Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підходи до проблеми ціноутворення




 

При розрахунку ціни фірми користуються різними підходами до проблеми ціноутворення:

1. Ціноутворення за географічним принципом. Компанія повинна прийняти рішення про те, як призначати ціни свої товари для споживачів, які мешкають у різних регіонах країни. За цим принципом можливі такі варіанти встановлення ціни:

· встановлення ціни FOB (товар передається перевізнику на умовах франко-порт, тобто з моменту відвантаження відповідальність за товар переходять до клієнта, який і сплачує доставку);

· встановлення однієї ціни, що включає затрати на транспортування (компанія призначає для всіх клієнтів однакову ціну, незалежно від їхнього розташування);

· зонального ціноутворення;

· встановлення цін стосовно до базисного пункту;

· встановлення цін з прийняттям на себе витрат по доставці.

2. Ціноутворення зі знижками, тобто зниження ціни як нагорода покупців за певні дії: передоплата, закупка великого обсягу, несезонна закупка. За цим принципом можливі такі варіанти встановлення ціни:

· знижка за сплату готівкою (наприклад, умова “2/10, 30 днів”);

· знижка за кількість (гуртова знижка);

· функціональні знижки (знижки торговим посередникам, що виконують певні функції з продажу товару, його зберіганню);

· сезонні знижки (за несезонну покупку).

 

3. Ціноутворення з метою стимулювання збуту означає, що компанії можуть тимчасово призначити та свої товари ціни, нижчі за прейскурантні, а іноді навіть нижчі за собівартість. Цей вид ціноутворення відбуватися в таких формах:

· на деякі товари встановлюються ціни як на “збиткових лідерів” щоб заманити покупців в магазин в надії, що вони придбають й інші товари зі звичайними націнками;

· щоб заманити велику кількість покупців в певний період часу продавці використовують сезонні та спеціальні ціни;

· іноді виробники пропонують клієнтам, які купують товари у ділерів за певний період часу знижку готівкою (використовують для скорочення товарних запасів в період труднощів зі збутом).

 

4. Диференційоване ціноутворення. Тобто компанія продає товар за двома або й більше різними цінами без урахування різниці у витратах. Воно має декілька форм:

· за типом споживача;

· за типом товару (різні варіанти товару продаються за різними цінами, хоч витрати на них однакові);

· за розташуванням, означає що компанія встановлює на один і той же товар різні ціни у різних регіонах;

· за часом (залежно від години дня, дня тижня, сезону).

Для того щоб диференціювання було ефективним необхідно, щоб виконувалися такі умови:

· ринок повинен піддаватися сегментації, а отримані сегменти повинні відрізнятися інтенсивністю попиту;

· споживачі сегменту, що має нижчі ціни, не повинні мати можливості перепродати його в іншому сегменті по вищій ціні;

· конкуренти не повинні мати можливості продавати товар дешевше в сегменті, де фірма пропонує його по вищій ціні.

· витрати на сегментування не повинні перевищувати вигоди від диференційованих цін;

· встановлення диференційованих цін не повинно викликати образи і незадоволення у споживачів.

 

5. Встановлення цін на новий товар. Новий товар буває двох видів:

· дійсно новий товар;

· товар – імітатор.

Якщо фірма виходить на ринок з дійсно новим товаром, вона може вибрати таку стратегію ціноутворення:

· стратегія “зняття вершків” (спочатку товар продають по дуже високій ціні, потім вона знижується);

· стратегія проникнення на ринок (встановлюються відносно низькі ціни, щоб привернути увагу великої кількості покупців і завоювати переважну частку на ринку).

Якщо фірма виходить на ринок з товаром – імітатором, вона стикається з проблемою позиціонування товару на ринку (використовується принцип “якість – ціна”).

6. Встановлення цін на комплекс товарів (товарну номенклатуру) використовується, коли товар є частиною товарної номенклатури. Тому фірма використовує загальні принципи ціноутворення для всієї номенклатури, щоб максимізувати прибуток. При такому підході розрізняють такі ситуації:

· ціни на товари певної асортиментної лінії;

· ціни, що залежать від додаткових споживчих характеристик на вибір;

· ціни на додатковий товар.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 989; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.