Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення




Правовий режим використання земель, наданих для потреб оборони, визначається загальними нормами законодавства про землі несільськогосподарського призначення. Ці землі можуть використовуватися тільки відповідно до того призначення, яке було встановлено рішенням про надання земельної ділянки у користування. Відповідні органи місцевого самоврядування вправі передавати тимчасово невикористовувані земельні ділянки, надані для потреб оборони, у користування громадянам і юридичним особам на умовах оренди.

Землями оборони, згідно ст. 77 Земельного кодексу, визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства. Зазначені землі надаються у постійне користування відповідним суб'єктам. Суб'єктами, що здійснюють використання земель оборони, є установи, підприємства, організації і військово-навчальні заклади Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств.

Землі, надані військовим частинам для виробництва сільськогосподарської продукції, наприклад, для ведення підсобних господарств військовими частинами, належать до земель сільськогосподарського призначення, і на них поширюється відповідний правовий режим використання. Незалежно від видів завдань і функцій, покладених на військові частини, вони користуються правами і виконують обов'язки, що є загальними для всіх землекористувачів щодо забезпечення раціонального використання і ефективної охорони земельних ресурсів.

На землях, призначених для потреб оборони, можуть встановлюватися зовнішні і внутрішні заборонні зони навколо розташування військових частин та інших об’єктів оборони. Зовнішні заборонні зони встановлюються за межами військових частин і залишаються у користуванні суміжних землекористувачів. Внутрішні заборонні зони встановлюються на території військових частин і знаходяться в їх користуванні. Межі, розміри і правовий режим цих зон визначаються в рішенні про надання земельних масивів або встановлюються відповідно до чинного земельного законодавства. Якщо землі оборони знаходяться в межах інших категорій земель, наприклад, на землях лісового або водного фонду, то режим використання даних земель визначається нормами земельного, лісового і водного законодавства. Так, влаштування полігонів у лісах повинне здійснюватися з дотриманням правил протипожежної безпеки в лісах.

Землі прикордонних військ, надані для потреб оборони, мають деякі особливості правового режиму використання. Діяльність по охороні державного кордону здійснюється в межах особливих територій, які іменуються прикордонними смугами і контрольованими прикордонними районами. Розміри і режим прикордонних смуг і контрольованих прикордонних районів встановлюються відповідно до вимог Закону «Про державний кордон України»[35] і Постанови Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим»[36] № 1147 від 27 липня 1998 року.

Прикордонна смуга являє собою ділянку місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів. Вона не може бути меншою за ширину смуги місцевості, що знаходиться в межах, розташованих від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Контрольований прикордонний район – це ділянка місцевості, визначена в межах території району, міста, селища або села, прилегла до державного кордону або узбережжю моря, що охороняється Прикордонними військами, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер, та інших водойм і розташованих в цих водах островів. За погодженням з місцевими державними адміністраціями і відповідними підрозділами Прикордонних військ у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району для здійснення певних видів діяльності виконуються наступні заходи: визначаються місця масового відпочинку населення і місця для купання і рибальства, а також встановлюється порядок їх обладнання і використання; передбачаються умови утримання і випасу худоби на строго визначених територіях за умов сприятливої епізоотичної ситуації та належного огородження цих місць власниками худоби; встановлюються режими виконання сільськогосподарських і будівельних робіт, здійснення рубки лісу, ведення полювання, водокористування та інших видів господарської діяльності.

З метою охорони території країни від занесення з інших держав збудників карантинних хвороб тварин або самостійного поширення через кордон карантинних об'єктів рослин, вздовж державного кордону встановлюється профілактична смуга, у якій забороняється утримання і випас худоби. У межах ширини профілактичної смуги і контрольованого прикордонного району встановлюються й інші заходи для здійснення контролю за санітарно-карантинною, ветеринарною, фітосанітарною та екологічною обстановкою.

Землі для потреб органів внутрішніх справ, надані установам Міністерства внутрішніх справ, також мають деякі особливості правового режиму використання. Вони обумовлені специфікою функцій, які виконуються підрозділами органів внутрішніх справ. Так у веденні МВС знаходяться спеціальні виправні установи (колонії, в'язниці тощо), які є суб'єктами землекористування, що здійснюють деякі види лісокористування (рубка лісу), надрокористування (видобуток ряду корисних копалин), водокористування і т.п. Спеціальне несільськогосподарське використання земель здійснюється ними з урахуванням мети і завдань, визначених у Положенні про Міністерство внутрішніх справ[37] і нормативно-правових актах, що регулюють діяльність виправних установ.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку видів використання земель несільськогосподарського призначення. Ним не визначений правовий режим спеціального використання земельних ділянок деякими відомими земельному законодавству землекористувачами. Так, зокрема, виділення земельних ділянок і використання їх під об'єкти космічної інфраструктури (системи), землекористування полігонів для випробування різних видів зброї, використання земельних ділянок для потреб надрокористування і т.п., не одержали законодавчого врегулювання.

 

РОЗДІЛ 20. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1093; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.