Нормальні редокс – потенціали системи

Багато процесів О.В.Р. можна провести електрохімічним шляхом, при цьому процес відновлення (2) буде відбуватись на катоді, а процес окислення (3) – на аноді. Проведення О.В.Р. електрохімічним шляхом дає можливість виміряти інтенсивність притягування електронів до А_окисн. для здійснення переходу в А_відн.,тобто визначити так званий окисно – відновний або редокс – потенціал. Очевидно, що чим більшою буде його величина, тим сильнішим окисником буде А_окисн. і навпаки.

Реакція (1) буде йти вправо у тому випадку, коли окисно – відновний потенціал речовини А_окисн. буде більшим.

Величини окисно – відновних потенціалів вимірюють по відношенню до нормального водневого електроду, схематично зображеного на малюнку, в якому відбувається наступна реакція:

Н⁺ + е = 1/2 Н₂.

При 1М концентрації (точніше активності) водневих іонів і Т=298⁰К редокс потенціал такого електрода умовно прийнято за нуль. Якщо такі ж умови створити для розчину у стакані, в якому знаходяться речовини А_окисн. і А_відн., то показник гальванометра дасть величину нормального окисно – відновного (редокс) потенціалу Е⁰₂₉₈.

На діаграмі наведені значення Е⁰ для деяких, важливих в аналізі, систем:

При умові 1 М концентрації усіх реагуючих речовин, очевидно, що кожна система, яка знаходиться на графіку вище іншої, може віднімати електрони у останньої, тобто бути окисником по відношенню до неї. Наприклад, бромом можна окиснити залізо (2) до заліза (3), одною неможливо, щоб Fe³⁺ бромід-іони до вільного брому. З цієї ж причини залізо (3) неможливо окиснити йодом.

Дата добавления: 2014-01-04