Консервація земель

Глава 28 Земельного кодексу регулює порядок застосування особливого заходу для охорони земель – консервації земель. Розроблено проект закону "Про виведення з ріллі (консервації) ерозійно небезпечних і деградованих земель", прийняття якого очікується Верховною Радою України найближчим часом. Це особливий винятковий захід для охорони земель, оскільки він припускає вилучення земель з господарського використання на шкоду інтересам їхніх власників чи землекористувачів.

Згідно ст. 172 Земельного кодексу, консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним і економічно неефективним. Консервації підлягають також техноґенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їхнього здоров'я.

Консервація земель здійснюється шляхом припинення їхнього господарського використання на певний термін і залуження або заліснення. Таким чином, консервація деградованих і малопродуктивних земель у більшості випадків веде до незворотної трансформації сільськогосподарських угідь, наприклад: ріллі – у більшості випадків у пасовища і косовиці, кормових угідь – під деревні насадження. Це має призвести до поступового відтворення ґрунтів під впливом природних екологічних перебігів.

Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування на підставі договорів із власниками земельних ділянок. Однак процедура консервації наразі законодавчо урегульована недостатньо, що може спричинити відмову приватних власників земельних ділянок від здійснення консервації земель. Адже це для них невигідно – землі вилучаються у них з господарського використання. Через це наразі заходи для консервації земель у нашій країні практично не проводяться. Для цього необхідно розробити законодавчий механізм, що дозволяє проводити консервацію на умовах, вигідних для приватних власників земельних ділянок чи поза їх волею. Таким механізмом може бути вилучення (викуп) земельної ділянки і переведення її до категорії земель природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення.

Законодавство України фрагментарно регулює заходи для консервації екологічно уражених земель державної і комунальної власності. Так, землевпорядні організації на замовлення місцевих державних адміністрацій чи органів місцевого самоврядування розробляють Схеми консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель області (району). При цьому провадяться необхідні дослідження, складається планово-картографічний матеріал.

На сьогоднішній день немає чіткості у визначенні поняття "консервація" земель, хоча оптимізація землекористування передбачається саме через консервацію деградованих, малопродуктивних і техноґенно забруднених ґрунтів. Так, у Державній програмі захисту земель від водної і вітрової ерозії, інших видів деградації земель, затвердженої Держкомземом у 1996 році, під консервацією "деградованих і радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь" мається на увазі залуження і заліснення. Як видно, виходячи зі змісту ст. 172 Земельного кодексу, під консервацією варто розуміти тимчасове вилучення їх з господарського обігу для запобігання розвитку й усунення перебігів деградації ґрунтів, відновлення їх родючості і реабілітації забруднених територій шляхом залуження і заліснення.

Залежно від способу відновлення деградованих сільськогосподарських угідь і ступеню забруднення земель замість консервації може запроваджуватися спеціальний режим їх використання чи провадитися зміна цільового призначення земель. Згідно ст. 12 Закону України "Про плату за землю" земельний податок не стягується за землі, що перебувають під консервацією. Консервація розглядається в двох аспектах: як консервація-реабілітація і консервація-трансформація.

Консервація-реабілітація – захід, що має на меті поновлення якісних властивостей ґрунтів і досягається залуженням. Під цю категорію консервації підпадають менш антропоґенно пошкоджені ґрунти, які після визначеного періоду відновлення можуть бути повернуті до використання за цільовим призначенням.

Під консервацію-трансформацію підпадають найбільш деградовані і малородючі ґрунти (сильнозмиті, піщані, скелетні (засіяними шматками гірських порід), середньо- і сильнозасолені, заболочені тощо). При консервації-трансформації ґрунти переводяться у кормові угіддя, під ліс або залишаються на самовідтворення властивих їм природних екосистем.

Інститутом землевпорядження у 1999 році розроблені "Методичні рекомендації зі складання проектів організації використання деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь", у яких відображені критерії віднесення земель до таких угідь і основні напрямки консервації цих земель, а також докладно розглянуто порядок складання відповідних проектів.

Дата добавления: 2014-01-04