Введення ліків ентерально

Найчастіше медична сестра роздає ентерально призначені лікарсь­кі засоби.

При прийманні капсул, драже, таблеток, пілюль пацієнт кладе їх на корінь язика і запиває невеликою кількістю води (у деяких випадках мо­локом чи киселем). Якщо пацієнт не може проковтнути таблетку цілком, йому пропонують подрібнити її. Драже, капсули і пілюлі ковтають в не­змінному вигляді. Лежачим хворим при прийманні ліків допомагають під­вестися у ліжку, щоб полегшити проходження таблеток стравоходом. Порошо к висипають на корінь язика і дають запити водою або попе­редньо розводять у воді.

Розчини, мікстури, відвари найчастіше наливають в градуйовану ін­дивідуальну мензурку. Спиртові настоянки, екстракти призначають в краплях. Найчасті­ше В' пробку флакончика з ліками вмонтована крапельниця. Якщо такої крапельниці у флаконі немає, то піпеткою (окремо для кожного флако­на) відмірюють в мензурку необхідну кількість крапель, додають води і дають випити пацієнтові.

Сублінгвально (під язик) призначають ліки швидкої дії. Найчастіше приймання цих ліків пов'язане з болем в ділянці серця чи життєво не­безпечними порушеннями ритму. Тому такі ліки необхідно зберігати в приліжковій тумбочці хворого, щоб ними негайно скористатися за необ­хідності. Амбулаторним хворим слід постійно носити ці ліки з собою. Медична сестра повинна навчити пацієнта правил зберігання і прийман­ня цих засобів. При цьому слід враховувати, що неприємні відчуття в ділянці серця, які вимагають приймання цих ліків, можуть супрово­джуватись відчуттям страху і тривоги.

Пацієнта навчають, що ліки, які він змушений мати при собі постійно, повинні бути герметично запакованими. При виникненні ознак, які вимага­ють приймання ліків, пацієнту слід зупинитися (якщо він йшов), при мож­ливості сісти. Для зняття неприємних відчуттів пацієнт кладе під язик при­значену лікарем кількість таблеток і тримає їх до повного розсмоктування. Пацієнт повинен знати, через який час слід очікувати дію засобу.

Сублінгвально можуть призначатись і розчини (валідолу, нітроглі­церину). Для

цього призначену кількість крапель лікарського засобу крапають на маленький кусочок цукру. Пацієнт повинен тримати цей кусочок цукру під язиком, не ковтаючи до повного розсмоктування. Для прискорення ефекту декілька крапель можна нанести безпосеред­ньо під язик.

Ліки у свічках зберігають у холодильнику і вводить їх хворому тіль­ки медична сестра. Свічки мають форму циліндра з конусоподібним кінцем, загорнутого у фольгу чи вощаний папір. Перед введенням свічки хворому ставлять очисну клізму. Після звільнення кишечника хворого вкладають набік з зігнутими в колінах і притиснутими до живота нога­ми. Конусоподібний кінець свічки звільняють від обгортки. Лівою рукою розсувають сідниці, а двома пальцями правої руки вставляють свічку в задній прохід. Свічку швидко витискають з обгортки і одним пальцем проштовхують за зовнішній сфінктер.

В пряму кишку можливе уведення ліків з використанням грушо­подібного балончика. Ця процедура називається "лікувальна клізма". Лі­карський засіб, введений в пряму кишку, може спричиняти місцеву і резорбтивну дію.

Дата добавления: 2014-01-04