Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Предмет етносоціології. Поняття про етнос




ТЕМА 7, ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ.

Яке з перелічених явищ було однією з причин виникнення соціології політики?

Які з перелічених компонентів Ви не віднесли б до внутрішніх складових соціології політики?

Хто з перелічених мислителів ввів у обіг чимало положень, визначень соціології політики?

Які з перелічених ознак не характеризують, на Вашу думку, політичного суб’єкта?

Кого не можна віднести до політичних суб’єктів?

А) студента 2 –го курсу вузу;

В) голову міського осередку політичної партії;

С) націю;

D) виборчий блок;

Е) пенсіонера.

 

А) активна позиція у політичному процесі;

В) здатність самостійно приймати політичні рішення;

С) байдужість до проблем політики;

D) спроможність нести відповідальність за свої рішення;

Е) здатність реалізовувати рішення у політичній практиці.

 

А) М.Вебер;

В) Р.Мертон;

С) П.Сорокін;

D) Ф.Тейлор;

Е) Дж.Мердок.

А) електоральна соціологія;

В) соціологія політичних рухів і партій;

С) соціологія держави;

D) соціологія політичної освіти;

Е) етносоціологія.

 

6) Складова соціології політики соціологія держави вивчає:

А) сутність правової держави;

В) походження держави;

С) форми державного устрою;

D) нічого з переліченого;

Е) усе з переліченого.

А) усвідомлення окремими громадянами своїх приватних інтересів;

В) територіальні конфлікти, війни;

С) національні конфлікти;

D) конфлікти в системі «держава – особа»;

Е) поява перших державних утворень.

 

 

Після вивчення теми ви будете знати: базові поняття з етносоціології та соціології релігії; основні теорії сучасних західних і вітчизняних соціологів релігії та етносів, міжконфесійну ситуацію в Україні та інші актуальні проблеми етносоціології.

Основні поняття та терміни: етнос, народність, нація, національні меншини, інтеграція, асиміляція, сепаратизм, геноцид, націоналізм, релігія, теологія, церква, секта, конфесії, деномінація, секуляризація.

Ключові питання:

· Предмет етносоціології. Поняття про етнос.

· Народність, нація, національно-етнічні процеси і відносини.

· Релігія: структура, функції, класифікація.

 

Етносоціологія – новий науковий напрям, що виник на стику етнографії і соціології. Поняття «етносоціологія» складається з двох слів різного походження: етнос (гр. ethnos – суспільство, рід, плем’я, народ) і вже відомого нам – соціологія (пригадайте походження цього слова).

Етносоціологія – галузь соціології, що досліджує походження, суть, функції різних етносів (рід, плем’я, народ, нація) з метою виявлення загальних закономірностей їх взаємодії і вироблення механізмів вписування в систему соціальних відносин, що склалася.

Етносоціологія досліджує соціально значущі явища в побуті та культурі людей різних національностей, соціальну обумовленість змін у національній культурі, в тому числі в мові, національних орієнтаціях, цінностях, національних традиціях і звичаях, соціальну визначеність етнічної самосвідомості міжнаціональних відносин.

В Україні відоме зацікавлення народними традиціями та фольклором почалося з часів розквіту романтизму (перша третина ХІХ ст.). У цей період діяли видатні вчені та збирачі фольклору Срезневський, Максимович, Костомаров.

В історії походження народу (етногенезу), згідно теорії Льва Гумільова етноси народжуються, живуть і вмирають під впливом біосфери та соціальної еволюції, є найпоширеніші соціальні спільності: рід, плем’я, народність, нація, клас та ін.. Ознаками, що визначають системні властивості етносу, є: мова, мистецтво, звичаї, обряди, норми поведінки та ін.. В сукупності вони утворюють певну етнічну культуру. Формування етносу звичайно відбувається на основі єдності території і економічного життя, але в процесі подальшого розвитку багато етносів втрачають спільність території (наприклад, українці, росіяни, білоруси, євреї, іспанці та інші живуть в багатьох країнах світу).

З розвитком суспільства розвивається і етнос, виникають різні його історичні форми, що змінюють одна одну. Рід, плем’я, народність, нація, народ не тільки ієрархічні ступені послідовного сходження етносу на вершину розвитку, а й своєрідні ступені соціальної, культурної, економічної і політичної зрілості народу.

Рід – спільність людей, які зв’язані узами кровної спорідненості, основний виробничий осередок первісносуспільного ладу.

Роди об’єднувались у фратрії (братства), а союз фратрій складав уже плем’я. Устрій роду і родових общин базувався на суспільній власності на засоби виробництва, на колективній праці. Очолював рід виборний старійшина. Всі справи вирішувались радою роду, тобто зібранням усіх дорослих чоловіків і жінок. Розпад первісносуспільного ладу, виникнення нового способу виробництва, заснованого на родовостановому поділі суспільства, кладе кінець родовому ладу.

Плем’я – форма спільності людей, властива первісносуспільному ладу. В основі поняття «плем’я» лежать родові відносини, що визначали розрізненість племен на територіях, відрізнялись мовою, культурою, звичаями, обрядами та ін.. Плем’я об’єднувало два або кілька родів і мало свою мову, територію, звичаї, обряди тощо. Тільки належність індивіда до племені перетворювала його у співвласника спільної власності, забезпечувала йому певну частку виробленого продукту, право участі у суспільному житті. З розвитком виробничих і соціальних відносин відбувається укрупнення племен, утворюються союзи племен. Кровнородинні зв’язки поступово перестають бути основою етнічних спільностей, дедалі сильнішими стають зв’язки соціальні. Витіснення родових відносин товарними і приводило до розпаду племен і об’єднання їх у народності.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1267; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.