Ос­новні специфічні принципи інженерної психології

Принцип гуманізації праці підкреслює провідну, творчу роль людини у трудовій діяльності в процесі функціону­вання СЛМ. Актуалізується необхідність урахування ви­мог людини до технічних систем, психологічних та пси­хофізіологічних можливостей людини й особливостей її взаємодії з іншими в груповій діяльності. Протилежним цьому принципові є принцип симпліфікації (спрощення), згідно з яким людина ототожнюється з технічними еле­ментами системи;

Принцип активного оператора враховує особистісне ставлення оператора до виконання своїх обов'язків, виходячи з того, що за пасивної його позиції в разі термінового пе­реходу до активних дій потрібно буде витратити значно більше енергії, а це, своєю чергою, може вплинути на ефективність роботи СЛМ. Необхідно вже на стадії проектування майбутньої діяльності оператора визначити її Структуру, рівень активності оператора, забезпечивши йому так званий «оперативний спокій», тобто готовність у будь-який час втрутитися у процес функціонування СЛМ і забезпечити своїми діями високу ефективність;

Принцип комплексності ґрунтується на ідеях Б. Г. Ананьєва, В. М. Бехтерєва та інших дослідників про необ­хідність комплексного вивчення людини. Його реалізація потребує розширення міждисциплінарних зв'язків інже­нерної психології з іншими науками, розробки узагальнювальних критеріїв оцінки функціонування СЛМ. Зро­зуміло, це не заперечує можливості використання спе­ціальних для людини і машини критеріїв.

Людина-оператор — це дуже складна система, що функціонує в іншій складній системі «людина — машина — се­редовище», котра, своєю чергою, складається із різних підсистем зі своїми взаємовідносинами та зв'язками.

Системний підхід, що використовується для опису та дос­лідження інженерно-психологічних явищ і процесів, має свої специфічні риси.

По-перше, психологічні явища розглядаються як багатомірні та багаторівневі системи. Багатомірність виявляєть­ся в тому, що психічні процеси аналізуються в сукупності різних характеристик — інформаційних, операційних, мотиваційних тощо, кожна з яких має свій рівень, — це і забезпечує багаторівневість.

По-друге, складність і специфіка СЛМ, а також обстави­ни, в котрих вона функціонує, зумовлюють відмінність структури діяльності оператора, яка пливає на її властивості.

По-третє, система психічних властивостей людини по­стійно змінюється, розвивається, що потрібно брати до ува­ги при інженерно-психологічному проектуванні СЛМ. Це можливо за використання основних положень концепції ба­гаторівневої взаємної адаптації людини і машини.

По-четверте, всі види СЛМ — цілеспрямовані системи, в яких людина вибирає або формулює мету, визначає задачі та способи їхнього вирішення. Тобто мета є «системоутворювальним фактором» (П. К. Анохін) організації всієї сис­теми психічних процесів, що забезпечують діяльність опе­ратора, при цьому зовнішній вплив на людину опосередко­вується всім внутрішнім психічним складом особистості.

Таким чином, людина-оператор організовує систему для досягнення обраної нею мети, забезпечуючи СЛМ плас­тичність її функціонування. Технічна система розглядається як засіб досягнення заданого результату, яким користується людина, виконуючи свої дії та отримуючи інформацію про результати їх виконання.

Реалізація розглянутих принципів та підходів дає змогу розв'язати основну проблему інженерної психології — гума­нізації праці та оптимізації функціонування СЛМ, цим са­мим забезпечуючи вирішення основного народногосподар­ського завдання — підвищення ефективності суспільного виробництва.

Дата добавления: 2014-01-04