Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Відмінність між вимаганням, грабежем та розбоєм




Розбій

Поняття розбою наведено в ч. 1 ст.1 87 КК, в якій названо такі ознаки цього злочину:

1) предмет — чуже майно;

2) потерпілий — особа, котра зазнала нападу;

3) суспільне небезпечне діяння — напад;

4) спосіб — насильство, небезпечне для життя чи здоров'я або погроза застосування цього насильства;

5) мета — заволодіння чужим майном. Ряд ознак, зокрема поняття чуже майно як предмет посягання вже розглядалися. Потерпілий при розбої характеризується тими самими ознаками, що й при насильницькому грабежі, тобто таким потерпілим виступає будь-яка особа, котра перешкоджає отриманню доступу до майна, заволодінню ним чи утриманню майна. Тому для з'ясування поняття розбій головну увагу слід приділити висвітленню того, що слід розуміти під нападом та яке насильство визнається небезпечним для життя чи здоров'я, коли цей злочин визнається закінченим, за яких умов злочин, що розпочався як крадіжка, може перерости в розбій.

Напад у складі розбою — це суспільне небезпечна дія, яка характеризується такими ознаками (ці ознаки випливають із симантичного значення слова напад, а також з інших ознак складу злочину):

1) полягає лише в активній поведінці — дії;

2) вчиняється раптово, несподівано для потерпілого. За своїм характером напад може бути як відкритий (явний, очевидний для особи, що його зазнала), так і прихований, таємний — полягати в застосуванні отруйних або сильнодіючих речовин тощо;

3) є короткочасним, одномоментним:

4) супроводжується проявами агресивності стосовно потерпілого, а саме — застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого насильства;

5) вчиняється з метою пригнічення волі потерпілого до опору в процесі заволодіння майном.

Поняття насильства небезпечного для життя чи здоров'я містить п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності». Воно повністю поширюється й на розбій як злочин проти державної або колективної власності. До такого насильства належать:

1) заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності, тобто розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів (7 днів і більше) або втрату працездатності будь-якого розміру, хоча б і менше 10%;

2) середньої тяжкості тілесне ушкодження;

3) тяжке тілесне ушкодження. Заподіяння такого тілесного ушкодження в ході нападу з метою заволодіння майном не лише дає підставу визнати насильство небезпечним для життя чи здоров'я, а й вимагає визнавати розбій кваліфікованим, оскільки цю ознаку вказано в ч. 2 ст. 187 КК. При цьому додаткової кваліфікації скоєного за ст. 121 КК не вимагається;

4) заподіяння смерті. Якщо насильство виразилося у навмисному заподіянні смерті, то такий розбій підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 86 КК та п. 6 ч.2 ст. 115 КК;

5) насильницькі дії, які не призвели до уже названих наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. До них, зокрема, слід віднести насильство, що призвело до втрати свідомості чи носило характер мордування, зрушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь.

Погроза застосування насильства. Погроза при розбої характеризується, небезпечного для життя та здоров’я такими ознаками:

1) конкретизацією за змістом — полягає в залякуванні застосуванням лише фізичного насильства (а не знищенням майна, розголошенням відомостей, що ганьблять особу, котра зазнала нападу);

2) визначеністю за розміром — полягає в погрозі заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасну втрату працездатності або короткочасний розлад здоров'я, або більш тяжку шкоду особі;

3) реальністю за характером — полягає в погрозі негайного застосування насильства (за типом: «Життя або гаманець»);

4) застосування з метою пригнічення волі особи — служить для того, щоб уникнути можливого опору з боку осіб, котрі протидіють захопленню державного або колективного майна;

5) адресуванням до осіб, які перешкоджають (можуть перешкодити) викраденню майна, — отриманню доступу до майна, заволодінню майном, утриманню майна у викрадача.

При погрозі неконкретизованого характеру (типу «поб'ю», «скалічу» тощо) вона оцінюється як погроза насильством, небезпечним для життя або здоров'я, чи, навпаки, — насильством, що не є небезпечним, з урахуванням часу, обставин, місця нападу, співвідношення сил, наявності чи відсутності зброї або предметів, які можна використати для реалізації погрози. Зокрема, демонстрація в ході нападу зброї, предметів, пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, тощо є підставою визнати наявність такого виду погрози.

Якщо має місце демонстрація предметів, які завідомо не можна використати для заподіяння тілесних ушкоджень або смерті (несправна зброя, її макети тощо), то погроза оцінюється як погроза насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, за наявності одночасно таких умов:

1) потерпілий сприймав ці предмети як такі, що становлять небезпеку для життя або здоров'я;

2) винний розраховував, що буде зроблено відповідну оцінку демонстрованих предметів з боку потерпілого.

Момент закінчення розбою не залежить від того, чи відбулося заволодіння чужим майном, чи заподіяно фізичної шкоди потерпілому внаслідок застосування насильства. Розбій визнається закінченим з моменту нападу.

Розмежування між названими злочинами можна провести за цілим рядом ознак. Відмінність між ними полягає:

1) у предметі посягання. Предметом грабежу і розбою виступає будь-яке чуже майно — річ. Предметом вимагання лише таке державне або колективне майно, яке перебуває у віданні чи під охороною особи, котру піддано вимаганню, а також право на майно;

2) у потерпілому. Потерпілим від грабежу і розбою може бути будь-яка особа (котра перешкоджає доступу до майна, заволодінню ним, утриманню майна).

Потерпілим від вимагання можуть бути дві категорії осіб:

а) особа, у відданні чи під охороною котрої перебуває майно, тобто та, що наділена певними повноваженнями стосовно майна — предмета вимагання або виконує щодо нього функції з охорони; б) особа, близька до вказаної першою;

3) у суспільно-небезпечному діянні. При скоєні грабежу злочинець сам вилучає (викрадає) майно, при розбої також застосовується погроза з метою заволодіння майном всупереч волі потерпілого.

Для вимагання властивим є отримання майна ніби-то з волі потерпілого, однак це волевиявлення не справжнє, а спотворене, є реакцією на дії вимагателя, які полягають у вимозі передати майно під погрозою;

4) у змісті погрози. Грабіж і розбій вчиняються шляхом погрози тільки фізичним насильством, тобто заподіянням шкоди організму потерпілого. При вимаганні погроза куди ширша, охоплює погрозу не лише фізичним насильством, а й знищенням або пошкодженням майна, розголошенням відомостей, які ганьблять потерпілого;

5) в обсязі погрози. При грабежі має місце погроза насильством, не небезпечним для життя чи здоров'я, при розбої — погроза насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи. У складі вимагання обсяг погрози не конкретизований, тобто може бути погроза будь-яким насильством;

6) у характері погрози. При грабежі й розбої має місце погроза негайного застосування насильства, якщо вимоги грабіжника чирозбійника не буде задоволене.

При вимаганні погроза виступає не як засіб пригнічення волі потерпілого до можливого опору, а засобом впливу на волю особи, коли їй нібито надається можливість вибору: задовольнити майнові вимоги чи піддатися насильству. Тому при вчиненні вимагання погроза носить характер віддаленої, реалізація якої можлива лише в майбутньому;

7) у меті застосування насильства. При грабежі й розбої реальне насильство виступає способом вилучення майна чи його утримання або способом отримання доступу до майна При кваліфікованому чи особливо кваліфікованому вимаганні (ч. 2,З,4 ст. 189 КК) насильство виступає засобом залякування потерпілого заподіянням ще більшої шкоди, застосовується з метою підтвердити рішучість намірів вимагателя.

Шахрайство

Поняття шахрайство вміщено в ч. 1 ст. 190 КК, в якій вказано такі ознаки цього злочину:

1) предмет — чуже майно або придбання права на майно;

2) суспільне небезпечне діяння — заволодіння;

3) суспільне небезпечні наслідки — в диспозиції статті вони названі таким самим терміном, що і діяння, — заволодіння. Отже, термін заволодіння в ст. 190 КК (аналогічно, як і термін викрадення в статтях 185, 186 КК) означає одночасно як діяння, так і наслідки;

4) спосіб — обман або зловживання довір'ям.

Заволодіння як суспільне небезпечне діяння — це отримання майна у своє розпорядження, фактичне панування, можливість користуватися майном як своїм власним.

При цьому шахрай отримує майно не поза волею чи всупереч волі особи, котра таке майно охороняє чи розпоряджається ним на законних підставах, а нібито з волі потерпілого. Однак таке волевиявлення не справжнє, а фальсифіковане, воно спотворене обманом чи зловживанням довір'ям з боку шахрая.

Отже, заволодіння майном при шахрайстві відбувається на зовні законних підставах. Факт протиправності отримання майна в момент вчинення дії не усвідомлюється ні особою, котра передає майно шахраю, ні іншими сторонніми особами. Сам шахрай має намір звернути майно на свою користь чи на користь інших осіб ще на момент заволодіння державним або колективним майном.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3954; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.