Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Форми (способи) та види розкрадання чужого майна




Розкрадання чужого майна — це протиправне, безоплатне вилучення майна з володіння держави або суб'єктів права колективної чи приватної власності звернення його на користь інших суб'єктів, вчинене шляхом крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, розтрати, привласнення, зловживання службовим становищем, шахрайства.

Під формою (способом) розкрадання звичайно розуміють сукупність дій, прийомів, операцій, з використанням яких відбувається вилучення майна з володіння державного або колективного підприємства, установи, організації та звернення його на користь окремих осіб. Чинне законодавство, як про це вже згадувалося при розкритті загального поняття розкрадання, передбачає дев’ять форм (способів) розкрадання:

1) крадіжка (ст. 185 КК);

2) грабіж (ст.186 КК);

3) розбій (ст. 187 КК);

4)викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання. (188 КК)

5) вимагання(ст.189 КК);

6) шахрайство (ст.190 КК);

7) привласнення (ст. 191 КК);

8) розтрата (ст. 191 КК);

9) розкрадання шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК).

Форми (способи) розкрадання в КК названо вичерпно. Це означає, що лише наявність у діянні вказаного в законі способу вилучення майна та звернення його на користь окремих осіб дає підставу визнати скоєне розкраданням.

Ознаки конкретної форми (способу) майна потрібно встановлювати, оскільки це впливає на вирішення комплексу кримінально-правових питань. Зокрема, форма розкрадання враховується у разі:

1) кваліфікації скоєного за певною статтею розділу VI Особливої частини — розкрадання, вчинене в кожній з встановлених законом форм, передбачено окремою статтею (ñò.191 КК передбачено відповідальність за розкрадання відразу в трьох формах);

2) відмежування розкрадань від суміжних злочинів, кваліфікації за сукупністю (оскільки розкрадання, вчинені в певних формах (певними способами), охоплюють діяння, передбачені самостійними статтями Особливої частини);

3) встановлення інших ознак складів злочинів (так як форма розкрадання охоплює ознаки не лише об'єктивної сторони). Для розкрадань, вчинених у певних формах, характерними є відповідний предмет посягання, його суб'єкт

4) визначення моменту закінчення злочину. Розкрадання, вчинені шляхом розбою, визнаються закінченими злочинами на більш ранніх етапах, ніж інші розкрадання.

Слід звернути увагу, що найбільшого значення серед форм розкрадання закон надає випадкам викрадення майна, передбаченим нормами розділу VI Особливої частини КК України. У нормах КК, в яких встановлено відповідальність за викрадення документів, штампів, печаток, зброї, наркотичних засобів, радіоактивних матеріалів, форма вилучення й звернення їх на користь окремих осіб, як правило, не має кримінально-правового значення (за винятком застосування насильницьких способів заволодіння зброєю, наркотичними засобами).

Види розкрадання визначаються з урахуванням розміру шкоди, заподіяної державній або колективній власності. Така шкода, в свою чергу, відповідає вартості викраденого майна. Тому можна сказати, що розкрадання певного виду — це розкрадання державного, колективного чи приватного майна певної вартості.

Чинне законодавство передбачає п’ять видів розкрадання:

1) дрібне до 3-х і 3 неоподат. мінім. доход. громадян;

2) у значних розмірах до 250 неоподат. міним. доход. громадян;

3) у великих розмірах від 250 неоподат. мінім. доход. громадян;

4) в особливо великих розмірах від 600 неоподат. міним. доход. громадян.

5)Заподіяння значної шкоди потерпілому визнається із врахуванням матерільного становища потерпілого, та якщо йому спричинені збитки на сумму від 100 до 250 неопод. мінім. доход. громадян.

Коментуючи види розкрадань та доповнюючи їх можна зазначити:

1) кримінальна відповідальність за дрібне розкрадання настає, якщо воно вчинено шляхом крадіжки з проникненням у приміщення чи інше сховище, грабежу, розбою, вимагання;

2) значний розмір розкрадання є ознакою основних (простих, вчинених без кваліфікуючих ознак) складів злочинів про усі форми розкрадання, а також складів злочинів, передбачених ч. 1, 2, 3, відповідних статей КК, якщо в цих частинах не вказано ознаки у великих або, особливо великих розмірів;

3) великий розмір, заподіяння значної шкоди потерпілому є особливо кваліфікуючими, кваліфікуючими ознаками усіх форм розкрадання;

4) відповідальність за розкрадання в особливо великих розмірах настає залежно від його способу (форми).

Визначення вартості викраденого майна

В основу вартості майна покладено його ціну, тобто грошову оцінку. Найскладніша проблема полягає в наявності на одне і теж саме майно багатох цін – державних, ринкових, оптово- відпускних ціе виробника, оптових цін торговельних посередницьких організацій, ціни собівартості; на практиці нерідко доводиться зустрічатися з випадками, коли на певні предметі взагалі немає ніякої ціни (елементи незавершенного виробництва, продукція, випущена в минули роки тощо).

За загальним правилом при визначенні вираденого слід виходити з державних роздрібних цін майна. Поняття таких цін наведено в постанові Верховної Ради України від 26 січня 1993 року “ Про застосування статей 154, 1556 КК України та статей 1602, 2081 Кодексу України про адміністративні правопорушеня “ (Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№ 12 – ст.96): роздрібними визнаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються підприємствами та організаціями державної торгівлі, споживчої кооперації, іншими підприємствами, корті реалізують товари населенню.

Вартість майна, на яке немає державних роздрібних цін, визначається стосовно окремих видів майна.При цьому слід враховувати ціну, яка була б єквивівалентна держаній роздрібній ціні – ціні, за яку звичайно може придбати певний предмет громадянин.Іншими словами, довести балансову, оптову ціну, цінц собівартості, ціну елементів незавершеного виробництва до рівня державних роздрібних цін на відовідну продукцію, товари, предмети.

При визначенні розміру збитків, не можна безпосередньо використовувати методику встановлену для визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, установі організації розкраданням, у спеціальних нормативних актах. На сьогодні є чинними два таких акти:

1). “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей,”: Закон України від 6 червня 1995 року., зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 14 липня 1999 року (Відомості Верховної Ради.- 1995.- № 22 – ст.173; Голос України.- 11 серпня 1999 року)

2). Порядок визначення розмірі збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року., з доповненнями, внесеними постановою від 27 серпня 1996 року (ЗП України. – 1996. - № 6 – ст. 192; Урядовий кур’єер. - 1996.- 5 вересня.).

Збиткі, які підлягають відшкодуванню, включають як пряму дійсну шкоду, так і втрачену вигоду (неотримані доходи). Наведені ноормативні акти передбачають відшкодування збитків в кратеому порядку, тобто в більшому розмірі, ніж заподіяна шкода, в 1,5, 2, 3 рази,маючи на меті забезпечити не лише відшкодування фактичноїх шкоди, а й майнове стягнення для винного. Тому розмір збитків, визначений для відшкодування в цівільно-правовому порядку, не може бути одночасно прийнято як підставу для кваліфікації злочинів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 13034; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.