Правовий режим використання земель енергетичної системи та зв'язку

Енергетична система України являє собою сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, об'єднаних загальним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом. Електричними мережами є трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні та підводні кабельні лінії електропередачі і споруди, які до них належать. До теплових мереж відноситься комплекс трубопроводів, насосних станцій та інших споруд, які забезпечують передачу гарячої води і пари від електростанцій та котелень до споживача.

До земель енергетичної системи відносяться землі, які надаються підприємствам, установам, організаціям енергетики і громадянам відповідно до земельного законодавства для будівництва та експлуатації енергогенеруючих об'єктів (атомних, теплових, гідроелектростанцій, електростанцій з використанням енергії вітру, сонця й інших альтернативних джерел енергії), а також підземних кабельних, повітряних, підводних ліній електропередачі, під споруди трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, під будівлі, споруди та інші об'єкти, необхідні для експлуатації, технічного переозброєння і реконструкції систем електро і тепло передачі тощо. Суб'єктами права на землю є підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють будівництво та експлуатацію електричних і теплових мереж. Земельні ділянки надаються у власність, постійне користування і в оренду. Правовий режим земель енергетики визначається Земельним кодексом, Законом «Про електроенергетику»[30], а також Правилами охорони електричних мереж[31].

Забезпечення безпеки населення, яке проживає в районі розташування об'єктів енергетики, досягається шляхом встановлення санітарно-захисних та охоронних зон, розміри і порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах та проектах цих об'єктів, затверджених у встановленому порядку. Всі види господарської діяльності в санітарно-захисних і охоронних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть проводитися тільки за узгодженням із власником об'єкта енергетики або уповноваженим ним органом.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань передбачену Правилами охорони електричних мереж; уздовж переходів повітряних ліній електропередачі через водоймища (ріки, канали, озера та ін.) – у вигляді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення для судноплавних водоймищ на відстань 100 метрів, і несудноплавних – на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші; за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв – на відстані трьох метрів від огорожі або споруд; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі – у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань одного метра; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі потужністю до одного кіловольта, прокладених у містах під тротуарами, - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань одного метра у напрямку проїжджої частини вулиці; уздовж підводних кабельних ліній електропередачі – у вигляді водного простору від поверхні води до дна водного об'єкта, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 100 метрів.

Мінімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів повітряних ліній електропередачі до земельної і водної поверхні встановлюються нормативними актами Міністерства палива та енергетики України, погодженими з заінтересованими органами. Уздовж повітряних ліній електропередачі і за периметром трансформаторних станцій, розподільних пунктів і пристроїв, що знаходяться у лісових і інших зелених масивах, прокладаються просіки.

У насадженнях низькорослих порід дерев висотою до чотирьох метрів прокладання просік не є обов'язковим. В усіх інших випадках прокладання просік здійснюється відповідно до Правил охорони електричних мереж. У випадку самовільної посадки юридичними чи приватними особами дерев й інших багаторічних насаджень в охоронній зоні електричних мереж, роботи з приведення до належного стану просік здійснюються за рахунок цих осіб.

В охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних станцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконання будь-яких дій, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки. До таких дій відносяться: перебування сторонніх осіб на території і в приміщеннях трансформаторних станцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчинення дверей і люків цих споруд, здійснення самовільного переключення електричних апаратів та підмикання до електричних мереж; здійснення будівельних, монтажних, вибухових і поливних робіт, складування добрив, кормів, торфу, соломи, дров, інших матеріалів, розведення багать; розташування автозаправних станцій або інших сховищ пально-мастильних матеріалів; влаштування будь-яких звалищ, накидання на струмопровідні частини об’єктів електричних мереж і наближення до них сторонніх предметів, підйом на опори повітряних ліній електропередачі, електроустаткування трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтування їх елементів; посадка дерев та інших багаторічних насаджень крім випадків створення плантацій новорічних ялинок; влаштування спортивних майданчиків для ігор, стадіонів, ринків, зупинок громадського транспорту, запуск спортивних моделей літальних апаратів, повітряних зміїв, проведення будь-яких заходів, пов'язаних з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт; здійснення зупинок усіх видів транспорту, крім залізничного, в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 квт і вище; виконання робіт із застосуванням ударних механізмів, скидання вантажів масою понад п'ять тонн, скидання і зливання їдких і тих, що спричиняють корозію, речовин, пально-мастильних матеріалів; кидання якорів, прохід із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, здійснення вантажно-розвантажувальних і землечерпальних робіт, а також інших дій здатних порушити нормальну роботу електричних мереж.

Підривні роботи в охоронних зонах, роботи, пов'язані з переоснащенням електричних мереж або захистом їх від пошкоджень, будівництвом, капітальним ремонтом, реконструкцією будівель і споруд поблизу електричних мереж здійснюються на підставі письмового дозволу, який видається енергопідприємством, що є власником цих мереж. У випадку збігу охоронних зон ліній електропередачі з смугою відведення залізниць, автомобільних доріг, охоронними зонами трубопроводів, ліній зв'язку, інших об'єктів проведення робіт, пов'язаних з будівництвом і експлуатацією цих об'єктів на збіжних ділянках, здійснюється з урахуванням вимог відповідних нормативних актів.

До земель зв'язку належать землі, які надаються підприємствам, установам, організаціям зв'язку і громадянам відповідно до земельного законодавства для будівництва і експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, морських кабельних ліній зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні, підземні підсилювальні і регенераційні пункти, під споруди радіорелейних, тропосферних, супутникових ліній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами, під будинки, споруди та інші об'єкти, необхідні для експлуатації, технічного переозброєння та реконструкції систем електрозв'язку, підприємств поштового зв'язку тощо.

Володільцям засобів, споруд і мереж зв'язку земельні ділянки надаються у власність, постійне користування (у період експлуатації) чи на умовах оренди (у період будівництва). Уздовж повітряних, підземних і підводних ліній електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі потреби створюються просіки, правовий режим яких подібний із правовим режимом охоронних зон земель енергетичної системи. Охорона ліній і споруд зв'язку на землях і водах здійснюється відповідно до Правил охорони ліній зв'язку[32].

Підприємствам зв'язку на наданих їм земельних ділянках дозволяється у встановленому порядку прокладати кабельні і повітряні лінії зв'язку і встановлювати пристрої, які забезпечують їх надійне функціонування, а також прокладати кабельні і повітряні лінії зв'язку через мости, тунелі, вулиці, дороги, ліси і води, у будинках, колекторах, на лініях електропередачі і встановлювати в цих об'єктах пристрої, які забезпечують їх надійне функціонування. Порядок і умови проведення зазначених робіт встановлюються підприємствами та об'єднаннями зв'язку за погодженням з власниками і користувачами земель і об'єктів. Використання об'єктів, побудованих за рахунок державних коштів, для організації ліній зв'язку і проводового мовлення здійснюється безкоштовно.

Під час спорудження і реконструкції будівель, доріг, мостів, ліній електропередачі із спільним використанням опор для підвіски проводів радіомовлення та інших об'єктів роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням мереж зв'язку, виконуються замовниками будівництва і реконструкції відповідно до технічних умов і під контролем володільців засобів, споруд і мереж зв'язку. Правовий режим земель зв'язку визначається Земельним кодексом, Законом «Про зв'язок»[33], а також Правилами охорони ліній зв'язку і Правилами користування телеграфним зв'язком[34].

Дата добавления: 2014-01-04