Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перелік цінностей чоловіком




Мої цінності Її цінності
1. Сім’я 1. Прибирання
2. Робота 2. Сім’я
3.Секс 3. Друзі
4. Біг 4. Робота
5. Подорожі 5. Релігія
6. Друзі 6. Вечірки
7. Читання 7. Секс
8. Пізнавати нове 8. Покупки

Перелік цінностей жінкою

Мої цінності Його цінності
1.Добре здоров’я 1. Робота
2. Щастя 2.Гроші
3. Сім’я 3. Спорт
4. Секс 4. Бути коханим
5. Друзі 5. Сім’я
6. Навчання 6. Подорожі
7. Робота 7. Секс
8. Спорт 8. Їжа
9. Релігія 9. Друзі

 

На основі відповідей терапевт у даному випадку зробив такі висновки:

§ Важливість сім’ї для чоловіка не помічається жінкою.

§ Жоден з подружжя не розуміє, наскільки секс є важливим для іншого.

§ Прибирання, вечірки, покупки не згадуються жінкою, але вважаються чоловіком як її цінності.

§ Жінка надає релігії значно меншого значення, ніж це уявляється чоловіку.

§ Партнери мають багато спільних інтересів — сім’я, освіта, секс, подорожі, спорт, друзі.

§ Час не є цінністю для подружжя — час взагалі і час, який вони проводять разом.

§ Терапевт обговорює з подружжям ці висновки, а також причини їх неуважності до цінностей один одного.

Намалюй сон. Ця техніка використовується в роботі з дітьми, причиною порушень у поведінці яких можуть бути батьківські конфлікти чи погане Доводження з дитиною. Батьки часто не розуміють або не визнають цього, психологічно захищаючи себе. Дитина сприймає техніку як гру, що допомагає їй проектувати свої почуття у малюнку.

Терапевт дає дитині малюнок хлопця (чи дівчини), який спить і біля голови якого примальований овал, де треба намалювати сон. «Це хлопчик, якого звуть Сашко, можливо, навіть ти, він бачить поганий сон. Намалюй мені, будь ласка, цей сон,» — каже консультант. Потім малюнок обговорюється з батьками. Сни можуть показувати, що ж насправді відбувається у внутрішньому світі дитини, що її турбує.

Внутрішній порадник

Техніка побудована на інтенсивному застосуванні уяви клієнта. Він може набути стану релаксації за допомогою, скажімо, аутогенного тренування. Далі клієнт уявляє себе, свою проблему, а поруч якусь живу істоту, яка є його «внутрішнім порадником». Його просять дати пораду відносно проблеми клієнта.

В іншому випадку клієнт спочатку уявно працює над своєю проблемою з іншими людьми, а потім він звертається до «Дуже Мудрої» істоти, яка все про нього знає і яка повинна дати йому

пораду.

Ця проективна техніка дозволяє краще викорстовувати інтуїтивне мислення клієнта, а крім того, створення за допомогою уяви позитивних психічних станів має психотерапевтичний ефект.

Поведінкові завдання. Ця група технік спрямована на те, щоб допомогти членам сім’ї оволодіти зразками конструктивної поведінки (а не лише змінити їх ставлення до ситуації, залишаючи її незмінною). Теоретичною основою цих технік є такі положення:

§ будь-якому зразку поведінки можна навчитися;

§ інтелект і емоції клієнтів дозволяють їм визначати і розуміти власні потреби, знаходити нові рішення і практично їх реалізовувати;

§ клієнти спроможні шляхом аналізу правильно Оцінювати свою нелогічну та ірраціональну поведінку;

§ рівень небажаної поведінки клієнта може бути зменшений, сформовані позитивні зразки поведінки;

§ клієнти є нормальними людьми, їх проблеми можуть бути вирішеними;

§ терапевт є спеціалістом, і його кваліфікація фасілітатора створює значні можливості для допомоги.

Подружня конференція. Ця техніка дає членам сім’ї можливість вільно спілкуватися між собою, навчає їх вирішувати конфлікти демократичним шляхом, сприяє підтриманню злагоди, допомагає уникати зайвих нагативних емоцій. Вона полягає у регулярних зустрічах поружньої пари або інших членів сім’ї, на цих зустрічах всім надаються рівні можливості для обговорення злободенних сімейних проблем. Таких можливостей гостро не вистачає у сім’ях з хронічними конфліктами, де партнери просто фізично не можуть висловити свої думки через постійне перебивання та ігнорування чи відсутність уваги до їх слів. Процедура «подружньої конференції» може мати такий вигляд:

§ подружжя зустрічаються приблизно раз на тиждень між терапевтичними сесіями у зручному для них місці та у зручний час;

§ один партнер висловлює протягом визначеного часу (найчастіше — півгодини) те, що він знаходить за потрібне, а інший мовчки слухає, не перериваючи і не заважаючи нічим;

§ другий партнер протягом трьох хвилин розповідає, що він почув і що, на його думку, мав на увазі перший партнер, намагаючись при цьому уникати критики;

§ другий партнер говорить протягом такого ж часу, а перший - уважно слухає.

§ після цього перший партнер коротко пересказує зміст того, що він почув, без критичної оцінки.

Зустріч закінчується в обумовлений час. До наступної сесії подружжя не обговорює питань, які були порушені під час зустрічі. На початку наступної сесії вони розповідають консультанту, як пройшла зустріч. Метою таких зустрічей є не стільки прийняття партнерами якогось рішенння, скільки навчання конструктивному спілкуванню, послаблення боротьби за «владу».

Сімейна рада. Дана техніка використовується для того, щоб навчити сім’ю демократичному вирішенню питань, які стосуються всієї сім’ї, при цьому беруться до уваги думки всіх її членів. Консультант знайомить сім’ю з правилами проведення сімейної ради.

§ Обирається час і місце, де б ніхто не заважав роботі.

§ У розмові можуть брати участь усі члени сім’ї. Кожен має право відмовитися від участі, але при цьому він повинен буде виконувати рішення, які будуть прийняті на раді.

§ Якщо хтось ігнорує рішення ради, це обговорюється на наступній сесії.

§ Кожен може запропонувати питання для обговорення.

§ Краще, щоб ці питання готувались заздалегідь.

§ Обговорювати можна будь-які проблеми сімейного життя: фінансові витрати, розподіл домашньої роботи, візити друзів, поводження батьків з дітьми тощо. Місце голови ради займають по черзі всі члени сім’ї з числа тих, хто за віком спроможний це робити.

§ Сімейна рада проводиться для вирішення питань, а не для критики окремих членів сім’ї.

На сесії відбувається обговорення чергової сімейної ради.Це допомагає зрозуміти труднощі і кризові явища у сім’ї.

 

Дні турботи. В цій техніці проблемній подружній парі пропонують поводити себе так, начебто вони «добре ставляться один до одного». Кожен з них повинен сказати, що має зробити партнер аби висловити своє добре ставлення до нього. Прохання повинно бути позитивним, конкретним, недовгим, ніяк не пов’язаним з виявленим актуальним конфліктом між партнерами. Складається перелік можливих побажань, він має бути не менш як з вісімнадцяти пунктів. Кожного тижня в цей перелік вноситься ще декілька прохань. Далі партнери обирають щоденно по п’ять пунктів — приємних для них справ партнера і відзначають, коли це «замовлення» виконано. На сесіях обговорюються ці події та їх результати. Техніка, як відзначають спеціалісти, дає позитивні результати вже на початку терапевтичного процесу. Партнери «тренуються» у позитивному підкріпленні ставлення один до одного.

 

Позитивні обміни. Ця техніка нагадує попередню, але має свої нюанси. Консультант просить подружжя вигадати, запланувати три приємні для партнера справи і зробити їх до наступної сесії. Він вводить в техніку елемент змагання: хто з подружжя зможе більше принести задоволення партнеру? Якщо клієнти відмовляються, консультант пропонує виконати завдання в порядку експерименту, мовляв, варто просто подивитися, що з цього вийде. Це сприяє появі хоч якогось позитивного досвіду взаємодії.

Читання вголос у подружній терапії. В умовах хронічних конфліктів подружжя часто або перестає розмовляти, або спілкується лише на рівні сварки. Постає проблема відновлення навичок нормального, безконфліктного спілкування. І якраз читання вголос допомагає досягнути цієї мети. Партнери мимоволі концентруються на слуханні один одного, що чисто технічно сприяє оптимізації спілкування.

Подружжя отримує завдання читати не менше півгодини п’ять разів на тиждень. Консультант пропонує їм книги, де обговорюються подружні конфлікти та засоби їх вирішення. Партнери читають по черзі і не обговорюють зміст прочитаного, процес обговорення відбувається на сесіях, оскільки самостійне обговорення могло б обернутися звичними для подружжя сварками. Позитивно впливає на стосунки подружжя навіть усвідомлення ними корисності даного завдання.

Подарунки

Терапевт пропонує членам сім’ї зробити подарунки один одному або всій сім’ї разом, причому подарунок має бути приємним для того, хто дарує і для того, кому дарують.

Це може бути предмет або літературний твір, запрошення куди-небудь тощо. Необов’язково, щоб той, хто отримав подарунок, зразу ж відповідав тим самим. Важливо висловити теплу подяку за подарунок. На сесії консультант обговорює з клієнтами подарунки, враження від них, спостерігає зміни у стосунках членів сім’ї.

 

Структурований тренінг спілкування. На підготовчому етапі терапевт вивчає конфліктні сфери сім’ї. Для того, щоб обрати адекватні теми для обговорення, подружній парі дається домашнє завдання: кожен повинен визначити три відносно легких теми, три теми середньої складності і три — достатньо складні.

Обговорення починається з легких тем. Партнери по черзі виступають у ролі мовця і в ролі слухача. Той, хто говорить, висловлює свої почуття за допомогою слів «Я відчуваю...» і далі пояснює, що саме він відчуває: тугу, смуток, одинокість, радість тощо. Він повинен говорити ясно, лаконічно і не задавати слухачеві запитань, не звинувачувати чи критикувати слухача. Консультант допомагає на початку тренінгу правильно сформулювати почуття клієнта. Інший не лише мовчки слухає, але й час від часу відповідає на слова того, хто говорить. Він використовує приблизно таку форму: «Мені здається, що ти відчуваєш...». Консультант навчає розуміти не тільки зміст слів, але й почуттів, що стоять за ними. Слухач не повинен оцінювати думки партнера, а також висловлювати власні почуття з приводу них, він має тільки якомога точніше відбивати те, що він почув. Слухач також не задає запитань, аби не контролювати і не спрямовувати висловлювання того, хто говорить.

Тренінг спілкування включає також вправу «Почуття слова». Подружжя і консультант по черзі кажуть «Я відчуваю...» і додають слова, які виражають їх почуття у даний момент. Це робиться доти, доки не набирається п’ятдесят слів, що виражають почуття. Вдома подружжя повинні скласти перелік ще з п’ятидесяти слів.

Ще один елемент даної техніки — діалог двох консультантів, де вони почергово грають ролі того, хто говорить і слухача.

Консультанти висловлюють ті почуття, які вони зараз дійсно переживають.

Подружній парі дається завдання витрачати не менше, ніж півгодини на тиждень на тренінг спілкування за даною методикою.

Труднощі, які з’являються в цьому спілкуванні, обговорюються на сесіях.

 

Парадоксальні техніки. Парадоксальні техніки являють собою, на перший погляд, підкріплення терапевтом небажаної поведінки, симптому клієнта, але насправді вони є непрямим, «обхідним шляхом» досягнення терапевтичного успіху. Якщо сім’я співпрацює з консультантом і виконує його рекомендації, то добрий результат дають прямі розпорядження, але у випадку опору парадоксальні техніки можуть принести не меншу користь. Найчастіше терапевт дає переозначення поведінки клієнтів, внаслідок чого або зникає гострота негативного сприйняття становища, або змінюється ставлення клієнтів до певної поведінки. Можна назвати такі основні тактичні прийоми, що використовуються у парадоксальних техніках.

§ Дати нейтральну відповідь на занадто збуджену репліку, коли співрозмовник чекає прояву агресивної реакції.

§ Дозволити клієнту підтримувати зароджений симптом як необхідну та бажану річ.

§ Стимулювати клієнтів до того, аби вони відклали негайне прийняття рішень з гострих проблем і побули в тій кризовій ситуації, в якій вони опинилися.

§ Заборонити клієнтам робити те, що вони й без того не роблять, для уникнення неприємностей.

§ Передбачити повернення симптому. «Підкреслити значення симптому, розглядаючи його більш серйозно, ніж уявляє клієнт у своїх скаргах.

§ Захищати причину симптому для його підтримки.

§ Переакцентувати симптом з негативного на позитивний.

§ Рекомендувати продовження негативної поведінки, але під контролем та при співпраці з терапевтом.

§ Стимулювати клієнтів до того, аби вони більше виявляли свій симптом і робили це гостріше.

§ Розглядати симптом як цінну якість, попросити клієнта передати симптом терапевту.

 

Рефреймінг. Це техніка зміни негативних смислів на позитивні, зміни ракурсу погляду на події. Терапевт дає таке тлумачення поведінки членів сім’ї та її симптому, що вони є мов би необхідними і корисними. Так, наприклад, постійні сперечання підлітка з матір’ю, які батьки розцінюють як порушення сімейної гармонії, терапевт розглядає як прояв його турботи про сім’ю. Якщо це є переконливим, подружжя перестає бачити в поведінці сина проблему. Це, звичайно, стосується ситуацій, коли симптом не пов’язаний з гострим порушенням прав когось із членів сім’ї. Достоїнством техніки рефреймінга є підтримка почуття самоцінності клієнтів.

 

Симуляція симптому. Терапевт пропонує членам сім’ї розіграти типову ситуацію, де виявляється симптом (наприклад, конфлікт) і де потрібно всім поводити себе так, як звичайно. Потім вони повторно розігрують ситуацію, ще більше підкреслюючи поведінку, яка утворює симптом. Далі учасникам пропонується до наступної сесії регулярно розігрувати цю ситуацію вдома. На сесії сім’я розповідає терапевту про виконання домашнього завдання. Техніка розрахована на те, що, спеціально розігруючи симптом, клієнти вже не зможуть відтворювати його спонтанно і щиро, «насправді». Ситуація стає грою, і це сприяє зниженню внутрісімейної напруги. Ефективність застосування техніки залежть від того, наскільки вірно терапевт розуміє симптом і характер проблеми сім’ї.

 

Ілюзія альтернатив. Коли члени сім’ї відмовляються робити щось необхідне, терапевт не наполягає і не сперечається, а пропонує декілька варіантів іншого плану, що насправді є тією ж необхідною технікою. Питання,звичайно,в тому, чи потрібно це робити, начебто і не постає, швидше може йти мова про те, який варіант потрібно обрати. Аналогічною є ситуація, в якій дитину, що не любить пити молоко, запитують, чи буде вона пити зараз або через півгодини, обходячи при цьому питання, чи буде вона пити взагалі.

Парадоксальний лист. Як залучити до терапії члена сім’ї, який чинить опір? Ця техніка використовується у тих випадках, коли один з членів сім’ї (найчастіше — хтось із подружжя) відмовляється брати участь у сесіях. Консультант пише лист відсутньому партнеру, де приписує йому тільки позитивні наміри, схвалює його тактику неучасті у консультативних зустрічах, оскільки з повагою ставиться до його мотивів та міркувань, радить йому триматись тієї самої тактики і надалі. Якщо клієнт продовжує ігнорувати сесії, то виходить, що він таки слухається терапевта (а саме цього він і не хотів робити), і якщо він приходить на сесію, то це як раз те, чого прагнув досягти консультант.

Рекомендована бездіяльність. Така техніка використовується у тих випадках, коли клієнти довгий час не можуть вибрати один варіант із двох можливих, або інші, непарадоксальні техніки, виявилися неефективними. В цьому випадку Терапевт досить аргументовано переконує клієнтів в тому, що їм не слід поспішати з прийняттям рішення. Він детально розробляє тактику організації пасивної поведінки клієнтів і запевняє їх, що час для зміни ситуації ще не настав. Це дозволяє клієнтам спокійніше сприймати їхню проблему і виявляти більше самостійності у пошуках необхідного рішення, не сподіваючись на «швидку допомогу» з боку консультанта. Таке може бути, наприклад, коли подружня пара не знає, розлучатися їм чи ні. Терапевт формулює правила їх стосунків у цій ситуації і переконує їх у тому, що це нормальне становище і що майбутнє саме покаже, коли треба буде зробити вирішальний крок. Необхідність застосування цієї техніки може бути підказана консультантові відсутністю у нього інших тактик. Це дозволяє йому мати резервний час для пошуків варіанту подальшого рішення з тим, щоб більш активну участь брали самі клієнти.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 365; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.043 сек.