Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення

План.

1. Ідеалізація партнера.

2. Адаптація.

3. Механізми інтеграції сім'ї.

Персоналізація сім'ї за Лисенко В.

- зовсім молоді шлюби – 0 – 4 роки;

- молоді шлюби – 5 – 9 років => за цей час 1 – 2 роки розпадаються від 20% до 1/3 сімей.

Поява дітей переводить родину на нову стадію незалежно від термінів її існування.

- сім'ї похилого віку – більше 20 років.

В молодих сім'ях формується модель майбутніх сімейних відносин – розподіл влади та обов'язків; духовний зв'язок між подружжям, пошук такого типу відносин, який задовольняв би обох; випрацьовуються загальні сімейні цінності. У молодого подружжя актуальні проблеми психологічної та побутової адаптації: розв'язання проблем лідерства, емпатії, розподіл домашніх обов'язків.

В молодих сім'ях відмічається підвищена здібність у визнанні, у взаєморозумінні, але ефективність психологічної підтримки у молодого подружжя сама низька, в порівнянні зі шлюбами більш старшого віку.

Проблема – ідеалізація партнера (Абалкіна М. (1987)):

1. Ідеалізація необґрунтовано завищує очікування, що висуваються партнерові та до взаємодії з ним. Усвідомлення того, що реальна людина не відповідає ідеальному образу, відіграє деструктивну роль, призводить до незадоволення партнером та шлюбом.

2. Ідеалізація партнера є конструктивним стимулом для розвитку його особистості, умовно визначає „зону найбільшого розвитку”.

3. Ідеалізація не властива самоактуалізації особистості взагалі.

Початковий період шлюбу характеризується адаптацією та інтеграцією. Адаптація – це пристосування подружжя один до одного та до тієї обстановки, в якій знаходиться сім'я. Адаптація здійснюється у всіх сферах сімейного життя:

- матеріально-побутова адаптація;

- морально-психологічна адаптація;

- інтимно-особиста адаптація.

Первинна адаптація здійснюється в 2-х основних видах їх співвідношень: рольових та між особистісних. Базовим для ролевих відносин виступає уявлення про цілі подружнього союзу (скритих для свідомості).

Ведучі мотивації (загальна мотивація шлюбного союзу):

- господарсько-побутовий союз;

- морально-психологічний;

- сімейно-батьківський;

- інтимно-особистий.

Для того, щоб родина була благополучною, ці уявлення мають бути сумісними, загальними.

Ролі в родині.

Первинна рольова адаптація обов'язково включає в себе узгодженість уявлень про характер та розподіл сімейних обов'язків.

За Кіркпатріком К. Існує 3 основних вида подружніх ролей:

1) традиційні:

дружина:

- народження та виховання дітей;

- утворення та підтримка дому;

- обслуговування сім'ї;

- підкорення власних інтересів інтересам чоловіка;

- пристосування до залежності;

- терпимість до обмеження сфери діяльності;

чоловік:

- відданість матері своїх дітей;

- економічна безпека та захист родини;

- підтримка сімейної влади та контролю;

- прийняття основних рішень;

- емоційна вдячність дружини за прийняття пристосування до залежності;

- забезпечення аліментів при розлученні;

2) товариські ролі:

дружина:

- забезпечення зовнішньої привабливості;

- забезпечення моральної підтримки та сексуального задоволення;

- підтримка корисних для чоловіка соціальних контактів;

- живе, товариське спілкування з чоловіком та гостями;

- забезпечення розмаїття життя та позбавлення від нудьги;

чоловік:

- захват дружиною;

- рицарське відношення до неї;

- романтична любов та ніжність;

- забезпечення засобів для гардеробу, розваг, соціальних контактів;

- проведення дозвілля з дружиною;

3) партнерські ролі:

дружина та чоловік:

- економічний внесок в сім'ю у відповідності із заробітком;

- загальна відповідальність за дітей;

- участь у хатній роботі;

- розподіл правової відповідальності;

окрім того, від дружини ще вимагається:

- готовність відмови від лицарства подружжя;

- рівна відповідність за підтримку статусу сім'ї;

- у випадку розлучення та відсутності дітей – відмова від матеріальної допомоги;

від чоловіка:

- прийняття рівного статусу дружини та згідність з її рівністю, участю в прийнятті будь-яких рішень.

Згідно статистики 17,6% юнаків орієнтується на псевдо традиційну модель сім'ї з головою чоловіка без його відповідальності за матеріальне забезпечення сім'ї.

28,4% - наречених притримуються псевдоегалітарної моделі, в якій була б повна рівність в зайнятості побутовими роботами і в той час приписування чоловікові традиційний обов'язок утримання сім'ї.

За думкою Гурко Т. Чоловік частіше, ніж жінка відстоює свої традиційні погляди, особливо в невдалих шлюбах. Важливим фактором стабільності молодих сімей – узгодженість щодо проведення вільного часу.

Між особистісна адаптація має 3 аспекти:

- афективний (емоційна складова відносин);

- когнітивний (ступінь їх розуміння);

- поведінковий (безпосередньо реалістична в поведінці).

Сутність вторинної адаптації – це перебільшене звикання подружжя один до одного (досить небезпечна, як і первина).

Інтеграція – добровільне об'єднання, узгодженість позицій, уявлень та думок подружжя за різними аспектами.

Соціально-функціональними механізмами інтеграції сім'ї за Ейдеміллером та Юстицьким – сукупність психологічних примусів, що охоплюють членів сім'ї та їх взаємини, які ведуть до формування та розвитку просімейних мотивів, що сприяють знищенню негативів, фрустральних переживань. Якщо в родині не розвиваються або порушуються ці механізми => фактори руйнують сім'ї.

Механізм „загальності долі”:

1) уявлення, навички, звички саме сімейного задоволення потреб;

2) укріплення сім'ї сприймається як самий зручний шлях задоволення власних потреб;

3) розвиток „сімейної довіри” (протиріччя розв'язуються за рахунок взаємних поступок);

4) висунення рішень взаємної емпатії.

Родина з взаємонезалежними відносинами.

Народження дитини.

Розпитування та огляд хворих із захворюваннями органів травлення.

Огляд та поверхнева пальпація живота, перкусія та аускультація живота. Методи виявлення асциту.

Глибока ковзна методична пальпація відділів кишечника та шлунка, печінки, селезінки, нирок

Обстеження гастроентерологічних хворих

Дата добавления: 2014-01-04