Режим регулювання

Екологічні правові дії.

Судові позови, пов’язані з екологічною шкодою та пору­шеннями існуючого стану можуть призвести до значних неочікуваних витрат у формі штрафів, пені, судових приписів за шкоду.

Компанія Regency Cruise Lines була оштрафована на суму 250 000 доларів районним судом США за скид в океан пласти­ковых місткостей зі сміттям. Федеральний суд присудив рибалкам Аляски 286,8млн. доларів як компенсацію за втрату риби внаслідок розливу нафти компанією Exxon Valder. Ця сама компанія сплатила 1,1 млд. доларів у вигляді штрафу за кримінальну відпо­відальність за розлив нафти.

Кожна фірма, що утворює шкідливі відходи, кожен транс­портний засіб, що займається їх перевезенням, є відповідальними за майбутнє очищення довкілля. Загальна екологічна відпо­відальність підприємств у США становить 2-5% від ВНП.

Більшість ековитрат підприємства у США сплачують відповід­но до наказів місцевої, державної та федеральної влади, що є засо­бом покладання зовнішніх (суспільних) витрат на підприємство. Виділяють дві категорії витрат. Перша включає витрати, необхідні для задоволення основних правил щодо конструювання продукту та його експлуатації. Друга категорія складається з тривалих регулю­ючих витрат, пов’язаних із складним комплексом “наказ та конт­роль”. їх назвали витратами зменшення забруднення і контролю.

Щодо екологічно чистих товарів, «думка, що «зелені» (еколо­гічно чисті) товари є незвично дорогими, є ілюзією. Реальність полягає в тому, що традиційні продукти є нереально дешеві. Витрати, пов’язані з екологічною деградацією, переважно не відображаються у їх цінах, отже, довкілля ефективно забезпечує субсидію». Виходячи з цього, необхідна іденти­фікація різних джерел ековитрат та розробка процедур за допо­могою яких вони розподіляються по продуктах. Існує потреба удосконалення практики повно-витратного екологічного обліку.

Інший метод ціноутворення, заснований на витратах, орієн­тується на отримання цільового прибутку.

Цей метод полягає в тому, що підприємство прагне отримати бажану величину чистого прибутку на вкладений капітал. Ціна розраховується за формулою:

де Н_пр — бажана норма чистого прибутку на інвестований капітал у відсотках;

Q — запланований обсяг виробництва і збуту продукції, натур, од.;

І — величина інвестованого капіталу, грн.

С — собівартість одиниці продукції, гривень.

Розрахунок цін при цьому доцільно проводити у такій послі­довності:

1) визначається бажана величина норми чистого прибутку на вкладений капітал;

2) визначається абсолютна величина чистого прибутку (цільового) на товар;

3) визначається декілька альтернативних варіантів цін, які охоплюють весь діапазон цін конкурентів на аналогічні тради­ційні товари та екологічно чисті товари;

4) для кожного варіанту розраховується беззбиткова програ­ма, тобто обсяг продукції, що забезпечить бажану величину чистого прибутку за формулою:

Н_пр·(І_осн+І_об)=[Ц·Q-ЗВ·Q–ПВ] ·

де І_осн + І _об— інвестиції в основний та оборотний капітали;

Дата добавления: 2014-01-04