Формування розподілених баз даних та обчислювальних мереж

Різновидом баз даних з погляду їх формування, зберігання й використання є розподілені бази даних. Ці бази даних широко ви­користовуються в організації комплексів взаємопов'язаних АРМ менеджерів, де встановлено ПЕОМ, а також у системі об'єк­тивного інформаційного забезпечення менеджменту.

В інформаційно-обчислювальних системах, які використову­ють ПЕОМ, потреба переходу від традиційних до розподілених баз даних зумовлена прагненням розв'язати суперечність між пе­ревагою розподіленого зберігання і ведення баз даних та потре­бою їх інтегрованого використання як цілого.

Розподілена база даних — це сукупність логічно пов'язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені між кількома тери­торіально розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними мож­ливостями для управління цими базами чи їхніми частинами. Тож розподілена база даних реалізується на різних просторово розосе­реджених обчислювальних засобах разом з організаційними, тех­нічними і програмними засобами її створення та ведення.

До основних переваг розподіленої бази даних можна віднести:

· підвищення продуктивності системи за рахунок розпаралелення процесів збирання та обробки даних;

· підвищення ефективності управління базами даних і поліпшен­ня експлуатаційних характеристик системи управління даними;

· досягнення збалансованості навантаження й синхронізації процесів збирання й обробки даних;

· підвищення надійності й живучості системи;

· вдосконалення гнучкості, нарощуваності та модифікованості бази даних;

· скорочення вартості організації і затрат на експлуатацію бази даних;

· збільшення обсягу збережених і доступних для обробки даних;

· зменшення обсягів даних, що пересилаються.

Розподілені бази даних можна ефективно використовувати в предметних областях, які характеризуються:

· надто великими обсягами даних, що збираються, зберігають­ся й обробляються;

· фізичною розосередженістю місць збирання, зберігання й використання даних;

· наявністю розвинених засобів обчислювальної техніки та мереж передачі даних;

· можливістю збирання й обробки більшої частини інформації в місцях, де вона виникає чи зберігається;

· необхідністю одночасного масового збирання й обробки ін­формації тощо.

Ці особливості притаманні передусім виробничому об'єкту уп­равління та його предметним областям. Як предметні області можна використовувати ресурси (матеріальні, трудові, фінансові тощо).

За способом розміщення розподілені бази даних поділяють на зосереджені і розосереджені.

Зосереджені (або централізовані) розподілені бази даних фі­зично розміщені в одному місці. Для обміну інформацією між окремими (локальними) підбазами використовуються канали зв'яз­ку прямого доступу. Термін «канал зв'язку» (channel) щодо обміну інформацією означає засіб передавання інформації (письмової, ус­ної, формальної, неформальної тощо), придатної для електронних засобів зв'язку. Обмін даними між взаємопов'язаними підбазами здійснюється без помітних обмежень на обсяги й характер інформа­ції, що передається.

Такі бази даних мають цілу низку перева г:

· простоту побудови;

· зведене до мінімуму дублювання інформації;

· максимальну уніфікацію методів зберігання, коригування та пошуку інформації.

Проте бази даних, зосереджені в одному місці – вузлі мережі – мають чимало недоліків:

· при централізації зберігання значно збільшується час на пе­редавання інформації, а через це зростає й час реакції системи;

· централізована система обмежена обсягами пам'яті ЕОМ тощо.

Розосереджені (або децентралізовані) розподілені бази да­них фізично розміщені в різних місцях — вузлах обчислювальної мережі. Обмін інформацією між підбазами здійснюється з вико­ристанням каналів зв'язку. Як підбази розподіленої бази даних можуть використовуватися зосереджені (централізовані) бази да­них і окремі (локальні) підбази. Обмін між взаємозв'язаними під­базами здійснюється здебільшого результатною (обробленою, узагальненою) інформацією. При виконанні запиту в таких сис­темах використовується декомпозиція запиту на підзапит до ло­кальних підбаз і паралельне виконання виділених підзапитів у різ­них вузлах обчислювальної мережі.

Ці бази даних мають безперечні переваги порівняно з центра­лізованими:

§ обсяги пам'яті обмежені пам'яттю не однієї ЕОМ, а сумар­ною пам'яттю ЕОМ, які містяться в усіх вузлах мережі;

§ зменшуються затрати на передавання інформації, оскільки в кожному вузлі перебуває та інформація, яка необхідна конкрет­ному користувачеві і за змогою забезпечує всі його інформаційні потреби.

Проте розосереджена база даних призводить до неминучого дублювання певної частини інформації, безконтрольності зрос­тання її обсягів, ускладнюючи водночас проблему зберігання несуперечливості інформації.

Розглянута концепція розподілених баз даних набула значного поширення при функціонуванні розподіленої обробки інформа­ції. При цьому організація такої обробки інформації відбувається, як правило, в рамках системи автоматизованого збирання й об­робки інформації як в окремих структурних ланках, так і по об'єкту управління в цілому.

Організаційною передумовою застосування розподіленої об­робки інформації є те, що в умовах ринкової економіки, коли широко впроваджуються в практику господарського механізму госпрозрахунок, оренда тощо, розвиваються процеси децентралі­зації управління об'єктом.

Технічною передумовою зазначених процесів є те, що набува­ють поширення (і вельми ефективно) ПЕОМ, які прості в експлу­атації та обслуговуванні, мають відносно низьку вартість і малі габаритні розміри тощо. Усе це дає змогу наблизити їх до місць масового виникнення, первинного збирання, обробки й викорис­тання інформації щодо процесів, які відбуваються у виробничо-господарській діяльності об'єкта управління, а також розподіли­ти ці ПЕОМ на всіх рівнях управління цього об'єкта.

В умовах системної обробки інформації, коли концепція роз­поділеної обробки інформації реалізується на базі комплексів ПЕОМ і локальних мереж, широко застосовуються АРМ керівни­ків і фахівців різних рівнів об'єкта управління.

На великих об'єктах управління, наприклад, на промислових підприємствах, комплекси АРМ доцільніше будувати за ресурсо-забезпечувальною ознакою, тобто для збирання й об­робки інформації за окремими блоками (ресурсами): готовою продукцією, основними засобами (фондами), матеріальними, тру­довими й фінансовими ресурсами. Крім того, виділяються цент­ральні ПЕОМ (сервери) як для внутрішнього збирання зведеної інформації по об'єкту управління в цілому, створення і зберіган­ня розподіленої бази (баз) даних тощо, так і для зв'язків з об'єктами управління зовнішнього середовища. Окремі АРМ ме­неджерів вищого рівня пов'язані як із центральними і зовнішніми ПЕОМ, так і з ПЕОМ керівників середнього й низового рівнів.

За наявності зосередженої (централізованої) розподіленої бази (баз) даних у них формуються не лише всі масиви з умовно-постійною інформацією, а також і єдині масиви регламентуючої інформації та бібліотеки описаних форм первинних і вихідних документів, стандартних текстів-заготовок і т. ін. АРМ менедже­рів середнього та низового рівнів дістають у готовому вигляді потрібну їм інформацію від цієї бази (баз) даних. Такий спосіб створення й використання розподілених баз даних вигідний за невеликих обсягів виробництва й коротких відстаней ПЕОМ ни­зових і середніх рівнів від центральної ПЕОМ. Розосереджена розподілена база (бази) даних, де комплекси ПЕОМ згруповані за ресурсозабезпечувальною ознакою і становлять основу системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів на великих об'єктах управління, у ринкових відносинах має велике значення. За цих умов є реальна можливість своєчас­но забезпечувати всіх користувачів об'єктивною і вірогідною внутрішньою та зовнішньою інформацією.

Оперативне забезпечення всіх користувачів може бути досяг­нуте за рахунок організації мережі АРМ менеджерів.

Локальна обчислювальна мережа забезпечує колективне ко­ристування загальними даними, дає змогу проводити різноманіт­ні індивідуальні обчислення на ПЕОМ тощо. При цьому зберігає­ться простота спілкування з ПЕОМ, водночас користувачам надається можливість спільно працювати з даними та перифері­єю, а також виникає змога здійснювати обмін даними в реально­му часі між різними АРМ.

АРМ менеджерів і фахівців, які є в системі об'єктивного ін­формаційного забезпечення менеджменту, можуть функціонува­ти в різних типах локальних обчислювальних мереж: із зірковою, кільцевою, гібридною структурами зв'язку, з загальною шиною. До найпоширеніших локальних обчислювальних мереж, які ор­ганізуються при зазначеній системі, належать локальні мережі із загальною шиною та кільцевою організацією зв'язку.

Технічне забезпечення цих мереж включає такі основні еле­менти:

• центральну ЕОМ локальної обчислювальної мережі (файл-сервер);

• набір ПЕОМ або робочих станцій, які використовують як АРМ;

• фізичне середовище передачі даних, сіткові адаптери тощо.

Кількісний склад цих елементів залежить від обсягів інформа­ції, яка функціонує в системі об'єктивного інформаційного за­безпечення менеджерів і фахівців.

Як центральна ПЕОМ (файл-сервер) має застосовуватись ЕОМ, укомплектована швидкодіючим процесором з відповідним обсягом дискової пам'яті.

На робочих місцях як АРМ можуть використовуватися ПЕОМ середньої продуктивності.

Сіткова технологія завжди припускає використання СУБД як системний набір інструментальних засобів. При виборі СУБД потрібно зважати на те, що вона мусить забезпечувати оперативний доступ до даних, захист цілості даних, тобто за­хист від апаратних збоїв та програмних помилок, розмежуван­ня доступу та захист від несанкціонованого доступу, підтрим­ку спільної роботи кількох користувачів із загальними даними тощо. Крім того, використовуються відповідні пакети та при­кладні програми для обробки й постачання інформації, потріб­ної всім користувачам.

При розробці прикладних програм необхідно створити та­кий сценарій діалогу користувача з ПЕОМ, щоб його можна було реалізувати у вигляді системного (багаторівневого) меню, кожна позиція якого відповідає окремим об'єктам інформації чи їхнім елементам. Активізуючи означену позицію меню, ко­ристувач за потреби зміг би в такому разі мати доступ до від­повідної технологічної операції та до масивів необхідної бази даних тощо.

При організації системи об'єктивного інформаційного за­безпечення менеджменту в умовах локальної обчислюваль­ної мережі має бути прийнята концепція єдиної інформацій­ної бази для всієї системи. Це означає, що один раз занесена в базу первинна інформація з місця її виникнення має в ра­зі потреби багаторазово використовуватися всіма користува­чами цієї системи. Тому така база має постійно підтримува­тися з погляду її повноти й вірогідності даних, а також бути надійно «замкненою» від несанкціонованого втручання до її даних і т. ін.

В умовах функціонування систем об'єктивного інформаційно­го забезпечення менеджменту альтернативою локальній обчис­лювальній мережі для об'єднання різних АРМ у спільну систему є створення багатокористувацької обчислювальної системи на базі центрального процесора та його периферії, наприклад, інте­лектуальних відеотерміналів з обмеженою індивідуальною обчислювальною здатністю. Така система має певні переваги над об­числювальною мережею, а саме:

§ багатокористувацька система, як і локальна мережа, забезпе­чує спільне використання системою всіх масивів, але зі швидшим доступом до диска;

§ бази даних з локальною мережею пересилають усю інформацію на робочу станцію, тобто на ПЕОМ (АРМ), що дозволяє ущільнити графік завантаження, а тому бази даних, які потребують частого звертання до жорсткого диска, мають ліпші характеристики під час роботи в багатокористувацькій обчислювальній системі;

§ у разі експлуатації багатокористувацька обчислювальна ме­режа потребує значно менших затрат, ніж локальна, за рахунок використання пристроїв, значно дешевших порівняно з персо­нальними ЕОМ (наприклад, інтелектуальних відеотерміналів).

Вибір того чи того способу об'єднання ПЕОМ у єдиний ком­плекс (систему) залежить від цілої низки факторів, пов'язаних з територіальним розміром об'єкта управління; видом виробницт­ва; обсягами інформації, що циркулює цим об'єктом; величиною комплексу (кількістю ПЕОМ у системі); повноваженнями, якими наділені користувачі цих ПЕОМ (АРМ) тощо.

Тож об'єктивне інформаційне забезпечення менеджменту ґрунтується на розподілених базах даних і розподіленій обробці інформації, які всебічно характеризують об'єкт управління.

Таким чином, розподілена обробка інформації дає змогу:

§ прискорити збирання й обробку інформації за рахунок максимального наближення засобів обчислювальної та інфор­маційної техніки до місць, де виникає ця інформація, обробля­ється й використовується менеджерами та фахівцями різних рівнів;

§ значно ефективніше задовольнити різноманітні й часто мін­ливі інформаційні потреби управлінського персоналу, забезпечи­ти необхідною інформацією процеси прийняття рішень для опе­ративного управління;

§ знизити витрати на утримання всієї обчислювальної системи;

§ збільшити гнучкість і піднести живучість системи (вихід з ладу однієї ПЕОМ не призведе до відмови всієї системи);

§ менеджерам різних рівнів брати безпосередню участь у про­цесі управління (в діалоговому режимі) й підвищити їхню відпові­дальність за прийняті (або не прийняті) управлінські рішення;

§ поступово (модульно) створювати обчислювальну систему за рахунок зміни окремих периферійних технічних засобів і дода­вання нових, у тому числі й ПЕОМ.

"Віртуальна корпорація" як новий спосіб організації партнерства у веденні бізнесу

Інформаційні технології змінюють життя людей, їх роботу, навчання, дозвілля. Розвиток Інтернет-технологій забезпечує можливість зниження витрат на ведення бізнесу, розповсюдження інформації, міжособистісні комунікації. Відбувається перегляд звичного поняття "ходити на роботу", відбувається перехід від централізованих робочих місць до сітьових і "віртуальних". Термін "віртуальність" використовується для позначення уявності об'єкта. Терміни "віртуальний офіс" і "робота в піжамах" вже ши­роко розповсюджені на Заході. Немає сенсу перевдягатись, вихо­дити з дому та їхати в офіс щоб проглянути кореспонденцію, яка надійшла, відповісти на неї, зробити аналіз тощо: досить поєднати комп'ютер через модем і телефонну лінію зі своїм офісом і викону­вати всю цю роботу, сидячи вдома за своїм робочим столом.

При цьому робочий колектив може бути рознесений по ве­личезній території. Фірмам вигідно надавати своїм службовцям роботу вдома, оскільки це зменшує видатки (плату за приміщен­ня, електроенергію, опалення) і потребу у матеріальному ділово­му просторі, а компанія заощаджує на нерухомості й обладнанні. Часто виникає необхідність утримати цінних працівників, які з особистих причин не в змозі проводити вісім годин в офісі.

Тому в цих умовах перспективним є цілеспрямоване конст­руювання спеціальних сітьових організацій. Сітьова організація – це об'єднання незалежних індивідів, соціальних груп або ор­ганізацій, які діють скоординовано протягом тривалого часу з ме­тою досягнення узгоджених цілей, мають спільний корпоратив­ний імідж і корпоративну інфраструктуру.

Дата добавления: 2014-01-04