За генезисом та механізмом впливу

Характеристика техногенних небезпек та їх вражаючі фактори

План

1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

2. Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки. Рівні виробничих аварій залежно від їх масштабу.

3.Гідродинамічні об’єкти та їх призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек.

4.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух Класифікація об’єктів за їх пожежо- та вибухонебезпекою. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.

5. Джерела радіації та одиниці її виміру. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре та хронічне опромінення.

6. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики.

7. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливу на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їх дії на організм людини.

Фактори ураження джерел техногенних небезпек класифікують як за генезисом, так і за механізмом дії. Генезис - це виникнення і наступний розвиток факторів ураження.
Фактори ураження джерел техногенних небезпек за генезисом розділяють на фактори: прямої дії, або первинні; побічної дії, або вторинні.
Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються виникненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.
Вторинні фактори ураження викликаються змінами об'єктів навколишнього природного середовища і первинними факторами ураження.
Фактори ураження джерел техногенних небезпек за механізмом дії поділяють на фактори:
- фізичної дії;
- хімічної дії.
До факторів ураження фізичної дії відносять:

* повітряну ударну хвилю;

* хвилю тиску в ґрунті;

* сейсмічну вибухову хвилю;

* хвилю прориву гідротехнічних споруд;

* уламки або осколки;

* екстремальний нагрів середовища; теплове випромінювання;

* іонізуюче випромінювання.
До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.
Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних НС, що використовуються для контролю і прогнозування.
Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозування факторів ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій, позначення і розмірність цих факторів ураження визначають відповідно з таблицями.
Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: * надмірний тиск у фронті ударної хвилі; * тривалість фази тиску; * імпульс фази тиску.
Таблиця 2.1.
Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення
Параметри Позначення
Одиниця виміру
СІ Несистемні
Надмірний тиск у фронті ударної хвилі
Па т/м2, кгс/см2, атм.
Тривалість фази тиску
с -
Імпульс фази тиску
Па с кгс/ с/см2
Максимальний тиск у хвилі тиску в ґрунті
Па кгс/см2
Час наростання тиску до максимального значення
с -
Час теплового випромінювання
с -
Коефіцієнт тепловіддачі
Вт/ (м2 К) Ккал/ (м2 г К)
Енергія теплового випромінювання Q Дж Ккал
Потужність теплового випромінювання W Вт Ккал/ч
Активність радіонукліда в джерелі іонізації А Бк Кі
Щільність радіоактивного забруднення місцевості
Бк/м2 Кі/км3
Концентрація радіоактивного забруднення місцевості - Бк/м3 Кі/км3
Концентрація радіонуклідів - Бк/кг Кі/кг
Концентрація небезпечної хімічної речовини С - мг/м3
Щільність хімічного зараження місцевості - - мг/см2, г/м2, кг/га
Хвиля тиску в ґрунті, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: максимальний тиск; час дії тиску; час збільшення тиску до максимуму.
Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужних вибухів вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: o швидкість розповсюдження хвилі; o максимальне значення масової швидкості ґрунту; o час наростання напруги в хвилі до максимуму.
Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо, має наступні параметри фактору ураження: o швидкість хвилі прориву; o глибина хвилі прориву; o температура води; o час існування хвилі прориву.
Уламки, осколки, що виникають при вибухах легкозаймистих і вибухових речовин, мають наступні параметри фактору ураження: маса уламку, осколка; швидкість розлітання уламків, осколків.
Екстремальний нагрів середовища, що виникає при пожежах, вибухах легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: o температура середовища; o коефіцієнт тепловіддачі; o час дії джерела екстремальних температур.
Теплове випромінювання, що виникає при пожежах, вибухах, має наступні параметри фактору ураження: o енергія теплового випромінювання; o потужність теплового випромінювання; o час дії джерела теплового випромінювання.
Іонізуюче випромінювання, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин, має наступні параметри фактору ураження: o активність радіонуклідів у джерелі; o щільність радіоактивного забруднення місцевості; o концентрація радіоактивного забруднення; o концентрація радіонуклідів.
o Активність радіонукліда в джерелі іонізації - це радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворювань у джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу.
o Щільність радіоактивного забруднення місцевості - це ступінь радіоактивного забруднення місцевості.
o Токсична дія - це дія, що виникає при аваріях (ката строфах) з викидом ХНР і мас наступні параметри фактору ураження: концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі; щільність хімічного зараження місцевості і об'єктів.
o Щільність зараження небезпечними хімічними речова нами - це ступінь хімічного зараження місцевості.
Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної надзвичайної ситуації мають міжнародну позначку і одиницю виміру, як у системі СІ, так і поза системою. Ось чому при вимірах показників треба бути уважними з одиницями виміру.
НС техногенного характеру притаманні кожному місту, населеному пункту, району, області або регіону держави. Найнебезпечнішими з них є:
o аварії (катастрофи) з викидом радіоактивна, хімічно або біологічно небезпечних речовин,
o вибухи і пожежі,
o прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості та а інших галузях економіки.
Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи), як аварії на ЛЕС та хімічно небезпечних об'єктах.

Людина здійснює свою життєдіяльність у навколишньому середовищі, яке складається із природного і штучного, створеного людьми у процесі розвитку, тобто техносфері (виробництво, транспорт, побут). Однією із складових техносфери є виробництво, де людина здійснює свою трудову діяльність і постійно знаходиться під впливом вражаючих, небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища.

В умовах техносфери негативні впливи обумовлені елементами техносфери (машини, споруди, технології і т. д.) та діями людей.

Характерною особливістю сучасного виробництва є застосування різноманітних, технологічних процесів, складних за своєю фізико-хімічною основою, використання нових технологічних матеріалів, які недостатньо вивчені з погляду негативного їх впливу на людину і середовище.
На деяких підприємствах інтенсивно використовуються високотоксичні, легкозаймисті речовини, різноманітні випромінювання; технологічні процеси часто супроводжуються значними рівнями шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку. Значна кількість робіт виконується в умовах запиленості та загазованості. У той же час в усіх галузях діяльності людини здійснюється інтенсивна комп’ютеризація, яка теж супроводжується наявністю негативних факторів, що впливають на здоров’я людини.

Механічні небезпеки. Під механічними небезпеками розуміють такі небажані впливи на людину, походження яких обумовлене силами гравітації або кінетичною енергією тіл.

Об’єкти, що являють механічну небезпеку, можна поділити за наявністю енергії на два класи: енергетичні та потенційні.

Енергетичні об’єкти діють на людину, тому що мають той чи інший енергетичний потенціал.

Потенційн і механічні небезпеки позбавлені енергії. Травмування у цьому випадку може статися за рахунок енергії самої людини. Наприклад, колючі, ріжучі предмети (цвяхи, що стирчат, задирки, леза тощо) являють собою небезпеку при випадковому контакті людини з ними. До потенційних небезпек відносяться також такі небезпеки, як нерівні та слизькі поверхні, по яким рухається людина, висота можливого падіння, відкриті люки та ін. Перераховані безенергетичні небезпеки є причиною численних травм (переломів, вивихів, струсів головного мозку, падінь, забитих місць).

Механічні небезпеки поширені у всіх видах діяльності людей усіх вікових груп: серед дітей, школярів, домогосподарок, людей старшого віку, в спортивних іграх, побутовій та виробничій діяльності.

Захист від механічних небезпек здійснюється різними способами, характер яких залежить від конкретних умов діяльності.

Механічні коливаня. До механічних коливань відносяться вібрація, шум, інфразвук, ультразвук, гіперзвук.

Загальною властивістю цих фізичних процесів є те, що вони пов’язані з перенесенням енергії. За певної величини та частоти ця енергія може справляти несприятливу дію на людину: викликати різні захворювання, створювати додаткові небезпеки. Тому необхідно вивчити властивості цих небезпечних явищ, вміти вимірювати параметри коливань і знати методи захисту від них.

Вібрація — це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.

Причиною вібрації є неурівноважені силові дії. Вібрація знаходить корисне застосування у медицині (вібраційний масаж) та у техніці (вібратори). Однак тривалий вплив вібрації на людину є небезпечним. Вібрація при певних умовах є небезпечною для машин та механізмів, тому що може викликати їх руйнування.

Часто вібрації супроводжуються почутим шумом. Вібрація впливає на:

· центральну нервову систему

· шлунково-кишковий тракт

· вестибулярний апарат

· викликає запаморочення, оніміння кінцівок

· захворювання суглобів

Розрізняють загальну і локальну (місцеву) вібрації.

Локальна вібрація зумов­лена коливаннями інструмента й устаткування, що передаються до окремих частин тіла. Загальна вібрація викликає струс всього організму, місцева впливає на окремі частини тіла. Інколи працюючий може одночасно піддаватися загальній та місцевій вібрації (комбінована вібрація). Вібрація порушує діяльність серцево-судинної та нервової систем, тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання – вібра­ційну хворобу.

Особливо небезпечна вібрація на резонансних та навколо резонансних частотах (6-9 Гц), оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх ор­ганів. Резонансна частота серця, живота і грудної клітки — 5 Гц, голови — 20 Гц, центральної нервової системи — 250 Гц. Частоти сидячих людей становлять від 3 до 8 Гц.

Основними параметрами, що характеризують вібрацію, є: час­тота/(Гц); амп­лі­туда зсуву А (м) (розмір найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги); коливальна швид­кість v (м/с); коливальне прискорення а (м/с²).

У виробничих умовах припустимі рівні шуму і вібрації регламен­туються відповідними нормативними документами.

Зниження впливу шуму і вібрації на організм людини досягається такими методами:

• зменшенням шуму і вібрації у джерелах їхнього утворення;

• ізоляцією джерел шуму і вібрації засобами звуко- і віброізоляції;

• звуко- і вібропоглинання;

• архітектурно-планувальними рішеннями, що передбачають раціо­нальне розміщення технологічного устаткування, машин і механізмів;

• акустичним опрацюванням помешкань; застосуванням засо­бів індивіду­аль­ного захисту.

Шум. Будь-який небажаний звук називають шумом. Шум шкідливий для здоров’я, зменшує працездатність, підвищує рівень небезпеки.

Що таке шум і як він впливає на організм людини?

Дата добавления: 2014-01-04