Структура лекції . V. План та організаційна № п/п Основні етапи лекції та її зміст. Цілі в рівнях абстрак- ції Тип лекції. Засоби ак-

V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

№ П/П	Основні етапи лекції та її зміст.	Цілі в рівнях абстрак- ції	Тип лекції. Засоби ак- тивізації студентів. Матеріали методично- го забезпе- чення.	Розподіл часу.
1. 2. 3.	Підготовчий етап. Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації. Основний етап. Викладення лекційного матеріалу за планом: 1)загальна характеристика ендокринної системи 2)особливості впливу гормонів на організм людини в різні періоди життя: А) особливості впливу гормонів загруднинної залози протягом життя людини, Б) особливості впливу гормонів щитоподібної і пара щитоподібної залози В) особливості впливу гормонів гіпофізу та епіфізу, Г) особливості впливу гормонів надниркових і статевих залоз, Д) особливості впливу гормонів підшлункової залози на життя людини   3)зміни нейрогуморальної регуляції при старінні   4)клімактеричний період у жінок та чоловіків.     Заключний етап. 1) резюме лекції, загальні висновки, 2) відповіді на можливі запитан- ня, вирішення тестів, ситуацій - них завдань, 3) завдання для самопідготовки.	І ІІ ІІ ІІ	Міждисцип- лінарна лекція.     Засоби наочності: графопроектор, таблиці, схеми, роздатковий матеріал.     Питання, тести, проблемні і ситуаційні задачі   Навчальна література, завдання, питання.   Домашнє завдання -В. С. Тарасюк «Ріст і розвиток людини» стр. 48 - 88.	5 % (5 хв). 90 % (70 хв). 5 % (5 хв).

VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

А) розгорнутий конспект.

В регуляції функцій організму важлива роль належить ендокринній системі. Органи цієї системи – залози внутрішньої секреції - виділяють особливі речовини - гормони. Гормони суттєво впливають на обмін речовин, структуру і функцію майже всіх органів організму людини. Вони забезпечують нормальний ріст і розвиток організму, морфологічну диференцировку тканин, підтримують сталість внутрішнього середовища.

В процесі росту і розвитку організму в майже всіх ендокринних залозах відбуваються морфологічні і функціональні зміни, які зобумовлюють особливості кожного вікового періоду. Тому знання особливостей розвитку ендокринних залоз є вкрай необхідним медичним працівникам.

Робота ендокринних залоз нерозривно пов`язана з роботою нервової системи, особливо вегетативної. Зміни в стані фізіологічних процесів або тих чи інших речовин в крові і тканинах викликають подразнення хеморецепторів, розташованих по всьому організму, виникає імпульс, який передається в ядра гіпоталамуса, Ці ядра регулюють обмін речовин в організмі, стан внутрішнього середовища, а також впливають на роботу ендокринних залоз (особливо гіпофізу). Тому зазвичай говорять про нейроендокринну регуляцію діяльності організму.

В процесі еволюційного розвитку ендокринна система виникла раніше, ніж нервова, тому має ряд недоліків: для регуляції функцій тої чи іншої системи повинен пройти певний час на синтез гормону і доставку його кров’ю до певного органу, гормон впливає на весь організм, а не на конкретний орган. Нервова ж система виникла пізніше і є більш досконалою (імпульси мають високу швидкість, діють прицільно), тому нервова система взяла на себе керуючу роль.

На сьогоднішній лекції ми розглянемо розвиток ендокринної системи протягом життя та нейроендокринну регуляцію діяльності організму та її функціональні особливості.

Протягом лекції будуть розглянуті такі питання:

1) загальна характеристика ендокринної системи,

2) особливості впливу гормонів на організм людини в різні періоди життя:

А) особливості впливу гормонів загруднинної залози протягом життя людини,

Б) особливості впливу гормонів щитоподібної і пара щитоподібної залози,

В) особливості впливу гормонів гіпофізу та епіфізу,

Г) особливості впливу гормонів надниркових і статевих залоз,

Д) особливості впливу гормонів підшлункової залози на життя людини

3) зміни нейрогуморальної регуляції при старінні,

4) клімактеричний період у жінок та чоловіків.

І. Загальна характеристика ендокринної системи.

Всі залози внутрішньої секреції мають спільні особливості будови:

1) відсутність вивідних протоків,

2) сильно розвинуту сітку кровоносних і лімфатичних судин, які оплітають залозу і за рахунок цього гормони швидко потрапляють безпосередньо в кров,

3) основна тканина, з якої побудована залоза – це залозистий епітелій.

До залоз внутрішньої секреції належать такі:

1) ГІПОФІЗ (hypophisis),

2) ЕПІФІЗ (glandula pinealis),

3) ШИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА (glandula thyroidea),

4) ПРИЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА (glandula parathyoidea),

5) ЗАГРУДНИННА ЗАЛОЗА (thymus),

6) НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ,(gl. Suprarenalis),

7) ЕНДОКРИННА ЧАСТИНА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ (insulae pancreaticae),

8) ВНУТРІШНЬОСЕКРЕТОРНА ЧАСТИНА СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ.

Кожна залоза внутрішньої секреції має особливості впливу на організм людини за рахунок виділяємих гормонів та власні вікові особливості розвитку.

Ендокринні залози розвиваються з різних зародкових листків:

- з ектодерми розвиваються гіпофіз, епіфіз і мозкова речовина надниркових залоз,

- з мезодерми розвиваються кіркова речовина надниркових залоз та статеві залози,

- з ендодерми – щитоподібна, при щитоподібна, вилочкова залози, а також ендокринна частина підшлункової залози.

Більш докладно розглянемо розвиток кожної залози окремо.

ІІ. Особливості впливу гормонів на організм людини в різні періоди життя:

А) особливості впливу гормонів гіпофізу та епіфізу протягом життя людини,

Б) особливості впливу гормонів щитоподібної і пара щитоподібної залози,

В) особливості впливу гормонів загруднинної залози,

Г) особливості впливу гормонів надниркових і статевих залоз,

Д) особливості впливу гормонів підшлункової залози на життя людини.

Ви вже знайомі з анатомією та фізіологією ендокринних залоз, тому завданням сьогоднішньої лекції є поглибити знання вікових особливостей залоз і їх вплив на організм в різні періоди життя людини.

Однією з провідних ендокринних залоз є ГІПОФІЗ. Саме ця залоза регулює роботу інших залоз внутрішньої секреції та здійснює зв’язок між нервовою і ендокринною системами (так званий гіпоталамо - гіпофізарний зв’язок).

Тому цій залозі приділяється особлива увага і, вона розглядається сьогодні першою.

Гіпофіз в процесі ембріонального розвитку розвивається з 2-х окремих зародків. Один з них – виросток ектодерми (карман Ратне) – закладається у ембріону на 4-му тижні розвитку плода – з нього в подальшому розвивається передня і середня частини гіпофізу – аденогіпофіз. Другий зародок – це вирост проміжного мозку, складається з нервових клітин, з яких формується задня частка – нейрогіпофіз.

Гіпофіз починає функціонувати доволі рано. З 9 – 10 тижня внутрішньоутробного розвитку вдається вже визначити сліди адренокорти -

котропного гормону. У новонароджених маса гіпофізу дорівнює 10 – 15 мг, а до статевої зрілості вона збільшується приблизно в 2 рази, сягаючи 20 – 35 мг. У дорослої людини гіпофіз важить 50 – 65 мг.

Розмір гіпофізу з віком зростає, що підтверджується збільшенням розміру турецького сідла на рентгенограмі. Як ми вже знаємо, в гіпофізі є 3 частки: аденогіпофіз, проміжна (залозиста) частка і нейрогіпофіз. Більша частина гіпофізу – це аденогіпофіз (75%), середня частка дорівнює 1 – 2 %, а нейрогіпофіз складає 18 – 23 % від всієї маси залози.

Коротко пригадаємо, які гормони синтезує гіпофіз.

Аденногіпофіз: 1) АКТГ (адренокортикотропний гормон),

2) СТГ (соматотропний гормон),

3) ТТГ (тиреотропний гормон),

4) ФСГ (фолікулостимулюючий),

5) ЛГ (лютеінізуючий),

6) ЛТГ (лактотропний),

7) гонадотропні гормони.

Всі ці гормони можна назвати тропними, томущо вони регулюють діяльність відповідних залоз.

Проміжна частка: меланотропний гормон.(регулює пігментний обмін).

Нейрогіпофіз: 1) вазопресин (або антидіуретичний гормон),

2) окситоцин.

Ці гормони впливають на діяльність нирок і скоротливість матки.

Залежно від кількості синтезуємих гормонів може бути гіперсекреція (виникає при гіперфункції залози), гіпосекреція та дисфункція залози.

Для дослідження залози, крім клінічних даних, користуються і різними лабораторними показниками (на даний час це радіо імунологічні методи дослідження рівнів гормонів в крові людини).

Наприклад, СТГ починає синтезуватися вже на 9 тижні вагітності. Далі його концентрація різко збільшується (аж до 12 000 разів). В 12 тижнів СТГ вже є в крові плода В 4 – 6 місяців вагітності його концентрація в крові стає максимальною і вона набагато більша, ніж у дорослого. Гормону росту СТГ максимально в крові новонародженої дитини (рівень гормону також зростає під час сну – в 2 – 5 разів). Потім за 1-й тиждень життя рівень СТГ зменшується на 50%, а до 3 – 5 років стає таким, як у дорослої людини.

Зменшення рівня СТГ в дитячому віці (після 2-х років _) призводить до мало рослості (ріст нижче за 130 см), затримці статевого розвитку, пропорції тіла при цьому зберігаються. Надлишок гормону в дитячому віці призводить до гігантизму (ріст сягає до 3м 20см), затримці статевого розвитку і швидкій втомлюваності. Якщо ж СТГ багато починає виділятися після завершення статевого розвитку, коли зони росту вже закриті, то виникає акромегалія, коли ростуть ті частини тіла, де ще збереглися зони росту (ніс, надбрівні дуги, щелепи, язик, кисті рук та стопи, внутрішні органи за рахунок строми).

АКТГ починає синтезуватися з 9-го тижня вагітності, а клітини, які синтезують гормони, з’являються ще раніше – на 7 – 8 тижні. Максимальний рівень АКТГ в крові плода спостерігається на 7 місяці розвитку плода (саме в цей час дозрівають клітини кори надниркових залоз), потім концентрація знижується. Рівень АКТГ в крові новонародженого складає 12 – 40 ммоль/л, потім рівень різко знижується і в шкільному віці складає 6 – 12 ммоль/л, у підлітків – 5,5 ммоль/л..

Зменшення рівня АКТГ призводить до порушення роботи кори надниркових залоз по типу гіпофункції – виникає бронзова (адісонова) хвороба, для якої характерним є зниження секреції кортикостероїдів, мінералокортикоїдів та статевих гормонів (при цьому порушується мінеральний обмін, знижується рівень цукру крові, є схильність до алергічних та запальних хвороб, знижується статева функція). Якщо ж рівень АКТГ більший за норму, то кора надниркових залоз починає синтезувати свої гормони в надлишковій кількості, що призводить до виникнення хвороби Іщенко – Кушинга. При цьому людина починає набирати вагу (матронізм), по тілу з’являються стрії, посилюються ознаки протилежної статі, збільшується рівень цукру крові, підвищується рівень артеріального тиску тощо.

ТТГ у крові плода з’являється на 12 тижні вагітності (а клітини, що його синтезують закладаються ще на 8 тижні). В 4 місяці вагітності рівень ТТг стає в 5 разів вищою, ніж у дорослого і утримується на цьому рівні до народження. ТТГ у новонароджених виключно високий – 11 – 99 мкОД/мл, в інші вікові періоди його концентрація в 15 – 20 разів нижча і складає від 0,6 до 6,3 мкОД/мл. У дівчаток рівень ТТГ вищий, ніж у хлопчиків. Рівень ТТГ також підвищується в перші 2 роки і в період статевого дозрівання (в 1,5 років в кров рівень в 8 – 10 разів вищий, ніж в інші періоди життя).

Так як гормон впливає на розвиток і функцію щитоподібної залози, то при його нестачі виникає гіпофункція щитоподібної залози, а при його надлишку – гіперфункція щитоподібної залози (про самі хвороби будемо говорити трохи пізніше).

Гонадотропні гормони з’являються в крові плода вже на 3 місяці вагітності, (а починають розвиваються клітини, що їх продукують на 8 тижні вагітності). Максимальна концентрація гормонів досягає в 4,5 – 6,5 місяців вагітності.(причому у плода дівчачої статі кількість гормонів більша, ніж у хлопчиків). У новонароджених рівень ЛГ дуже високий, а на 7 тижні життя цей рівень різко знижується. Низький рівень гормонів залишається аж до 7 – 8 років. ЛГ гормон у хлопчиків в молодшому віці має концентрацію біля

3 – 9 мкОД/мл, і до 14 – 15 років зростає до 10 – 20 мкОД/мл (тобто, зростає майже в 2 – 2,5 разів). У дівчаток за цей же віковий інтервал збільшується від 4 – 15 до 10 – 40 мкОД/мл. Рівень гормону збільшується під час статевого дозрівання від 2 – 3 разів до 6 – 10 разів. Після 18 років рівень ГАГ стає таким, як у дорослих.

ФСГ у хлопчиків від молодшого до старшого шкільного віку зростає з 3 – 4 до 11 – 13 мкОД/мл, у дівчаток – від 2 – 8, до 3 – 25 мкОД/мл.

Що ж стосується гонадотропних гормонів, які впливають на розвиток і функцію статевих залоз (це ФСГ, ЛГ та ЛТГ). Наприклад, ФСГ стимулюють ріст і дозрівання фолікулів та сперматогенез ц чоловіків, ЛГ впливає на овуляцію у жінок та стимулює синтез тестостерону у чоловіків, ЛТГ впливає на синтез молока у жінок. При їх недостатній продукції у хлопчиків виникає адипозогенетальна дистрофія (всі ознаки євнухізму), у дівчаток інфантилізм (недорозвиток яєчників, матки, вторинних статевих ознак).

Вазопресин і окситоцин синтезуються з 3 – 4 місяця вагітності і вперше в крові плода виявляються вже на 4 – 5 місяці вагітності.. Їх концентрація у плода постійно збільшується аж до моменту народження. В першу добу концентрація вазопресину різко зменшується, а потім поступово збільшується. Окситоцин спочатку має лише антидіуретичну дію. Після статевого дозрівання матка і молочні залози стають чутливими до окситоцину.

При зменшенні синтезу вазопресину виникає хвороба – нецукровий діабет, при зменшенні синтезу окситоцину порушується пологова діяльність.

Тобто, підсумовуючи сказане, можна зробити висновки, що в процесі розвитку дитини у неї поступово зменшується рівень СТГ, ТТГ та АКТГ і збільшується рівень ЛГ, ФСГ.

Геронтологічні зміни гіпофізу мають такі особливості:

- зменшується маса гіпофізу у чоловіків (у жінок – ні),

- виникає васкуляризація залози,

- зменшується кількість функціональних клітин і розростається сполучна тканина (явища склер озування),

- різко порушується гонадотропна функція, що проявляється клімактеричними порушеннями з боку статевих залоз (у жінок климактеричні порушення виникають раніше).

Гіпофізарний карликовий АКРОМЕГАМІЯ

зріст (у хлопчика 14 років, (збільшення росту носа,

ріст 1м), гіпофізарний гігантизм нижньої щелепи, рук,

(хлопчик 14 років, ріст 187 см), ніг).

в центрі - хлопчик такого ж віку

з нормальний ростом (148 см)

АКРОМЕГАЛІЯ (чоловік 46 років, укрупнення рис обличчя,

розходження зубів, збільшення язика).

АДИПОЗОГЕНІТАЛЬНАДИСТРОФІЯ(враження гіпоталамо - гіпофізарної системи, яке характеризується недорозвитком статевих залоз і ожирінням).

ГІПОТАЛАМО - ГІПОФІЗАРНА КАХЕКСІЯ(зменшується або зовсім припиняється секреція всіх гіпофізарних гормонів).

ХВОРОБА ІЦЕНКО - КУШИНГА (порушення діяльності гіпоталамо - гіпофізарно - надниркової системи, збільшується секреція глюкокортикоідів та статевих гормонів з андрогенними властивостями).

Дата добавления: 2014-01-04