Вивчення літературно-критичних статей на уроках української літератури

Звернення до літературної критики у широкому плані можливе у старших класах з поглибленим вивченням української літератури, у школах-гімназіях, ліцеях тощо. Школярі текстуально вивчають високі зразки художньої літератури, так само вони мають познайомитися з високими зразками аналітичної думки, зокрема літературно-критичною галуззю українського мистецького процесу. До літературно-критичних матеріалів звертаємося на різних етапах вивчення монографічної теми, а саме: під час вивчення біографії письменника, у процесі аналізу твору, на підсумкових заняттях. Робота над літературно-критичними творами дає взірець літературознавчого аналізу твору, визначення ознак індивідуального стилю письменника, встановлення його зв’язків із історичною епохою та з літературними традиціями. До текстуального вивчення в класі літературно-критичних творів учитель вдається зрідка, бо така робота надто складана для пересічного учня-старшокласника, адже критична література, як правило, розрахована на фахівців. У повсякденній практиці учень працює зі статтями із шкільного підручника, які адаптовані до рівня розвитку дітей певної вікової категорії. До наукових статей звертаємося за таких умов:

- письменник, творчість якого вивчається, є не лише майстром художнього слова, а вченим-літературним критиком (І.Франко, Леся Українка, М.Зеров, М.Рильський тощо). Досліджуючи критичну спадщину митця, учні повніше складуть уявлення про особу письменника, його індивідуальний стиль та особливості світобачення, а також його внесок у вітчизняну культуру;

- між письменниками були тісні контакти (дружба, співпраця, взаємодопомога тощо), і стаття одного з них розкриває духовну сутність і мистецьку своєрідність митця іншого. (Так, Леся Українка писала про О.Кобилянську, М.Рильський про Остапа Вишню тощо). Опрацювавши статтю, учень матиме змогу глибше опрацювати творчий спадок обох митців;

- у статті, написаній дослідником, у доступній для учнів формі, без застосування складної наукової термінології, по-новому характеризується окремий твір якогось письменника чи творчість у цілому.

Чинними програмами для текстуального вивчення пропонується не так багато статей (У. Самчук «Нарід чи черні» у 11 класі). Методисти ж вважають, що учитель у перелік статей для текстуального вивчення в старшій школі може ввести фрагменти зі статей, присвячені певній постаті чи твору, але з різними поглядами на той самий предмет дослідження. Окрім цього, чинні програми пропонують учителя-словеснику список рекомендованої наукової літератури, якою він може скористатися під час підготовки до вивчення теми чи проведення уроку, активними учасниками цього процесу можуть бути й школярі.

Мета уроку, присвяченого вивченню критичних джерел, полягає не в простому ознайомленні з ними. Це, по-перше, розширення знань учнів про творчість письменника; по – друге, поглиблення відомостей про літературну критику як невід’ємну частину художнього процессу; по- третє, спроба за допомогою критики дати правильнее тлумачення питань, що хвилюють читачів.

Методика роботи зі статтею вимагає чіткості і послідовності в організації навчальних ситуацій. Передусім учнів необхідно підготувати до сприймання статті Але цей етап роботи відрізняється від підготовки до сприймання художнього твору, коли налаштовуємо учнів психологічно тощо. Готуючи до сприймання наукової статті, необхідно налатувати інтелектуально: учитель ставить проблему, яку учні самотужки розв’язати не можуть, натомість окреслене питання повинно викликати інтерес у дітей. У такій навчальній ситуації звертаємося до наукової розвідки, у якій думки сформульовані чітко, влучно, лаконічно. Важливо показати учням, що критика - невід’ємна складова літературного процесу, її завдання – оцінювати художні явища. Учителю необхідно ознайомити учнів із жанровими різновидами літературної критики, а саме: статтею (теоретична, ювілейна, полемічна, есе, оглядова, нотатки критика тощо), літературним портретом, рецензією, есе, монографією тощо На етапі підготовки учнів необхідно розповісти, чим була викликана поява статті, як критик відгукнувся на певні події? Якщо в науковому тесті зустрічаються терміни, незнайомі учням, доцільно провести підготовчу словникову роботу.

Читання статті – важливий етап для осмислення змісту та специфіки твору, адже на слух науковий текст сприймається важко. Тому читаємо мовчи індивідуально чи вголос та заздалегідь підготовленим учнем, решта класу слідкує за читцем. Методисти радять застосувати коментоване читання, при цьому варто ключові моменти занотовувати чи робити виписки у зошити, переривати читання бесідою, щоб з’ясувати рівень засвоєння учнями матеріалу. Так організовуємо колективну роботу над статтею.

Н.Волошина, Є.Пасічник, О.Телехова пропонують різні види самостійної роботи (індивідуальну, групову, парами тощо). Письмове опрацювання статті може проводитися різними способами, а саме: складання плану, тез, конспектів, виписок. Передусім учнів необхідно навчити виконувати названі види робіт. Для цього варто відвести цілий урок (уже в 9 класі), обрати статтю для колективної роботи, яка відповідала всім критеріям добору такого виду робіт для текстуального вивчення. На уроці вголос читаємо частину статті, що має завершений характер. Сторінку зошита поділимо на три частини за схемою:

План	Тези	Конспект
Як можна озаглавити цей уривок?	Як коротко сформулювати його основну думку?	Як переказати уривок своїми словами?

Таблиця заповнюється під керівництвом учителя. Поступово діти зрозуміють різницю між окресленими видами роботи і навчаться виконувати самостійно.

Виписки робляться тоді, коли нас цікавить не весь текст статті, а його певна складова, наприклад, риси індивідуального стилю. Тоді текст перечитується повністю, а виписується з нього тільки ті місця, що присвячені порушеній проблемі.

Активно звертаємося до літературної критики для проведення уроків-досліджень: заздалегідь визначаємо групи біографів, архіваріусів, літературознавців, психологів тощо. Рекомендуємо список наукової літератури для самостійного опрацювання, керуємо процесом підготовки індивідуальних повідомлень, доповідей, виступів, рефератів тощо. Критика лежить і в основі уроків-конференцій, уроків-диспутів, уроків-круглих столів тощо.

До застосування критичної літератури вдаємося і під час аналізу художніх творів, коли зіставляємо дві статті з різними поглядами на той самий твір. Такий прийом може стати основою для вироблення власного естетичного погляду на конкретний твір і літератур у в цілому. Наприклад, коли йдеться про стильову домінанту письменника. У науці є різні прочитання творчої манери митця, відбувається конфлікт інтерпретацій – нехай учень обере свою позицію. Приміром, відповість на запитання: творчість О.Кобилянської є виявом раннього українського модернізму чи залишається в рамках народницької традиції? Простежте за еволюцією творчої манери І.Франка чи М.Коцюбинського. Що впливало на творчу манеру письменників?

Цитати із критичних праць вчених можуть використовуватися для формулювання проблеми, створення проблемної ситуації, теми твору і уроку, епіграфа уроку, завданням для тлумачення і розв’язання вдома, матеріалом для добирання цитат із тексту художнього твору, які повинні довести правильність чи хибність висловленої критиком думки.

Дата добавления: 2014-01-04