Географія та структура осушених земель України

С

таном на 1.01.2006 року площа осушених земель України ста­новила 3307,4 тис. га (5,5 % від загальної площі держави). Структура осушених земель України, станом на 1.01.2006 р. приведена на рисунку 1.

Рис. 9.1. Структура осушених земель України станом на 1.01.2006 р.

Переважну частину у структурі осушених земель займають сільськогосподарські землі (90,8 % від площі осушених земель). Серед сільськогосподарських угідь найбільша площа зайнята під ріллею (55,0 % - 1 818,3 тис. га), сіножаті (17,2 % - 567,1 тис. га), пасовища (16,7 % - 517,4 тис. га). Також у складі осушених земель 188,5 тис. га (5,7 %) займають лісові землі, 9,7 тис. га (0,3 %) - забудовані землі, 51,5 тис. га (1,6 %) - перелоги, 8,1 тис. га (0,2 %) - багаторічні наса­дження.

Заходи осушувальної меліорації проводились практично у всіх адміністративно-територіальних утвореннях, крім АР Крим, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської областей, міст Київ і Севастопіль (таблиця 9.1).

Найбільші площі осушених земель розташовані в західних облас­тях України: Львівській (23,5 % від площі області), Волинській (20,7), Рівненській (19,5), Чернівецькій (15,0), Закарпатській (14,4 %) областях. Найменшими площами осушення характеризуються Одеська (0,1 %), Донецька (0,2 %), Луганська (0,4), Харківська (0,4 %), що обумовлено природно-кліматичними, гідрологічними умовами.

Осушені землі, які використовуються під ріллю, мають подібні за­кономірності розподілу як сільськогосподарські землі, оскільки саме рілля переважає у їхній структурі. Найбільші площі осушених пере­логів виділяється у Житомирській (21,4 тис. га) та Івано-Франківській (14,1 тис. га) областях, що є надзвичайно низько ефективним спосо­бом використання високоокультурених зе мель. Осушені площі, що за­йняті під багаторічними насадженнями, закономірно, найбільшу пло­щу (4 3 тис. га) займають у Закарпатській області, оскільки саме тут є найбільші площі цих угідь.

Осушені сіножаті найбільші площі займають у поліських областях: Волинській (98,5 тис. га) та Чернігівській (94,9 тис. га), а осушені па­совища - у Волинській (98,5 тис. га), Львівській (88,5 тис. га) облас­тях. Використання осушених земель, на впровадження яких були за­трачені значні обсяги матеріальних і фінансових ресурсів, під пасови­ща і сіножаті є свідченням надзвичайно низької ефективності їхнього використання.

Осушення лісових земель на значних площах було проведено у Волинській (59,9 тис. га), Житомирській (40,6 тис. га), Рівненській (34,2 тис. га) областях. Найбільші площі забудованих земель, на яких було проведено осушення розташовані у Львівській області (3,2 тис. га).

Згідно відомостей державного земельного кадастру (таблиця 9.2) переважна частина осушення (69,4 % від площі осушення) прово­диться за допомогою закритого горизонтального дренажу і тільки на 33,7% площ осушених земель проводиться двобічне регулювання водного режиму. Хоча, як показують сучасні дослідження, переважна більшість осушувальних систем з двобічним регулюванням водного режиму має односторонній характер дії, відведення надлишкових вод за межі масивів зрошення.

Проведення осушення земельних угідь тільки за допомогою закри­того горизонтального дренажу характерно для Чернівецької, Одеської, Донецької областей. Переважною часткою осушення за допомогою цього способу відзначається також Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області. Найбільшими площами осушення, яке проведено за допомогою двобічного регулювання водного режиму характеризується Луганська (91,9 % від площі осушення), Чернігівська (80,3 %), Полтавська (70,4 %), Сумська (68,4%).

Дата добавления: 2014-01-04