Короткі підсумки

Заключення.

Отже, можна зробити такі висновки.

Україна володіє певним природно-ресурсним потенціалом. Окрім того, на території України розташована значна кількість об'єктів загальносвітового і загальнонаціонального надбання, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне й оздоровче значення. Майбутнє України залежить від ефективного використання природно-ресурсного потенціалу. Таким чином, в умовах переходу до стійкого розвитку пріоритет має надаватися невичерпному природокористуванню, охороні та відтворенню природних ресурсів. Тому ресурсні платежі повинні бути економічно значущими, мати істотну частку в загальній структурі податків. Три групи податкових платежів мають становити систему оподаткування у сфері природокористування: 1) податки за право користування природними ресурсами; 2) платежі на відтворення й охорону природних ресурсів; 3) платежі за понадлімітне та нераціональне використання природних ресурсів. Податкова система повинна забезпечувати вилучення економічної ренти на користь усього суспільства.

Нині екологічна культура, крім світоглядних і технологічних зрушень, є й могутнім чинником формування процвітаючих суспільств, які розвиваються. Це характерно для багатьох країн, зокрема Японії або Швеції, котрі зуміли інтегрувати традиційні та екокультурні цінності в постіндустріальне суспільство, або Сінгапуру, Німеччини чи США, де екологічна культура формувалася під суворим "наглядом" закону. У такому разі спостерігаються оздоровлення суспільства, поліпшення його моральних та естетичних чеснот, подовження тривалості життя та інші позитивні зрушення. Це також є аргументом стосовно того, потрібна чи непотрібна екологічна культура. Отже, сучасна екологічна ситуація у зв'язку з переходом до діяльності екокультурно наснаженої та спрямованої має стати імперативом поведінки кожного й усіх загалом.

Лекцію розробив:

Д.т.н., доцент М.І.Адаменко

В 1982 р. у Японії був заснований комітет з розробці комп'ютерів нових поколінь (ICOT), що анонсував план створення комп'ютера п'ятого покоління. Передбачалося, що до 1991 р. будуть створені принципово нові комп'ютери, орієнтовані на розвязання завдань штучного інтелекту.

Однак плани створення спеціалізованих «інтелектуальних» комп'ютерів поки залишаються нездійсненними – «японський проект» відчутних результатів так і не приніс.

У цей час іде подальше вдосконалювання технології виробництва ІС й ОТ. Триває подальший розвиток архітектур комп'ютерів. Інтенсивні розробки ведуться за багатьма багатьом напрямками. Особливістю цих архітектур є те, що всі вони засновані не на кремнієвих технологіях.

До технологій, здатних значно збільшувати продуктивність комп'ютерів, варто віднести створення молекулярних комп'ютерів (біокомп’ютерів), нейрокомп’ютерів, КК та ОК.

Дата добавления: 2014-01-04