Злочини, що посягають на суспільні відносини з дотримання трудових прав громадян

Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК).

Об'єктом злочину є суспільні відносини, які забезпечують захист трудових прав громадян. Потерпілими від злочину можуть бути працівники установи, підприємства, організації незалежно від форм власності, тобто особи, на яких поширюється дія законодавства про працю. Потерпілими від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172, можуть бути неповнолітні особи чоловічої або жіночої статі, вагітні жінки або жінки, які мають дітей віком до 14 років чи дітей-інвалідів на момент звільнення або іншого грубого порушення щодо них вимог законодавства про працю.

Об'єктивна сторона злочину може мати місце у двох формах: в умисних діях щодо звільнення працівника на порушення вимог трудового законодавства з особистих мотивів; у вчиненні іншого грубого порушення законодавства про працю. Злочин є закінченим із моменту вчинення дій, що характеризують об'єктивну сторону складу злочину.

За змістом закону суб'єктом злочину може бути виключно особа, яка має право прийому на роботу чи звільнення з роботи або яка несе відповідальність за додержання вимог трудового законодавства. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а для вчинення злочину у формі незаконного звільнення обов'язковою ознакою є наявність у винної особи особистих мотивів.

Грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК).

Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують захист конституційних трудових прав громадян. На відміну від ст. 172, дана стаття захищає права осіб, з якими роботодавець оформив відносини не трудовим договором, а угодою про працю.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння (дії або бездіяльності) у вигляді грубого порушення угоди про працю. Обов'язковою ознакою вчинення злочину є спосіб вчинення — шляхом обману чи зловживання довірою або примусом. Злочин вважається закінченим із моменту виконання будь-якої з дій, передбачених диспозицією ст. 173.

Кваліфікований вид злочину — вчинення його стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину може бути спеціальним — службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, та загальним — окремий громадянин, яким може бути фізична осудна особа 16 років, або його представник — представництво допускається чинним законодавством з 18 років.

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК).

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують захист конституційних трудових та соціально-економічних прав громадян.

Об'єктивна сторона злочину полягає: у вчиненні дій у формі примушування до участі у страйку; у вчиненні діяння (дії або бездіяльності) у формі перешкоджання участі у страйку. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину є спосіб його вчинення, як зазначено в диспозиції даної статті, — шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій. Злочин вважається закінченим із моменту виконання дій, передбачених диспозицією ст. 174.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину, передбаченого ст. 174, — загальний: фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК).

Об'єктом злочину є суспільні відносини, що гарантують забезпечення трудових та соціальних прав громадян. Предметом злочину є грошові суми заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати (державна допомога матерям-одиночкам, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо), що підлягають до виплати громадянинові.

Об'єктивна сторона злочину — діяння (бездіяльність) у вигляді безпідставної невиплати громадянам зазначених грошових сум. Злочин вважається закінченим із моменту фактичної умисної безпідставної невиплати грошових сум хоча б одній особі.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 і 2 ст. 175, спеціальний — керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності. Суб’єктом злочину може бути також особа, яка фактично виконує обов'язки керівника на законних підставах. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, про що спеціально наголошено в диспозиції ч. 1 даної статті.

Положення ч. 3 ст. 175 щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснена виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам, може застосовуватися тільки до моменту порушення стосовно конкретної особи кримінальної справи і притягнення її як обвинуваченого у справі.

Дата добавления: 2014-01-04