Особливості взаємодії ДІМ із засобами масової інформації

Основну функцію щодо організації взаємодії органів внутрішніх справ із ЗМІ покладено на центри зв’язків з громадськістю. Саме ЦЗГ є основним так би мовити посередником між міліцією та мас-медіа. Тільки ця служба в ОВС працює за всіма вищезазначеними напрямками, використовуючи для цього різноманітні форми, такі як брифінги, прес-конференції, підготовка публікацій та виступів працівників і керівництва ОВС у ЗМІ. Деякі з цих форм використовує й служба громадської безпеки, але у сфері взаємодії зі ЗМІ вона переслідує свої власні цілі, перш за все мається на увазі організація належної роботи дільничних інспекторів міліції, громадських помічників ДІМ у сільській місцевості та громадських формувань, профілактика правопорушень на території обслуговування.

Згідно з наказом МВС України № 400 від 24 червня 1997 р. “Про затвердження типових штатів та Типового положення про підрозділи органів внутрішніх справ по роботі з населенням та громадськими формуваннями” в структурі служби дільничних інспекторів міліції ГУМВС, УМВС, міськрайвідділів та у складі служби охорони громадського порядку УМВС на транспорті й лінійних відділів були створені підрозділи по роботі з населенням та громадськими формуваннями з метою активізації роботи органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями, посилення боротьби зі злочинністю і профілактики правопорушень.

Завданнями цих новостворених підрозділів у сфері взаємодії зі ЗМІ є такі:

– встановлення тісних зв’язків з місцевими ЗМІ;

– використання можливостей ЗМІ у висвітленні діяльності органів внутрішніх справ щодо боротьби зі злочинністю, профілактики правопорушень, роботи населення й громадських формувань у цьому напрямку;

– інформування населення через ЗМІ про стан боротьби зі злочинністю та правопорушеннями в місті, районі, заходи, що вживаються органами внутрішніх справ щодо зміцнення правопорядку, розкриття тяжких резонансних злочинів;

– надання допомоги засобам масової інформації в підготовці відеосюжетів, репортажів, тематичних передач та випусків про діяльність органів внутрішніх справ;

– контроль за реагуванням на критичні виступи у пресі, на телебаченні та радіо про роботу ОВС;

– організація на підвідомчій території разом із центром зв’язків з громадськістю, іншими зацікавленими службами регулярного вивчення громадської думки щодо діяльності органів внутрішніх справ з подальшим висвітленням результатів у засобах масової інформації.

Інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями, що відносяться до служби ДІМ, в райвідділах та в міських відділах з невеликою штатною чисельністю виконують також функції інспекторів по зв’язкам з громадськістю, тобто зобов’язані висвітлювати у ЗМІ діяльність всього підрозділу, а не тільки служби ДІМ.

Наказом МВС України № 133 від 09 лютого 2004 р. “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями по охороні громадського порядку” конкретизовано деякі з цих завдань, а відповідальність за їх виконання покладено на Управління (відділи, відділення). Так, Управління ДІМ зобов’язані надавати допомогу громадським формуванням з питань висвітлення їх діяльності в засобах масової інформації.

У службі громадської безпеки в межах служби ДІМ діють підрозділи по роботі з населенням та громадськими формуваннями, які на рівні управлінь виконують функції висвітлення діяльності міліції громадської безпеки у ЗМІ, а на рівні міськрайорганів висвітлюють діяльність всього підрозділу в цілому (див. Додаток Г).

Як показує практика діяльності підрозділів по роботі з населенням та громадськими формуваннями, практикуються такі форми взаємодії служби громадської безпеки з засобами масової інформації:

1. Виступи керівництва та працівників міліції громадської безпеки на радіо та телебаченні в межах участі в телерадіопрограмах. Так, в регіональних ЗМІ на регулярній основі виходу організовуються цикли передач та спеціальні рубрики в межах вже існуючих програм, в яких розповідається про позитивний досвід роботи міліціонерів ППСМ.

Підготовка та проведення інтерв’ю є різновидом такого виступу. Інтерв’ю - це бесіда у формі запитань і відповідей, діалог між людиною, яка володіє інформацією, і журналістом, який бажає цю інформацію отримати. Специфіка інтерв’ю як інформаційного жанру полягає в тому, що факт, подія, явище, їх суспільне значення розкриваються через повідомлення, думку компетентного співбесідника, який володіє необхідною інформацією. Отримання її «з перших рук», через пряму мову створює відчуття достовірності. Але важливість інтерв’ю полягає не тільки в документальності, але й у тому, що бесіда, яка відбувається на очах у читача, радіослухача, телеглядача може залучити його до процесу роздумів, народження висновків. Саме інтерв’ю, зберігаючи риси живого спілкування журналіста із співрозмовником, створює ефект співучасті. Таким чином, досягається інформаційна, пізнавальна, виховна мета. Для об’єктивного інформування громадськості щодо найважливіших питань діяльності органів внутрішніх справ, застосування цього інформаційного жанру має особливе значення. Мета бесіди журналіста з посадовою особою ОВС полягає: в отриманні і повідомленні читачеві, слухачеві, глядачеві нових, невідомих раніше фактів про важливу, цікаву для багатьох подію; аналізуванні, коментуванні явищ, процесів, подій, фактів, які викликали інтерес громадськості; ознайомленні громадян з думкою офіційних осіб про ті чи інші суспільне вагомі питання, проблеми, роз’ясненні їх суті та порядку вирішення.

Існують певні особливості та відмінності у проведенні інтерв’ю для друкованих та електронних засобів масової інформації. Так, наприклад, особі, яка дає інтерв’ю перед телекамерою слід: бути самою собою, триматися вільно, природно; говорити просто, не стримувати міміки й жести; бажано уникати важких для вимови слів, надто складних речень; бути впевненою у собі, адже інтерв’ю беруть тоді, коли хочуть отримати якусь інформацію; відповідно одягтися, стиль і колір одягу мають бути стриманими, діловими, щоб зовнішність не відволікала від змісту інтерв’ю. Особі, яка дає інтерв’ю для друкованих ЗМІ, можна порадити: запропонувати репортеру після коротких відповідей на поставлені запитання, додаткову інформацію (цифри, факти, посилання на офіційні джерела - якщо вони є під рукою), що зробить інтерв’ю більш вагомим; не використовувати при відповідях на запитання дані або факти, опублікування яких у ЗМІ не бажане.

Але, загальним для будь-якого виду ЗМІ є: аналіз теми, вивчення матеріалів теми, передбачення найважчих запитань і підготовку найкращих відповідей на них; спробу встановити психологічний контакт із представником ЗМІ, можливе запрошення його до органу внутрішніх справ для ознайомлення з обстановкою, в якій проходитиме інтерв’ю; визначення позиції особи, яка дає інтерв’ю (слід заздалегідь сформулювати для себе думку, що слід довести до глядачів або слухачів через інтерв’ю, підібрати матеріали з авторитетних джерел); визначити композицію інтерв’ю, тобто формування основних відповідей на можливі запитання, орієнтовану сукупність яких теж важливо правильно спрогнозувати; знання аудиторії програми або друкованого органу, де буде розміщене інтерв’ю, вміння вибрати жанр і обсяг інтерв’ю; стислість відповідей, вони мають бути прямими, відповідати темі, чіткими та логічними, такими, що не розпорошують повідомлення; щирість, правдивість відповідей.

2. Участь керівництва та працівників міліції громадської безпеки у прямих ефірах телерадіопрограм, прямих телефонних лініях телерадіокомпаній та редакцій газет, інших заходах, які передбачають зворотний зв’язок із громадянами.

Проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» є однією із ефективних форм взаємодії ОВС та ЗМІ, а отже і дієвим засобом безпосереднього впливу на свідомість абонента. Шанобливе, компетентне його спілкування з керівником високого рангу, як правило, дозволяє зняти гостроту проблеми, що стала причиною телефонування на «гарячу лінію». Для успішного проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» необхідно виконати такі процедури: визначити телефонний номер, який легко запам’ятовується; здійснити комутацію його у тому приміщенні, де проходитиме сеанс, таким чином, щоб телефонний апарат міг, за необхідності, бути переключений у режим «гучного зв’язку»; визначитися з темою, датою, часом проведення сеансу і його учасником; визначити дати оголошення до засобів масової інформації, передбачивши, що у друкованих виданнях вони повинні бути опубліковані у день напередодні сеансу, а в електронних (особливо на радіо) прозвучати за годину - півтори до початку сеансу; запросити журналістів для висвітлення роботи «гарячої лінії»; призначити відповідального (асистента) за проведення сеансу зв’язку; визначити коло фахівців із числа працівників галузевих підрозділів, які будуть присутні під час роботи «гарячої лінії» для надання керівнику термінових консультацій по суті звернення абонента.

При проведенняісеансу «гаряча лінія» слід враховувати такі рекомендації. По-перше, відповідальний за проведення «гарячої лінії» повинен починати роботу на лінії за півгодини до оголошеного часу. По-друге, під час спілкування абонента з учасником сеансу - керівником органу внутрішніх справ, телефон повинен працювати у режимі «гучного зв’язку». По-третє, у випадку коли на запитання абонента відповідь не може бути надано негайно, він повідомляється про те, що її буде надано: письмово, за телефоном або через засоби масової інформації, журналісти яких присутні на сеансі. По-четверте, бажано, щоб суть своїх відповідей абоненту керівник ОВС коментував для журналістів із метою узагальнення і роз’яснення тієї проблеми, що стала приводом для дзвінка. По-п’яте, не рекомендується відповідати на запитання, що не входять до компетенції ОВС. По-шосте, конфліктні ситуації краще пропонувати громадянам вирішувати шляхом запису на прийом до конкретного керівника ОВС (у цьому випадку абоненту надається адреса і номер телефону відповідного органу внутрішніх справ. По-сьоме, після закінчення сеансу «гаряча лінія», необхідно провести аналіз звернень і надати відповідні доручення: а) на підготовку відповідей; б) на оперативну перевірку повідомлень про порушення законодавства.

3. Надання керівництвом та працівниками міліції громадської безпеки інтерв’ю та коментарів на ті чи інші події представникам ЗМІ.

Під час організації інтерв’ю необхідно пам’ятати, що при передаванні інформації можливо викривлення її змісту, до того ж відбувається її часткова втрата. Тому необхідно обов’язково домовлятись із журналістом, який взяв інтерв’ю, про перегляд готового матеріалу згідно зі ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Особа має право на внесення змін до свого інтерв’ю, а також взагалі заборонити його опублікування. Такі самі права має й автор матеріалу, наданого до ЗМІ для публікації.

4. Підготовка тематичних публікацій для друкованих ЗМІ та Інтернет-видань. Це може бути наступна тематика:

– позитивний досвід, сучасні форми й методи роботи дільничних інспекторів;

– участь дільничних інспекторів у розкритті злочинів;

– рівень матеріально-технічного забезпечення служби ДІМ;

– діяльність громадських формувань, громадських помічників дільничних;

– взаємодія служби ДІМ з органами місцевого самоврядування, у тому числі за напрямком профілактики правопорушень;

– результати вивчення громадської думки про роботу дільничних інспекторів та пропозиції щодо поліпшення роботи у цьому напрямку;

– роз’яснення нових законів України, окремих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших нормативних актів (указів Президента, вказівок МВС тощо);

– практичні поради громадянам, як не стати жертвою злочину, як забезпечити особисту безпеку під час стихійного лиха тощо;

– проведення заходів оперативно-профілактичного характеру.

При цьому використовуються такі жанри та способи подання інформації, як стрічка новин, оголошення (наприклад, оголошення про час прийому громадян дільничним інспектором міліції), інтерв`ю, цикли телевізійних та радіопередач, репортаж, стаття, нарис тощо.

Для забезпечення регулярності виходу тематичних матеріалів необхідно домовитись із редакцією місцевої газети про започаткування рубрики, яку будуть наповнювати матеріалами працівники ОВС. Наприклад, у районних газетах практикується вихід рубрик з такими назвами, як “Міліція радить”, “Міліція попереджає”, “Дільничний повідомляє”, “Знайомтесь: ваш дільничний інспектор” та ін.

5. Надання матеріалів за запитами ЗМІ. При підготовці матеріалів та будь-якої інформації для надання ЗМІ за запитом необхідно пам’ятати такі основні правила:

– заборонено опублікування, а також надання працівникам ЗМІ інформації, що має грифи "таємно" чи "для службового користування";

– не допускати використання й розповсюдження інформації щодо особистого життя громадян без їхньої згоди особою, яка отримала цю інформацію в результаті виконання своїх службових обов’язків;

– інформація повинна бути відредагована, узгоджена з керівником того підрозділу, що її готує, та затверджена ним;

– має бути виключене будь-яке викривлення вірогідності інформації.

6. Запрошення ЗМІ до різних заходів, що організовуються службою (проведення семінар-нарад дільничних інспекторів міліції, організація сходів у сільській місцевості, виступи дільничного інспектора перед населенням, святкування Дня дільничного інспектора міліції та ін.).

7. Взаємодія з працівниками ЗМІ під час проведення масових заходів, що включає в себе: безперешкодне перебування журналістів у місцях проведення мітингів, демонстрацій та інших масових заходів за наявності у них посвідчень та при виконанні ними редакційних завдань; надання представникам ЗМІ повної, об’єктивної та достовірної інформації (крім таємної або службового користування) щодо забезпечення охорони громадського порядку, безпеки дорожнього руху, обмежувальних та інших заходів, що можуть впроваджуватися під час проведення масових заходів (наприклад, заходи правового впливу на правопорушників), роз’яснення доцільності їх запровадження.

Напередодні проведення масових заходів, згідно з відповідним розпорядженням УМВС (наприклад, розпорядження УМВС України в Дніпропетровській обл. № 211 від 11.04.2003 “Про організацію охорони громадського порядку та безпеки в період проведення масових заходів з нагоди Великодня, Міжнародного Дня солідарності трудящих, поминальних днів та Дня Перемоги”), організовуються виступи керівництва міськрайвідділів у місцевих ЗМІ, цілями яких є такі: а)застереження громадян від порушень правопорядку; б)висвітлення дій ОВС з охорони громадського порядку та безпеки в період проведення масових заходів.

Крім того, розпорядженням МВС України № 219 від 25 березня 2005 р. “Про створення робочої групи зі збору, опрацювання інформації про масові заходи та акції, підготовки управлінських рішень та інформування керівництва МВС України” передбачено своєчасне та ґрунтовне інформування ЗМІ про факти правопорушень під час підготовки і проведення масових заходів та акцій з боку їх учасників.

8. Організація безпеки журналістів, яка передбачає: негайне реагування на всі правопорушення, пов’язані з діяльністю засобів масової інформації і їхніх представників; наближення нарядів патрульно-постової служби до місць розташування редакцій ЗМІ; забезпечення журналістів у разі потреби спецзасобами для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями.

Для ефективного виконання завдань у сфері висвітлення діяльності міліції громадської безпеки на телебаченні, радіо та у пресі пропонуємо такий алгоритм дій:

1 – аналіз ситуації;

2 – конкретизація завдання, виокремлення конкретних кроків щодо його виконання (наприклад, щодня або щотижня направляти прес-релізи у ЗМІ з даними про оперативну обстановку на території обслуговування; запланувати проведення Дня відкритих дверей для журналістів; ввести у практику організацію щотижневого інтерв’ю начальників служб місцевому телеканалу тощо);

3 – пошук цільової аудиторії, на яку розраховано виконання завдання (окреслення кола споживачів інформації – читацької чи глядацької (слухацької) аудиторії конкретного засобу масової інформації; визначення тих соціальних категорій, чиїх інтересів торкатиметься та чи інша інформація, – це можуть бути відповідні прошарки населення, органи державної влади та місцевого самоврядування тощо);

4 – вибір каналів комунікації (газет, радіостанцій, телекомпаній, Інтернет-видань) та методів паблік рілейшнз. Треба пам’ятати, що найкращих результатів можна досягти лише за умови розповсюдження інформації з того чи іншого питання одночасно декількома каналами: печатними виданнями, телекомпаніями та радіостанціями. Навіть якщо мова йде про сільську місцевість, можна організувати висвітлення події хоча б однією-двома районними газетами та однією телекомпанією. Необхідно також враховувати, що почута інформація засвоюється більш ефективно, ніж прочитана: людина чує швидше, ніж читає, до того ж слухове сприйняття триває довше, ніж зорове. Ось чому організація висвітлення події на телебаченні та радіо є обов’язковою, не варто обмежуватись наданням інформації тільки до друкованого видання.

5 – оцінка результатів, отриманих завдяки виконанню завдання.

9. Реагування на виступи в ЗМІ з проблемних питань діяльності органів внутрішніх справ. Чимало матеріалів у засобах масової інформації присвячуються проблемним питанням правоохоронної діяльності ОВС, їх реформуванню, зміні структури, чисельності та підпорядкованості. Проте мають місце випадки, коли окремі автори таких матеріалів висвітлюють існуючі проблеми та шляхи їх вирішення не аргументовано, без урахування об’єктивних причин та обставин їх виникнення. Це в свою чергу не вирішує, а тільки загострює таку проблему, сприяє створенню критичної ситуації навколо неї.

З метою забезпечення об’єктивного інформування громадськості щодо існуючих проблем правоохоронної діяльності та шляхів їх ефективного вирішення, пропонуємо проведення таких заходів: зустрічі з автором критичного матеріалу з метою усестороннього висвітлення ним цієї проблеми; проведення брифінгів та інтерв’ю для засобів масової інформації щодо проблеми, яка існує та потребує об’єктивної оцінки; підготувати власний матеріал щодо цієї проблеми та забезпечити його оперативне розміщення у засобах масової інформації; підготувати та розповсюдити через засоби масової інформації заяви прес-служби з офіційною позицією ОВС з цієї проблеми.

Слід також відмітити, що деякі кризові ситуації можуть вимагати колосальної напруженості. За таких обставин неможливо допускати: нерішучості, що створює серед населення відчуття некомпетентності та брак підготовки, призводить до відчуття нечесності; заходи у відповідь, які збільшують напруженість, а не зменшують її; ухиляння, яке створює великі проблеми, оскільки ніщо не може замінити правди.

10. Розгляд звернень (запитів) від засобів масової інформації.

Відповідно до чинного законодавства запити засобів масової інформації до державних органів, у тому числі до органів внутрішніх справ поділяються на: інформаційні запити щодо доступу до офіційних документів; запити щодо надання письмової або усної інформації. Наприклад, відповідно до статті 35 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [70] порядок і форма запиту щодо доступу до офіційних документів і запиту щодо надання письмової або усної інформації для друкованих засобів масової інформації, строки їх розгляду, відмова та відстрочка задоволення тощо визначаються Законом України «Про інформацію».

Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь. Органи внутрішніх справ, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, за телефоном чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.

Слід також зазначити, що згідно зі ст.37 Закону України «Про інформацію» не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять: інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію про оперативну, слідчу та іншу роботу в тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню тощо; інформацію, що стосується особистого життя посадових осіб; документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, листування між підрозділами та інше); інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами; інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.

Прийом представників ЗМІ та розгляд їх звернень є однією із пріоритетних форм взаємодії органів та підрозділів МВС України із засобами масової інформації. Звернення працівників ЗМІ до органів внутрішніх справ є їх конституційним правом. Воно закріплено в ст.40 Конституції України, яка проголошує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Більш того, у ст.55 Конституції України передбачено право на оскарження в суді будь-яких рішень державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток конституційних положень діє ціла низка нормативних актів, які регламентують ці питання. Це Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р, Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від виду власності, в засобах масової інформації.

Відповідно до Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України громадяни можуть звертатись до органів та підрозділів ОВС із зауваженнями і пропозиціями, заявою про сприяння реалізації своїх прав і законних інтересів чи скаргою на їх порушення.

Відповідно до п.3.10 цієї Інструкції, звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення, розглядаються органами внутрішніх справ у порядку і терміни, передбачені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», тобто не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Відповідно до п.3.6 Інструкції звернення, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення, беруться на особливий контроль і вирішуються в першу чергу. У цих випадках на листах і картках проставляється штамп «Особливий контроль».

Посадові особи органів та підрозділів внутрішніх справ при розгляді звернень громадян зобов’язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, уживати інших заходів для об’єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з’ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Звернення до органів внутрішніх справ свідчить про довіру громадянина до цього державного органу, про його впевненість в тому, що він зможе йому допомогти. Але формальне звернення в ОВС ще не значить, що відповідні посадові особи цих органів негайно і кваліфіковано будуть вживати необхідних заходів щодо відновлення порушених прав тощо. Зворотній зв’язок, інформованість населення про заходи, які здійснюють органи та підрозділи внутрішніх справ по заявах, зверненнях, скаргах громадян, роз’яснення та правильне застосування чинного законодавства з питань, порушених у зверненнях громадян, буде сприяти авторитету органів внутрішніх справ, довірі до їх діяльності.

11. Проведення консультацій.

Консультування працівниками ОВС представників ЗМІ проводиться з метою роз’яснення: окремих напрямків їх правоохоронної діяльності; функціональної та організаційної структури ОВС; форм та методів правоохоронної діяльності тощо. Проведення консультацій представників ЗМІ сприяє налагодженню системного діалогу між ними та органами внутрішніх справ, підвищенню якості підготовки та прийняття рішень з важливих питань правоохоронної діяльності, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

Органи внутрішніх справ складають орієнтовний план проведення консультування ЗМІ на підставі їх пропозицій, а також результатів проведення попередніх консультацій. Орієнтовний план проведення консультування представників ЗМІ затверджується до початку року та оприлюднюється у засобах масової інформації, на веб-сторінках органів внутрішніх справ або доводиться до відома ЗМІ іншим прийнятним способом. До участі у проведенні консультування представників ЗМІ залучаються керівники та провідні фахівці ОВС.

Також слід визначити специфіку взаємодії з різними видами засобів масової інформації. Розглянемо її на прикладі взаємодії з телерадіокомпаніями.

Особливим і авторитетом і прихильністю у населення користуються радіо і телебачення, і Саме тому органи внутрішніх справ повинні звернути підвищену увагу до налагодження на постійній основі співробітництва з телерадіокомпаніями.

Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» аудіовізуальними (електронними) засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, інтернет-видання, кіно, звукозапис, відеозанис; тощо. Телебачення - це виробництво і розповсюдження аудіовізуальних передач та програм. Радіомовлення - виробництво і розповсюдження аудіопрограм.

Інтернет-видання - засіб масової комунікації, який функціонує в глобальній інформаційній мережі Інтернет. Це електронний засіб розміщення матеріалів у світовому інформаційному просторі. За даними Інтернет-порталу «Bigmir.nеt», тільки інформаційних сайтів («Новини») сьогодні функціонує понад 540. Поряд із цим слід відмітити, що мережа Інтернет сьогодні активно використовується багатьма друкованими періодичними виданнями та телерадіоканалами України. Власні веб-сторінки в мережі Інтернет на цей час мають більшість газет, журналів, інформагентств, телекомпаній та радіостудій.

Радіо характеризується комплексом дійсно унікальних властивостей, що роблять його загальнопоширеним і загальнодоступним. Однією з переваг радіомовлення є можливість отримання громадянами інформації вдома, на роботі, під час поїздки поїздом, автомобілем. Радіо не вимагає абсолютної уваги, радіоінформацію можна сприймати, займаючись паралельно іншими справами. Дохідливість, простота і в той же час емоційність живого мовлення сприяють популярності радіо і в наш час. Слід зазначити, що радіомовлення є ефективним засобом масової інформації під час проведення органами внутрішніх справ окремих заходів, кампаній (наприклад, «місячник добровільної здачі зброї»). За допомогою радіокомпаній можливі розміщення термінових оголошень та повідомлень для громадян, їх трансляція по декілька разів на день (про розшук злочинця, безвісти зниклих людей тощо).

У порівняні з телебаченням виступи працівників ОВС по радіомовленню не вимагають для них особливої підготовки, тобто можливим є читання тексту виступу з паперу. При цьому виключаються будь-які емоційні чи психологічні бар’єри, які в деяких випадках можуть мати місце при записах виступів працівників органів внутрішніх справ на телестудіях. Якщо передбачається запис на радіостудії в прямому ефірі за участі керівних працівників або провідних фахівців органів внутрішніх справ (надання інтерв’ю, участь в окремих програмах, що передбачають запитання та відповіді тощо), доцільно напередодні погодити з ведучим програми коло питань, які будуть розглядатися під час прямого ефіру.

Організація взаємодії органів внутрішніх справ з радіостудіями може здійснюватися за такими напрямами:

1) підготовка готових текстових матеріалів (інформацій, повідомлень, оголошень тощо) для трансляції по радіоканалу;

2) проведення виступів по радіо, у тому числі в прямому ефірі, керівних працівників та провідних фахівців органів внутрішніх справ з актуальних питань правоохоронної діяльності;

3) підготовка спільних із редакціями та власних самостійних спеціальних радіопрограм та передач із правоохоронної тематики;

4) організація інтерв’ю з посадовими особами органів внутрішніх справ, підготовка тематичних радіосюжетів;

5) запрошення представників радіокомпаній та студій на прес-конференції, брифінги, засідання «круглого столу», сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» та інші заходи ділового спілкування;

6) розміщення па радіоканалах аудіороликів соціальної реклами правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ.

Телебачення як один із найефективніших електронних засобів масової інформації забезпечує оперативний зворотний зв’язок із багатомільйонною аудиторією телеглядачів. Вирішуючи основне завдання соціальної інформатизації суспільства, телебачення намагається реалізувати напрями психологічних законів взаємодії суспільства та інформатики, що базуються на використанні чуттєвої, логічної і прагматичної інформації.

З метою реалізації та додержання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів було створено Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. Відповідно до Законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада є позавідомчим державним контролюючим органом, і є відповідальним за розвиток, якісний стан телебачення і радіомовлення України, за зростання професійного, художнього та етичного рівня програм та передач телерадіоорганізацій.

Основними формами організації взаємодії ОВС із телекомпаніями є:

1) організація передач за участю керівників та провідних фахівців органів внутрішніх справ;

2) створення власних телепрограм ЦГЗ;

3) трансляція на постійній основі інформаційних повідомлень з правоохоронної тематики ОВС;

4) розміщення відеороликів і телесюжетів соціальної реклами з основних напрямків правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ;

5) запрошення представників телекомпаній на прес-конференції, брифінги, засідання «круглого столу» та інші заходи ділового спілкування, що проводяться в органах внутрішніх справ.

Отже, на сьогодні існує багато різноманітних форм взаємодії міліції громадської безпеки із засобами масової інформації. Під час вирішення службових завдань важливим є визначитися, яку саме з цих форм доцільно використовувати у конкретній ситуації. За умови налагодження партнерських стосунків з журналістами місцевих ЗМІ організувати цю роботу буде нескладно.

Дата добавления: 2014-01-04