Отруєння ртутьорганічними сполуками

Для протруювання насіння часто використовують ртутьорганічні пести­циди. Це такі комплексні препарати, як гранозан, меркуран, меркургексан.

Патогенез. За механізмом дії ртутьорганічні пестициди належать до тіолових отрут. Потрапляючи в організм різними шляхами, вони швидко всмоктуються в кров, а відтак проникають у різні тканини й органи, спри­чинюючи загальнотоксичний вплив.

Клініка. Ранніми проявами отруєння ртутьорганічними сполуками є присмак металу в роті, головний біль, нудота, блювання, біль у животі, пронос із слизом або кров’ю, сильна спрага, відчуття печії в роті, кровото­чивість ясен, різка слабкість.

Гостре отруєння розвивається на тлі астеновегетативного синдрому і супроводиться розладами серцево-судинної системи. У вираженій стадії спостерігається порушення рівноваги, тремор рук, зниження зору і слуху, часті психози і паралічі. У крові виявляють нейтрофільний лейкоцитоз, збільшену ПІОЕ. У сечі знаходять білок, еритроцити, ртуть (до 0,05 мг/л).

Отруєння ртутьорганічними сполуками може проявитися швидко або через кілька тижнів чи місяців. Спочатку виникає астеновегетативний синдром (головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, пору­шення сну, послаблення пам’яті, дратівливість). Пізніше хворих турбують пароксизмальні напади, які супроводяться безпричинним страхом, поси­леною спрагою, поліурією. Часто з’являються епілептиформні судоми, по­рушення ритму роботи серця (брадикардія), гіпотонія. Можуть з’явитися ознаки гастриту, гепатиту, гломерулонефриту. У крові виявляють гіпо- хромну анемію з відносним лімфоцитозом. У сечі — до 0,5 мг/л ртуті.

Лікування. У всіх випадках гострої інтоксикації фельдшер повинен промити шкіру теплою водою або спиртово-лужним розчином. Якщо отру­та потрапила через рот, то необхідно промити шлунок водою й антидотом Стржижевського (100 мл на 2—4 л води). Призначають по 5 мл 5 % розчи­ну унітіолу внутрішньом’язово. Для виведення ртуті з організму застосо­вують тіосульфат натрію — по 20 мл 20 % розчину внутрішньовенно.

За наявності ацидозу внутрішньовенно вводять 200 мл 3 % розчину натрію гідрокарбонату. Рекомендують також серцеві глікозиди, кисень, вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, вітамін Р.

Такий хворий повинен регулярно полоскати рот водню пероксидом або слабким розчином калію перманганату.

До складу комплексного лікування входить дієта, багата на солі калію (печена картопля, яблука, зелень).

Санаторно-курортне лікування (Ялта, Одеса, Любінь Великий, Рай-Оле- нівка) призначають після виведення хворого зі стану інтоксикації та за відсутності протипоказань.

Дата добавления: 2014-01-04