Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення

Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.

Перша допомога людині, ураженій електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому медичної допомоги.

Звільнення потерпілого від дії струму може бути здійснено декількома способами. Найбільш простий і вірний – це відключення відповідної частини електрообладнання. Якщо відключити швидко неможливо (наприклад, далеко розміщений вимикач), то можна при напругах до 1000 В перерубати дріт сокирою з дерев’яною рукояткою або відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, тримаючись за його одяг, якщо він сухий, відкинути від потерпілого дріт з допомогою дерев’яної палки і т.п.

При напрузі вище 1000В слід використовувати діелектричні рукавиці, боти і в необхідних випадках ізолюючу штангу.

Міри першої медичної допомоги потерпілому залежать від його стану. Якщо потерпілий при свідомості але до цього був без тями, або довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікарню.

При відсутності свідомості, але збереженні дихання потрібно рівно і зручно укласти потерпілого на бік на м’яку підстилку, розстібнути пояс та комір, забезпечити притік свіжого повітря. Слід також давати нюхати нашатирний спирт, скропити водою лице, розтирати і зігрівати тіло.

При відсутності ознак життя потрібно почергово роботи штучне дихання і масаж серця.

Стікання струму в землю можливе тільки через провідник, який знаходиться в безпосередньому контакті з землею. Такий контакт може бути випадковим або навмисним. В останньому випадку провідник, який знаходиться в контакті з землею, називається заземлювачем.

При стіканні струму в землю відбувається різке пониження потенціалу заземленої струмопровідної частини до значення потенціалу заземлювача , рівного добутку струму, що стікає в землю , на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху

. (3.1)

Це явище різкого зниження потенціалу є досить благоприємним по умовам безпеки і використовується як одна з мір захисту від ураження струмом при випадковій появі напруги на металічних струмопровідних частинах, які з цією метою заземлюють.

Однак наряду з пониженням потенціалу заземленої струмопровідної частини при стіканні струму в землю виникають і негативні явища, а саме:

1 ) поява потенціалу на заземлювачі і металічних частинах, які знаходяться з ним в контакті;

2 ) поява потенціалу на поверхні ґрунту навколо місця стікання струму в землю.

Ці явища можуть містити в собі небезпеку для життя людини.

Потенціал на поверхні ґрунту навколо місця стікання струму в землю змінюється по закону гіперболи, зменшуючись від свого максимального значення до нуля по мірі віддалення від заземлювача.

Струм, що проходить через заземлювач в землю переборює опір, який називається опором заземлювача розтіканню струму. Він має три складові: опір самого заземлювача, перехідний опір між заземлювачем і ґрунтом і опір ґрунту. Дві перші складові в порівнянні з третьою дуже малі, ними нехтують.

Для забезпечення як можна меншого опору заземлювача використовуються групові заземлювачі, тобто заземлювачі, які складаються з декількох паралельно увімкнених одиночних заземлювачів.

Згідно вимог правил улаштування електроустановок (ПУЕ) опір захисного заземлювача в любий час року не повинен перевищувати:

ü 4 Ом – в установках до 1000 В. Якщо їх потужність , то допускається 10 Ом

ü 0,5 Ом – при і з великими струмами замикання на землю (більше 500 А) і 250/ I_З, але не більше 10 Ом, для установок з і з малими струмами замикання на землю.

Тепер розглянемо поняття напруги дотику () і напруги кроку (). Або інакше кажучи, спад напруги на опорі тіла людини.

Напруга дотику – є різниця потенціалів двох точок електричного кола, яких одночасно торкається людина. (рис. 3.2)

, (3.10)

де: – струм, що протікає через людину; - опір людини.

В області захисних заземлень одна із точок, якої торкається людина, має потенціал заземлювача , друга – потенціал основи, на якій стоїть людина (див. рис. 3.2). Тоді,

,(3.11)

де – коефіцієнт дотику, який враховує форму потенціальної кривої. Для напівсферичного заземлювача з радіусом

, (3.12)

а для інших типів заземлювачів зна-чення приводиться у відповідних таблицях.

При великій віддалі, тобто при , а практично при напруга дотику буде максимальна і , при цьому =1. При найменшому значенні х, коли людина стоїть на заземлювачі (металева заземлена підлога), тобто при і = 0. Це безпечний випадок, людина не є під напру

гою, хоч і знаходиться під потенціалом .

Для вирівнювання потенціалу на поверхні ґрунту використовують групові заземлювачі та контур заземлення (рис. 3.3).

Напруга кроку – різниця потенціалів і двох точок на поверхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина (рис. 3.4)

. (3.13)

Так як і являються частинами потенціалу заземлювача, то

, (3.14)

де – коефіцієнт кроку, який враховує форму потенціальної кривої заземлювача і рівний

(3.15)

Чим більше крок і чим ближче до заземлювача, тим напруга кроку більша і тим більша небезпека для людини.

Дата добавления: 2014-01-04