Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ІІ. Сутність культури




Тема: ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ. ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ

Лекція № 1

ПЛАН

  1. Предмет і завдання дисципліни.
  2. Сутність культури.
  3. Культура і цивілізація.
  4. Типологія культури.

 

І. Предмет і завдання дисципліни

Культура як скарбниця накопиченого протягом тисячоліть колективного досвіду віддавна вважається головним набутком людей і, за великим рахунком, є кінцевим підсумком життєвих шляхів окремих особистостей, людських колективів усіх рівнів і, зрештою, цілого людства. Відтак вивчення, засвоєння, захист від спотворень, примноження й передача наступним поколінням головних здобутків культури є справою почесною і надзвичайно відповідальною.

Курс з української культури посідає у системі навчальних дисциплін особливе місце, бо саме на основі його змісту здійснюється формування сучасної людини-громадянина і патріота зі всебічно розвиненим і гармонійним внутрішнім світом. Особливо необхідним і нагальним постає завдання формування національної свідомості молоді на основі поєднання наукових і народних уявлень про роль і місце людини в суспільному процесі.

Знайомство з історією культурних здобутків та втрат вітчизняної культури дає можливість побачити історичний характер злетів та падінь, що пережив український народ, їх певну історичну рівноцінність, об’єктивно оцінити культуру свого народу і уявити собі його місце в історії культури людства.

Основна мета курсу – розширеннядуховного горизонту особистості і формування в певній мірі об’єктивної точки зору на сутність культури, історичний шлях розвитку української культури, на проблеми розвитку сучасної культури України. Вона спрямована на збагачення та розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчо-інтелектуальної активності майбутніх фахівців, на отримання фундаментальних загальнонаукових і фахових знань та практичне використання їх у повсякденному житті.

 

Культура – одне з найдавніших явищ людського життя. Вона виникла й розвивалась разом з людиною, складаючи те, що якісно відрізняє її від усіх інших живих істот та природи в цілому. Проте інтерес до її вивчення й осмислення як особливого явища дійсності склався відносно недавно. Протягом тисячоліть культура існувала як дещо природне, підсвідоме, невід’ємне від людини та суспільства, таке, що не вимагає до себе якоїсь особливої уваги.

Термін «культура» вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н.е.). Первісно він означав обробіток ґрунту, його «культивування» - тобто зміни в природі під впливом людини (на відміну від змін, викликаних природними причинами). (То ж підкреслювалась важлива особливість культури – її людський фактор, тобто вплив діяльності людини на оточуючий світ). Як самостійна наукова категорія «культура» фіксується вперше у працях німецького юриста ХVІІ ст. С. Пуфендорфа. (Він застосував цей термін для визначення різноманітних результатів діяльності людини). В епоху Просвітництва поняття культури по суті обмежується лише духовною культурою. Головними стають освіченість та вихованість людини, вирішальну роль відіграють знання. Нині культура – це складний суспільний феномен, що відіграє вагому роль у життєдіяльності людини: праця, побут, дозвілля, спосіб життя як окремої особи, так і всього суспільства, менталітет тісно пов’язані з рівнем розвитку культури. Вона суттєво впливає на характер поведінки, стиль і форми спілкування людей, їх свідомість, духовні потреби, ціннісні орієнтації. Рівень культури визначає подальшу долю людини, мету її життя.

Нині існує біля 500 визначень культури. Узагальнюючи існуючі точки зору, можна виділити 3 основних значення: 1) обробіток, творчість та виробництво (включаючи обробіток землі); 2) освіта, виховання, розвиток; 3) поклоніння (релігійному культу). В широкому смислі під культурою розуміються всі досягнення людства, все, що створено людиною. То ж культура розуміється як «друга природа», «людський світ» (на відміну від «дикої природи»). В цьому випадку культуру поділяють на матеріальну та духовну.

Матеріальна культура охоплює перш за все сферу матеріального виробництва та його продуктитехніку, технологію, засоби зв’язку та комунікації, виробничі споруди, дороги й транспорт, житло, предмети побуту, одяг тощо. Духовна культура включає в себе сферу духовного виробництва та його результатирелігію, філософію, мораль, мистецтво, науку тощо. В межах духовної культури виокремлюють художню культуру, що складається з творів мистецтва та літератури. Наука, в свою чергу, розглядається в якості основи інтелектуальної, науково-технічної культури. (Взаємовплив).

ІІІ. Культура та цивілізація

Поняття «цивілізація» (лат. громадський, державний) подекуди вживається як синонім культури, у вузькому смислі – матеріальної культури. Цей термін виник значно пізніше, ніж «культура» (лише у 18 ст.) і означав високорозвинене суспільство. Згодом цивілізація найчастіше розглядувалась у співставленні з культурою (як синоніми, або ж як антоніми). Але при більш суворому підході ці два поняття можуть розглядатися як відносно самостійні явища з окремими рисами та особливостями. (Саме такий підхід переважає в сучасній літературі).

Найважливішими ознаками та рисами цивілізації вважаються: 1) утворення держави, 2) виникнення писемності; 3) відокремлення землеробства від ремесла; 4) розподіл суспільства на класи; 5) виникнення міст. В цивілізації особливу роль відіграє технологія, за допомогою якої суспільство налагоджує відносини з природою. Вона прагне узагальненості та універсальності, що вочевидь спостерігається останнім часом, коли на основі новітніх технологій створюється єдина всесвітня цивілізація.

В культурі провідними є національна самобутність та оригінальність, неповторність та унікальність, мінливість та новизна, невдоволення собою, критичне та творче начало, самоцінність, стремління до високих ідеалів.

Відносна незалежність культури й цивілізації, і разом з тим їх щільна взаємодія можуть призводити до порушення рівноваги та протиріччям між ними. Перевага цивілізації над культурою означала б стагнацію суспільного розвитку, послаблення та згасання у ньому духовного та морального начала. Саме така ситуація простежується у сучасному суспільстві.

Отже, цивілізація – це 1) рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація, християнська цивілізація, сучасна цивілізація); 2) людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Поняття «культура» вживається: 1) для характеристики певних історичних епох (первісна культура, антична культура, середньовічна культура і т.д.); 2) для визначення конкретних людських спільнот, народностей, націй (українська культура, культура племені майя, американська культура); 3) для визначення специфічних сфер життєдіяльності (культура праці, політична культура, художня культура), 4) у вужчому смислі – як сфера духовної життєдіяльності людей; 5) як сумарний термін, що характеризує предметні результати діяльності людини: машини, споруди, результати пізнання, твори мистецтва, норми моралі й права.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 327; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.