Зумовленість та стан екологічної безпеки України

СРС. Органічні токсиканти. Гранично допустимі концентрації та їх наукові основи визначення. Колообіг токсичних речовин у довкіллі.

1. Основні види екологічних проблем в Україні

На сьогодні територія України покрита полігонами для захоронення твердих відходів і складає близько 200-250 тис. га родючої землі. Накопичено 12 млрд. т відходів.

В ріки і моря скидається щорічно 19,6 км³ забруднених і токсичних стоків, 20 млн. т атмосферних викидів в рік. В результаті цього в Україні склалося досить важке екологічне становище.

Однією із проблем як екології, так і медицини є збільшення онкозахворювань. Сьогодні в Україні налічується понад 500 000 хворих. Новою загрозою є – СНІД.

Вже сьогодні господарська діяльність людини призвела до зменшення абсолютної чисельності рослин та тварин, їх генетичної різноманітності. На межі цілковитої загибелі знаходяться десятки видів, у тому числі і унікальних.

До Червоної книги України занесено 215 видів рослин та 131 вид тварин.

В Україні на сьогоднішній день досить високий рівень розорюваності земель (80 %), а в таких областях як Вінницька, Тернопільська, Кіровоградська перевищує і 90 %.

Також досить інтенсивно страждають і води території держави. Велика їх кількість забруднюється різними небезпечними та токсичними забруднювачами. Також ще однією проблемою сьогодення нашої держави стало забруднення поверхневих та підземних вод радіонуклідами. Сильним радіоактивним брудом покрито 5 млн. га території української держави, більша частина якої сільськогосподарська. Забруднено також 1,5 млн. га лісів. Велику небезпеку для довкілля становлять 80 тимчасових могильників АЕС та «Саркофаг» над четвертим реактором. Могильники, які вже нині протікають, стають одним із основних джерел забруднення водних об’єктів, ґрунтових масивів радіоактивними речовинами. Також однією із головних проблем екологічного стану території держави є постійне накопичення твердих та інших відходів, які є токсичними. Великі території знаходяться під сміттєзвалищами та відходами будівної,

Міністерство природних ресурсів і екології засвідчує, що у нашій країні щороку утворюється майже 2 млрд. т різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогосподарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (Кривий Ріг, Донбас, Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС. необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необґрунтоване осушення заболочених і перезволожених територій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості ґрунтів і виснаження водних ресурсів.

2. Забруднення водойм. Проблема споживання чистої води.

Забруднення водойм токсичними речовинами техногенного походження часто ускладнює або робить неможливим використання води для питних цілей.

Крім того, забруднюючі речовини накопичуються в донних відкладеннях, а також у фіто- і зоопланктоні, вищій водній рослинності і рибах. При цьому нерідко утворюються нові, більш токсичні сполуки і виникають вогнища вторинного забруднення води.

Загроза антропогенного евтрофування водойм стала усвідомлюватися тільки в другій половині минулого століття. Для водойм, особливо озерних екосистем, надмірне надходження біогенних речовин не менш небезпечне, ніж токсичне забруднення води. Коли вміст у воді фосфору, азоту, калію перевищує критичний рівень, прискорюються життєві процеси водних організмів. Як наслідок, починається масовий розвиток планктонних водоростей ("цвітіння" води), вода набуває неприємного запаху і присмаку, її прозорість знижується, збільшується кольоровість, підвищується вміст розчинених і завислих органічних речовин. Перенасичення води органічними сполуками стимулює розвиток сапрофітних бактерій (у тому числі особливо небезпечних хвороботворних), водних грибів, різко загострюючи епідеміологічну обстановку на водних об'єктах.

При надлишку органічної речовини у воді утворюються стійкі органомінеральні комплекси з важкими металами, в деяких випадках більш токсичні, ніж самі метали. На окислення величезної кількості новоутвореної органічної речовини витрачається значна частина розчиненого у воді кисню - виникає кисневий дефіцит, що вкрай негативно впливає на цінні породи риб і їх кормову базу - зообентос. Крім того, дефіцит кисню приводить до того, що з донних відкладень у воду більш активно виділяється ряд речовин, у тому числі фосфор, а це, у свою чергу, інтенсифікує процес евтрофування. Таким чином, починаючи з якогось моменту, евтрофування, отримуючи внутріводне прискорення, стає незворотнім, викликаючи деградацію озерних систем і водосховищ.

Для України використання малих річок завжди мало велике значення. В останні десятиліття відзначався інтенсивний ріст водокористування на малих річках, що призвело до погіршення якості води та гідрологічного режиму. Значно збільшилося безповоротне водоспоживання. У деяких регіонах через безконтрольний забір води багато малих річок пересихають, замулюються і взагалі зникають.

Антропогенний вплив на малі річки обумовлений господарською діяльністю, яка здійснюється і в межах водозбірних басейнів, і на самих водотоках. Дренажні води, що скидаються з меліоративних систем, в основному неочищені, викликають "цвітіння" малих річок в літній період і погіршують якість води.

До недавнього часу основним джерелом забруднення малих річок були відпрацьовані промислові та комунальні стічні води. Створення відстійників, очисних споруд знизило ступінь забруднення цієї категорії стічних вод. У той же час зросла частка забруднених вод, які формуються в межах водозбірних басейнів малих річок. Це перш за все поверхневий стік з сільськогосподарських угідь, що містить мінеральні добрива, отрутохімікати та біогенні речовини.

Забруднення води в джерелах обумовлене високим антропогенним навантаженням на водозбори, відсутністю або слабкою інженерною облаштованістю водоохоронних зон, скиданням стічних вод.

На даний час занепокоєння викликає постачання питної чистої води. В умовах сучасних міст очищаються величезні об'єми води. Однак через постійний дефіцит реагентів відбувається повсюдне порушення технології очищення. Через великі об’єми оброблюваної води застосування фізико-хімічних методів очищення від важких металів стає неможливим. Використання хлору в якості знезаражуючого засобу призводить до того, що взаємодіючи з водою, насичено органічними речовинами, він утворює високотоксичні хлорорганічні сполуки.

До організаційно-економічних і концептуальних прорахунків можна віднести збереження централізованого водопостачання міст, неефективність монопольної муніципальної служби водозабезпечення, єдину промислово-комунальну систему водопостачання, необґрунтовано високі питомі норми водоспоживання, низьку плату за воду, яка не відповідає витратам на її підготування і подачу споживачам, скидання забруднених стічних вод.

Водопостачання міст перетворилося в погано кероване гігантське господарство. Довести такий об’єм води до питної якості практично неможливо. В умовах жорстко централізованої системи водопостачання складно експлуатувати десятки кілометрів водопровідних мереж, побудованих з металевих труб. Їх поступовий знос і корозійне обростання, низька якість санітарно-технічної арматури призводять до частих аварій, перебоїв в подачі води, її витоків. У результаті лише 30-40% води, що проходить очистку на станціях водопідготовки призначено для господарсько-питних потреб населення, але і ця вода вдруге забруднюється у мережах водопроводів на шляху до споживача.

3. Забруднення ґрунтів на території України

Забруднення ґрунтового покриву продуктами техногенезу призвело до того, що до 20% території України перебуває у незадовільному стані за рівнем забрудненості різними токсичними сполуками. Основними джерелами забруднення є сільське господарство, промисловість і транспорт. Найнебезпечніше для довкілля забруднення грантів радіонуклідами, що випали на земну поверхню в результаті аварії на ЧАЕС, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб.

За останні 25 років вміст гумусу в ґрунті зменшився з 3,5 до 3,2%, площі кислих ґрунтів збільшились на 1,8 млн. га (25%), а площі засолених — на 0,6 млн. га (24%). Службою "Укрґрунтомоніторинг" об’єднання "Украгрохім" Міністерства сільського господарства і продовольства України здійснюється контроль за вмістом токсичних речовин в ґрунті, продуктах рослинництва та стічних водах, що відводяться з сільськогосподарських угідь.

Забрудненість ґрунтів пестицидами на землях с/г призначення сягає 1,5%, особливо високе забруднення у Херсонській, Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській областях. Перевищення норм вмісту важких металів виявлено у 1% проб ґрунту. Найвищий рівень забрудненості спостерігається у промислово навантажених областях (Донецькій – 12%, луганській – 11%, Дніпропетровській – 9%, Кіровоградській – 7%, Закарпатській - 38). Встановлено, що вміст важких металів в ґрунтах усіх областей Полісся і деяких Лісостепової зони в 1,5 -7,5 рази вищий за максимально допустимий рівень, що зумовлено потраплянням в ґрунт відходів і агрохімікатів.

Крім забруднення, ґрунтовий покрив України піддається де градаційним процесам, особливо ерозійним, що виникають внаслідок техногенної діяльності. У Луганській, Донецькій, миколаївській, закарпатській областях еродовані ґрунти перевищують 60% від площі ріллі. У Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, частково Вінницькій і Хмельницькій областях ерозією охоплено 40-60% ріллі.

4. Тверді побутові відходи. Проблеми ТПВ в Україні

Питання сміття або твердих побутових відходів (ТБВ), як слід їх термінологічно коректно називати, актуальне в будь-якому місті нашої планети, і потребує як найшвидшого свого вирішення. Ціна цього рішення вимірюється не тільки вартісними показниками, які становлять мільярди доларів, а й чистотою навколишнього середовища та здоров’ям людей. На сьогоднішній день ТПВ представляють собою суміш, яка складається з різноманітного непотребу. Але більш прискіпливий аналіз показує, що вона складається з:харчових відходів, паперу, картону, деревини, металобрухту чорних і кольорових металів, кісток, шкіри, гуми, текстилю, скла, полімерних матеріалів. Але разом з тим, в цій суміші можна знайти солі ртуті з батарей, фосфоро-карбонати з флуоресцентних ламп, токсичні хімікати, які містяться в залишках фарб та розчинників, лаків та аерозолів, акумуляторах і т. п.

Його кількість залежить від: пори року, побутових та харчових потреб людини, розвитку економіки товарів народного вжитку, тари та інших чинників. Так, осінню кількість твердих побутових відходів зростає за рахунок опавшого листя з дерев та відходів фруктів та овочів.

Зростанню кількості ТПВ сприяють товари одноразового використання; товари народного споживання з короткочасним терміном служби людині, які ми купуємо, споживаємо та викидаємо не дивлячись на їх залишкову вартість.

Сприяє росту потоку сміття і тара, яка до того ж видозмінює його. Так за останні п'ятдесят років в твердих побутових відходах зменшилась кількість скла та жерстяних банок, в той же час значно зросла кількість пластику та інших полімерних матеріалів. На сучасному етапі розвитку суспільства кожна людина за даними статистики в середньому за одну добу створює від 2 до 3 кг твердих побутових відходів. І мають тенденцію до постійного зростання, що заставляє муніципальну владу всіх міст постійно шукати оптимальні шляхи утилізації відходів своїх громадян.

Найкращим із них являється шлях по елементного збирання відходів, який дає змогу оптимально вирішувати проблему їх утилізації та всебічного використання вторинних ресурсів сировини та матеріалів.

Другим шляхом утилізації ТПВ, являється їх вивіз до санітарних зон, де вони сортуються для одержання вторинної сировини і спалюють в спеціальних печах для отримання енергії.

Третім шляхом утилізації твердих побутових відходів являється їх захоронення на спеціальних сміттєзвалищах або полігонах.

Четвертим шляхом утилізації ТПВ являється його зберігання на відкритих площадках, яке приводить до розмноження гризунів та забруднення атмосфери, підземних і поверхневих вод.

Проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів виникають і потребують свого вирішення в кожній цивілізованій країні на протязі трьох останніх століть. Не являється виключенням і Україна. На сьогоднішній день щорічний об’єм викидів твердих побутових відходів в Україні становить близько 50,5 млн. тонн, або 200 млн. м³ і мають тенденцію до зростання.

Головними причинами критичного стану проблеми ТПВ в Україні є:

- довготривале ставлення до твердих побутових відходів як другорядної проблеми з боку законодавчих та виконавчих органів влади;

- відсутність постійного контролю якості навколишнього природного середовища в місцях накопичення відходів;

- територіальна незбалансованість та недосконалість збирання, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини;

- недостатнє фінансове забезпечення заходів щодо поводження з відходами;

- відсутність сучасних методів та достатніх потужностей з переробки та утилізації ТПВ;

- недостатня ефективність управління сферою поводження з відходами.

Взагалі основними проблемами України у сфері накопичення та поводження з відходами є такі:

1) Відсутність відлагодженої системи розміщення відходів підприємствами і системи обліку контролюючими органами.

2) Недосконалість системи збору і видалення ТПВ з населених пунктів.

3) Відсутність обладнаних по сучасним вимогам полігонів і інших місць розміщення відходів, включаючи технологічні рішення по екологічно безпечному розміщенню переробці й утилізації.

4) Значна невпорядкованість місць накопичення побутових відходів, забруднення відходами автотранспорту територій населених пунктів, лісових масивів, заплав річок і водоймищ, зон поблизу промислових підприємств і приватного сектора.

5) Недостатньо активне впровадження сучасних технологій по переробці твердих побутових відходів, сільського господарства і тваринництва.

Дата добавления: 2014-01-04