагностична модель, метою якої є виявлення порушень та відхилень у життєдіяльності сім’ї, встановлення причин і виставлення, на основі отриманої інформації, діагнозу. Діагноз слугує основою для прийняття відповідної моделі допомоги сім’ї.

2. Педагогічна модель, сутність якої полягає в наданні можливості батькам оволодіти педагогічними знаннями виховання і навчання дітей.

3. Психологічна модель використовується з метою усунення проблем у спілкуванні між членами родини.

4. Соціальна модель використовується у разі виникнення проблем, пов’язаних з побутово-економічними негараздами.

5. Медична модель передбачає, що в основі сімейних труднощів може лежать хвороба.

Напрями соціально-педагогічної діяльності з сім’єю є соціально-педагогічна допомога, профілактика та реабілітація. У роботі з неблагополучними сім’ями домінують соціальний супровід окремих категорій сімей, їх захист та соціальне інспектування.

Таким чином, соціально-педагогічна робота починається з діагностики сім’ї, під якою розуміють виявлення конкретної інформацію про сім’ю. У діяльності соціального педагога відомий досвід соціально-педагогічної паспортизації сім’ї, який дозволяє систематизувати інформацію в єдиний стандарт — паспорт сім’ї.

Створенню паспорту сім’ї передує соціально-педагогічний моніторинг — це періодичне отримання, узагальнення, аналіз та нагромадження інформації про процеси, які проходять у сім’ї та прийняття на цій основі стратегічних і тактичних рішень. При оцінюванні змін у сім’ї соціальний педагог повинен керуватися принципами моніторингу:

- достовірності, повноти та системності інформації;

- оперативності отримання даних;

- диференціювання оцінок і висновків.

Джерелом інформації виступають: члени сім’ї; безпосереднє та опосередковане спостереження; ЗМІ; продукти діяльності сім’ї; інформація, яку отримали у ході спеціальної діагностики (опитування, анкетування, експертних оцінок і т.д.).

Соціальний педагог повинен вивчати стосунки в середні сім’ї, ставлення один до одного членів сім’ї: чоловік — дружина; мати-батько; брати-сестри; батьки-діти.

Для отримання більш детального висновки соціальний педагог може створити «Карту сім’ї», у якій зазначити такі пункти:

- список усіх членів сім’ї, з указанням дати народження(смерті);

- коротка характеристика членів сім’ї;

- найбільш важливі для кожного члена події;

- внутрісімейні правила і норми, емоційний клімат;

- аналіз житлових умов, сусідів, економічної, комунікативної ситуації;

- дані про соціальний статус, національність, релігійну приналежність, освіту;

- аналіз проблем і потреб;

- оцінку і висновок допомоги.

Основне призначення моніторингу і діагностики полягає у встановленні висновку про стан конкретної сім’ї. На основі отриманої інформації соціальний педагог розробляє стратегію і тактику інтервенції.

Соціально-педагогічна допомоги включають три напрямки: освітній, психологічний, посередницький.

Дата добавления: 2014-01-04