Класифікація. За походженням серцеві глікозиди поділяють на препарати груп:

За походженням серцеві глікозиди поділяють на препарати груп:

- наперстянки (дигітоксин, дигоксин, целанід, метилазид та ін.);

- строфанту (строфантин);

- горицвіту (адонізид, адоніс-бром,настій трави горицвіту);

- препарати конвалії (корглікон).

У свіжих рослинах містяться первинні (генуїнні) глікозиди. Вони нестійкі, швидко гідролізуються з утворенням вторинних глікозидів, які мають фарма-кологічну активність.

За фармакокінетичними властивостями виділяють 3 групи серцевих гліко-зидів:

1) швидкої, відносно нетривалої дії й низької здатності до кумуляції (строфантин, корглікон);

2) середньої швидкості настання і тривалості ефекту, помірної здатності до кумуляції (дигоксин, целанід, адонізид, метилазид);

3) з повільним розвитком ефекту, тривалою дією та виразною здатністю до кумуляції (дигітоксин, ацетилдигітоксин).

Фармакодинаміка. Серцеві глікозиди мають унікальну властивість завдяки первинному кардіотонічному ефекту підвищувати коефіцієнт корисної дії серцевого м'яза, зменшувати або ліквідувати явища недостатності міокарда. Недостатність міокарда — це зниження його скоротливої здатності, зміна кровообігу та обміну речовин, зменшення систолічного (ударного) і хвилин-ного (серцевого викиду) об'єму крові, сповільнення кровообігу, набряки, по-рушення процесів фосфорування, дихання в мітохондріях, метаболізму ву-глеводів, ліпідів, білків, електролітів тощо.

Вплив серцевих глікозидів на функцію ЦНС (особливо конвалії, горицвіту) має заспокійливий ефект. Препарати конвалії й горицвіту часто застосовують

разом з бромідами і препаратами валеріани лікарської.

Препарати горицвіт у мають подразнювальний вплив на слизову оболонку травного каналу і тому їх призначають після їди.

Дигоксин має також протисудомний вплив.

Серцеві глікозиди мають стимулюючий вплив на гладкі м'язи, підвищують перистальтику кишок, тонус жовчного міхура, матки, бронхів, діафрагми.

Показанням д о призначення серцевих глікозидів є недостатність серця (гост-ра, підгостра, хронічна), профілактика недостатності серця, тріпотіння перед-сердь, миготлива, пароксизмальна передсердна, передсердно-шлуночкова та-хікардія.

Дітям молодшого віку призначають швидкоелімінуючі серцеві глікозиди (строфантин, корглікон, дигоксин), а старшого — дигітоксин.

У випадках гострої недостатності серця слід призначати серцеві глікозиди з коротким латентним періодом (строфантин, корглікон), хронічної і порушень ритму серця — препарати наперстянки, горицвіту.

Препарати наперстянки, горицвіту призначають усередину, строфантин,

дигоксин, целанід — внутрішньовенно струминно повільно, дигітоксин — ректально.

Внутрішньом'язове введення дигоксину, целаніду, строфантину — болюче, небезпечне розвитком некрозів, не створює стабільної концентрації у крові, проте в деяких випадках за неможливості внутрішньовенного введення ці серцеві глікозиди вводять внутрішньом'язово. Для внутрішньовенного вве-дення глікозиди розводять в ізотонічному розчині натрію хлориду.

Дигоксин у більшості випадків вводять в режимі повільної дигіталізації. Лікування починають з низьких доз — 0,125 — 0,325 мг/добу (перші 2 доби 0,5 мг). У хворих з недостатністю нирок дозу дигоксину зменшують на

30— 50 %. У осіб похилого віку підтримувальна добова доза дигоксину

0,0625 — 0,125 мг.

Абсолютним протипоказанням для застосування серцевих глікозидів вважа-ють їх передозування, відносним— брадикадію, передсердно-шлуночкову блокаду, гемодинамічно виражений аортальний стеноз, нестабільну стено-кардію, гострий інфаркт міокарда без ознак застійної декомпенсації, синдро-ми Морганы-Адамса — Стокса та Вольфа — Паркінсона — Уайта, гіпокалі-ємію, хронічну недостатність нирок, мікседему, гострий інфекційний міокар-дит, тиротоксикоз.

Тривале застосування, повільне виведення серцевих глікозидів з організму, здатність до кумуляції (особливо препаратів наперстянки), підвищена чутли-вість до серцевих глікозидів можуть призводити до ускладнень та інтокси-кації.

1.Невідкладна допомога у випадках інтоксикації серцевими глікозидами: припинити введення, призначити засоби, що зменшують токсичність, термі-ново вивести з організму — (промити шлунок), призначити атропіну суль-фат, ввести вугілля активоване, при інтоксикації дигоксином — інші сорбен-ти. Виведенню серцевих глікозидів сприяють сольові проносні засоби,гемо-діаліз (при гіперкаліємії). Призначають препарати калію (калію хлорид, ка-лію оротат, панангін, аспаркам, поляризуючі суміші).

1.3 Неглікозидні кардіотоніки

Класифікація неглікозидних кардіотонічних засобів:

Адреноміметики	Інгібітори фосфодіестерази
Дофамін Добутамін (добітрекс) Допексамін Ібопамін	Амринон (вінкорам, інокор) Мілринон (примакор, кортроп) Еноксимон Пимобендин

Неглікозидні кардіотоніки застосовують для нетривалої терапії хворих із гострою серцевою недостатністю після операцій на серці.

Особливості роботи з препаратами:

- Серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, тому їх слід призначати за схемою: спочатку проводити початко­ву дигіталізацію (насичення організму препаратами);потім при­значати підтримувальну те-рапію. Підтримувальна доза, як пра­вило, у 4-5 разів нижча за дозу почат-кової дигіталізації;

- серцеві глікозиди в ампулах необхідно вводити виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули слід розчиняти у 10 -20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

- строфантин доцільно вводити внутрішньовенно протягом 5 -7 хв;

- серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокаторами кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічни­ми засобами, препаратами калію;

- при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) поси­люється їхня токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необ­хідно призначати препарати калію;

- добутамін та амринон після розведення можна зберігати не більше 24 год;

- - добутамін не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами, особливо з лужними розчинами. Якщо при введенні через спільний катетер з іншими препаратами розчин стає мут­ним, це свідчить про несумісність добутаміну з цими засобами.

2.Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) – препарати, які здатні усувати порушення серцевого ритму.

Дата добавления: 2014-01-04