Надниркові залози

це парні залози, розташовані на верхніх полюсах нирок. Кожна залоза має кіркову і мозкову речовини. Кіркова речовина(складає 2/3 загальної маси залози) ділиться на 3 зони:

- клубочкова – синтезує мінероалокортикоїди (альдостерон),

- пучкова – синтезує глюкокортикоїди (кортизон, гідрокортизон),

- сітчаста – синтезує статеві гормони (чоловічі і жіночі).

Мозкова речовина синтезує катехоламіни – адреналін, норадреналін, дофамін.

Наднирники закладаються у людини на 22 – 25 день ембріонального періоду (це 4 тиждень). Кіркова речовина розвивається з мезотелію, мозкова – з ектодерми і трохи пізніше, ніж кіркова. Адреналін починає синтезуватися наприкінці 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку і в малій кількості. Маса і розміри залози залежать від віку. У 2-х місячного плода маса залози дорівнює масі самої нирки, у новонародженого їх маса і розмір складає 1/3 маси нирки. Після народження (на 4 місяці) маса залози зменшується навпіл, а після року починає знову поступово збільшуватися. Наведемо середню масу наднирників по віку.

Вік	Маса наднирників в грамах
1 доба   4 доба   21 доба   2 – 12 місяців   1 – 5 років   6 – 10 років   10 – 15 років   дорослі люди	8,8   7,5   6,0   3,35   4,6   6,6   8,63   13,71

Існують доволі суттєві відмінності в будові наднирників дітей і дорослих. У зв’язку з цим запропоновано виділити ряд типів в диференцировці наднирників:

1) ембріональний тип (наднирники великі і складаються практично з кіркової речовини).

2) Ранньодитячий тип (спостерігається на 1-му році життя. Відбувається процес зворотнього розвитку кіркових елементів. Кірковий шар стає вузьким. З 2-х місячного віку пучкова зона стає добре вираженою, клубочкова зона має форму окремих петель (з 4 – 7 місяців і до 2 – 3 років) З 3-го тижня життя формується добовий ритм секреції, а з 1 – 3-х років і сезонна циклічність синтезу катехоламінів / збільшення секреції вранці о 9 – 12 годині і ввечері о 18 – 21 годині, мінімальна вночі.Весною також спостерігається збільшення секреції.

3) Дитячий тип (існує від 3 до 8 років. Збільшуються шари наднирників і розвивається сполучнотканинна капсула. Маса залози наростає. Диференціюється сітчаста зона Збільшується відносна маса мозкової речовини / в 7 років збільшується в 2,5 раза /).

4) Підлітковий тип (з 8 років по 15 років. Спостерігається посилений ріст мозкової речовини. В 10 років вона стає така, як у дорослої людини Клубочкова зона доволі широка. Диференцировка кори відбувається повільно).

5) Дорослий тип (після 16 – 18 років. Відмічається доволі виражена диференцировка окремих зон)

Таким чином, кіркова зона у новонароджених відносно ширша і масивна. Пучкова зона вузька, нечітка, а сітчастої зони взагалі нема. Клітини фетальної кори складають практично 80%маси наднирників.

Інволюція фетальної кори починається відразу після народження і до кінця 3 тижня життя наднирники втрачають 50% своєї маси. До 3 – 4 років фетальна кора повністю зникає. Є думка, що фетальна кора продукує в основному андрогенні гормони і є так би мовити додатковою статевою залозою

Кінцеве формування кори наднирників завершується в 10 – 12 років.

Функціональна активність кори має

Доволі великі відмінності у дітей різного віку.

В процесі пологів новонароджений отримує від матері надлишок кортикостероїдів, що призводить до пригнічення адренокортикотропної активності гіпофізу. З цим повзують і доволі швидку інволюцію фетальної зони. В перші дні життя з сечею новонародженого виводяться метаболіти материнських гормонів. До 4 дня відбувається суттєве зниження як екскреції так і продукції стероїдів. В цей час можливе виникнення клінічних ознак наднирникової недостатності. До 10 дня відбувається активація синтезу гормонів кори.

У дітей раннього, дошкільного і молодшого шкільного віку добова екскреція кортикостероїдів значно нижча, ніж у старших школярів та дорослих.

Геронтологічні зміни наднирників такі:

1) розростає сполучна тканина,

2) розвиваються мікро аденоми, вогнищеві гіперплазії,та лімфоплазмоцитарні інфільтрати,

3) виникає атрофія кіркового шару,

4) значно зменшується синтез альдостерону у чоловіків після 60 років і у жінок після 70 років,

5) значно зменшується синтез статевих гормонів в клімактеричному періоді,

6) знижується синтез глюкокортикоїдів після 70 років, що призводить до зниження адаптаційних можливостей організму,

7) швидко наростає зниження потенційних можливостей залози їх виснаження,

8) знижується синтез катехоламінів, які приймають участь в нервових процесах в якості медіаторів адренорецепторів.

До хвороб, пов`язаних з недостатністю наднирників відносяться гостра і хронічна надниркова недостатність (хвороба Аддісона) Від гострої недостатності діти можуть померти (падає АТ, виникає задишка, ниткоподібний пульс, часто блювання, пронос, різке зневоднення, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпоглікенмія). Для хронічної недостатності характерним є фізична і психологічна астенія та шлунково – кишкові розлади.

АДДІСОНОВА ХВОРОБА.(гіпофункція кори надниркових залоз).

До хвороб з надлишковою продукцією гормонів відносяться хвороба Іщенко – Кушинка, адреногенетальний синдром, первинний альдостеронізм Кона. Клінічно хвороба Іщенко – Кушинга проявляється надлишковою вагою з типовим розподілом жиру на лиці, шиї, тулубі, передчасне оволодіння (гіпертрихоз), підвищення АТ, гіперглікемією тощо.

ХВОРОБА ІЦЕНКО - КУШИНГА (порушення діяльності гіпоталамо - гіпофізарно - надниркової системи, збільшується секреція глюкокортикоідів та статевих гормонів з андрогенними властивостями).

Для хвороби Кона (багато альдостерону) характерним є втрата організмом калію і вплив калієвої недостатності на функцію нирок, м`язів і серцево – судинну систему. Виникає м`Язова слабкість, швидка втомлюваність, напади тетанії, підвищується АТ.

Адреногенетальний синдром виникає внаслідок гіперпродукції андрогенів. це призводить до пре справжнього гермофрадитизму у жінок і передчасного статевого дозрівання у хлопчиків.

АДРЕНОГЕНІТАЛЬНИЙ СИНДРОМ

(вроджена дисфункція кори надниркових залоз, характерна гіперсекреція андрогенів).На фото хвора, 18 років, а - до

Дата добавления: 2014-01-04