Клас Дводольні. Родини Капустяні, Ранникові, Валеріанові

Цикорій звичайний (ц. дикий, петрові батоги) - Cichorium intybus

Соняшник однорічний (с. звичайний) - Helianthus annuus

Використовують листя, крайові квітки кошика, насіння.

Хімічний склад: листя, крайові квітки містять флавоноїди, каротиноїди, смолисті та пектинові речовини, сапоніни, органічні кислоти, холін, бетаїн. Насіння містить напіввисихаючу жирну олію, стерини, каротиноїди, токофероли.

Дія: апетитна, жовчогінна, спазмолітична, жарознижувальна, протизапальна, ранозагоювальна.

Застосування: настій квіток, настойка квіток та листя - для поліпшення апетиту, при шлунково-кишкових кольках, бронхоспазмах, грипі, катарі верхніх дихальних шляхів, малярії, висипах на шкірі. Насіння - для одержання жирної олії. Соняшникова олія нерафіпована рекомендована при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів, входить до складу аерозолю лівіан для лікування опіків.

Використовуються трава, суцвіття, корені.

Хімічний склад: корені містять гіркий глікозид інтибін, цукри, холін. У траві є гіркі речовини, вітаміни С, групи В, кумариновий глікозид цикоріїн. тритерпени тощо.

Дія: метаболічна, вітамінна, антибактеріальна. в'яжуча, жовчо- і сечогінна, протидіабетична, заспокійлива, антиаритмійна.

Застосування: відвар коріння - при гастритах, ентеритах, колітах, легких формах цукрового діабету. Відвар трави - при холециститі, хворобах нирок, при шкірних хворобах, пов'язаних з порушенням обміну речовин. Настій суцвіть - при збудженнях центральної нервової системи, аритмії серця. Підсмажений і розмолотий корінь - замінник натуральної кави, компонент сурогатів кави з ячменю.

Родина Капустяні, Хрестоцвіті (Brassicaccae)

Діагностичні ознаки родини:

1. Листорозміщення чергове. Листки прості, без прилистків, зазвичай є прикоренева розет­ка.

2. Квітки двостатеві, актиноморфні, зрідка дещо зигоморфні, зібрані в китиці, які нерідко бувають дуже вкороченими, унаслідок чого суцвіття має вигляд щитка або головки.

3. Оцвітини подвійна, 4-членна; чашолистки розташовані у двох колах по 2, нерідко при основі мають мішкоподібні вирости (пристосування для накопичення нектару).

4. Пелюстки вільні, розташовані хрест-навхрест (звідки і походить одна з назв родини).

5. Тичинок — 6, розташовані у два кола: тичинок внутрішнього кола 4, вони довші за тичинки зовнішнього.

6. Зав'язь верхня.

7. Плід — стручок або стручечок, розкривний або нерозкривний, дуже різноманітної форми і розмірів.

Грицики звичайні – Capsella bursa-pastoris

Сировина: трава.

Діючі речовини і використання: вітаміни, вуглеводи, органічні кислоти (фумарова, яблучна, винна), стероїди, сапоніни, алкалоїди, азотисті сполуки, кумарини, дубильні речовини, флавоноїди, карденоліди, жирна олія, жирні кислоти, тіоглікозиди.

Дія — зв'язувальна, діуретична, кровоспинна, протипухлинна, контрацептивна, гемостатична, седативна, ранозагоювальна; традиційно використовують як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах.

Жовтушник розлогий —Erysimum diffusum — желтушник раскидистый (серый

Сировина: трава, насіння.

Діючі речовини і використання: в усіх органах рослини містяться серцеві глікозиди, що за дією подібні до глікозидів наперстянки та строфанта; насіння — стероїди, жирна олія, жирні кислоти, фосфоліпіди.

Дія: кардіотонічна, болезаспокійлива. Медонос. Сік є складником комплексного препарату "Кардіовален", що застосовують при вадах серця, кардіосклерозі, порушенні кровообігу I—II ступеня, гіпертонічній хворобі, стенокардії, вегетоневрозі та клімаксі.

Родина Валеріанові (Valеrianaceae)

Діагностичні ознаки родини:

1. Листки супротивні, перисторозсічені.

2. Квітки асиметричні, двостатеві. Представники родини характеризуються наявністю асиметричної 5-членної квітки.

3. Чашечка розростається при плодах і має вигляд пучка волосків (летючка).

4. Віночок трубчасто-лійкоподібний. Унизу трубочка віночка має мішкоподібний утвір (шпорку).

5. Тичинок 3-4 (1-2).

6. Зав’язь нижня.

7. Плід – сім’янка, часто з летючкою.

Валеріана лікарська — Valeriana officinalis

Сировина: кореневища і корені.

Діючі речовини і використання: ефірна олія, азотовмісні сполуки, фенолкарбонові кислоти і їх похідні, флавоноїди, жирна олія, жирні кислоти, вуглеводи, оргапічні кислоти, вітаміни.

Дія: антибактеріальна, антифунгіцидна, заспокійлива, стимулювальна, жарознижувальна, потогінна, діуретична, протиблювотна, антигельмінтна, детоксикаційна, спазмолітична, протисудомна. Медонос. Препарати валеріани використовують у медицині як заспокійливий засіб під час безсоння, нервового збудження, неврозів серцево-судинної системи, що супроводжуються спазмами судин, при тахікардії, а також для лікування нейродермітів. Препарати валеріани: брикети кореневища з коренями, настоянка валеріани, екстракт ва леріани, валокормід, настій валеріани, кардіовален. Валеріана входить до складу заспокійливого збору, конвалієво- валеріанових і камфорно-валеріанових крапель, крапель Зеленіна та інших комплексних препаратів.

Родина Ранникові (Serophulariaceae)

Діагностичні ознаки родини:

1. Листки прості почергові чи супротивні, без прилистків.

2. Квітки у волотеподібних, колосоподібних суцвіттях (інколи поодинокі) двостатеві від майже правильних до неправильних.

3. Квітки 5-членні, але часто з меншою кількістю пелюсток і тичинок через їх зростання. У деяких родів віночок 5-пелюстковий, колесо-, лійко- чи дзвоникоподібний (дивина — Voibascum), у більшості двогубий, верхня губа утворена двома пелюстками, нижня — трьома.

4. У типовій 5-членній квітці дивини 5 тичинок.

5. Маточка одна, з 2 плодолистиків, зав'язь верхня, двогнізда, з багатьма насінними зачатками.

6. Нектарники біля основи зав'язі.

7. Плід — коробочка, зрідка ягода. Насіння з ендоспермом.

Як лікарську рослину використовують наперстянку великоквіткову (Digitalis grandiflora;), що зростає в лісовій та лісостеповій зонах України, і наперстянку шерстисту (D. lanata), яку культивують. Дещо рідше — наперстянку пурпурову (D. purpurea), її вирощують переважно як декоративну рослину. Це дво- чи багаторічні трав'янисті рослини з видовжено-яйцеподібними листками, вкриті простими і головчастими волосками.

Сировина наперстянок — переважно листки (листя) — містить карденоліди, азотовмісні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, які за хімічним складом дещо відрізняються в різних видів. Препарати наперстянки шерстистої швидше діють на серце, ніж препарати наперстянки пурпурової, мають менші кумулятивні властивості. Глікозиди з наперстянки шерстистої є складником препаратів "Дигоксин", "Целанід", "Ізоланід", "Ланатозид".

Дивина густоквіткова — Verbascum densiflorum (ведмеже вухо)

Сировина: корені, листки, квітки.

Діючі речовини і використання: ефірна олія, іридоїди, вуглеводи, сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, вітамін С, каротиноїди, тритерпеноїди, фенолкарбонові кислоти, стероїди, жирна олія, вищі жирні кислоти.

Дія: ранозагоювальна, антибактеріальна, знеболювальна, жарознижувальна, пом'якшувальна, протисудомна, діуретична, лактогенна, відхаркувальна, протизапальна. Застосовують при неврозах, епілепсії, сечокам'яній хворобі та подагрі, набряках серцевого і ниркового походження, респіраторних інфекціях. Зовнішньо — при виразках.

Препарати з дивини густоквіткової (настою квіток) захищають слизову оболонку стравоходу, шлунка та кишок від подразнення, зменшують спазми і набряки; листки вживають при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гінекологічних хворобах, запаленні дихальних шляхів.

Вероніка лікарська — Veronica officinalis

Сировина: надземна частина.

Діючі речовини і використання: дубильні речовини, глікозиди, ефірна й жирна олія, сапоніни, гіркоти, органічні кислоти.

Дія — сечогінна, зв'язувальна, протикашльова, кровоспинна, жовчогінна; застосовують при хворобах органів травлення, атонії шлунка, катарі верхніх дихальних шляхів; бронхіальній астмі, подагрі, ревматизмі, сечокам'яній хворобі, шкірних хворобах, фурункульозі, ангіні, рахіті, клімаксі.

Дата добавления: 2014-01-04