Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суб’єкти судового представництва




Підстави виникнення представництва. Види судового представництва.

Поняття представництва, його ознаки

Тема 7. Представництво в суді

Лекція № 1

 

 

Цивільне процесуальне представництво – це врегульована нормами ЦПК форма надання правової допомоги однією особою (представником) іншій особі (особі, яку представляють) у формі здійснення процесуальних дій представником від імені та в інтересах особи, яку він представляє, в межах отриманих повноважень у звязку з розглядом і вирішенням судом цивільної справи.

Риси представництва в суді:

1)представник виступає від імені особи, яку представляє;

2)представник здійснює права та обов’яжи особи, яку представляє, й у результаті своїх дій створює права та обов’язки для особи, яку представляє;

3)правова позиція представника не може суперечити правовій позиції особи, яку він представляє;

4)представник діє в інтересах особи, яку представляє. Тому юридичний інтерес судового представника в справі носить не матеріально-правовий, а виключно процесуальний характер;

5)представник діє в обсязі повноважень, наданих йому відповідно до закону чи договору;

6)через представників можуть діяти будь які особи, які беруть участь у справі;

7)судове представництво допускається на всіх стадіях і в усіх видах цивільного судочинства (крім справ про усиновлення).[12]

 

 

Існування інституту представництва в цивільному процесі відповідає положенню ст.59 Конституції, яка передбачає право кожного на правову допомогу. Це положення міститься в ст.12 ЦПК України, згідно з якою право на правову допомогу мають особи, які беруть участь у справі.[13] Варто відзначити і те, що переважна більшість учасників спірних правовідносин, які звертаються до суду за захистом своїх порушених або оспорених прав та законних інтересів, не володіють правовими знаннями та тільки в загальних рисах розуміють зміст та сутність своїх процесуальних прав та обов’язків. В зв’язку з цим вони не завжди можуть використати всі процесуальні гарантії при реалізації своїх прав у процесі розгляду та вирішення конкретної цивільної справи. Тому закон надає їм можливість брати участь у справі не тільки особисто, а й опосередковано через інших осіб – представників.

Натомість, потреба в правовій допомозі не є єдиною причиною участі представництва. В деяких випадках ведення справи з допомогою представника обумовлене неможливістю особистої участі особи з об’єктивних причин (в зв’язку із віком, хворобою, обмеженням у дієздатності, недієздатністю, тощо).[14]

Звідси, мету представництва в суді, необхідно співвіднести із: 1)наданням професійної допомоги особам, залучених у судовий розгляд; 2)сприяння реалізації конституційного права на судовий захист.

Завдання цивільного процесуального представництва: 1)правове регулювання механізму реалізації права суб’єктів бути представником в суді; 2)правове регулювання процесуальних правовідносин представництва між судом і представником; 3)правове регулювання механізму реалізації проголошених Конституцією України прав на судовий захист і на отримання кваліфікованої юридичної допомоги.

При здійсненні судового представництва виникає два види відносин: одні між самою особою, яку представляють, і представником (регулюються нормами матеріального права – цивільного, трудового, сімейного), другі – між останнім і судом (регулюються нормами цивільного процесуального права).

Представництво треба відрізняти від участі в суді органів та осіб, яким законом надане право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у порядку ст.45 ЦПК України. Вони подібні тим, що не є суб’єктами спірних матеріально правових відносин і діють у процесі не у своїх інтересах, а захищають права та інтереси інших осіб. Розходження між даними суб’єктами проявляються в наступному:

1)представники діють від імені особи, яку представляють; суб’єкти, які виступають у суді в порядку ст.45 ЦПК України, - від свого імені;

2)представник здійснює права та обов’язки особи, яку представляє. Суб`єкти, зазначені в ст.45 ЦПК України, - виконують повноваження, що передбачені їхньою компетенцією;

3)представництво допускається по всіх справах, а участь суб’єктів у порядку ст.45 ЦПК України – у випадках, зазначених в законі.[15]

Чинному законодавству відомі кілька видів судового представництва, кожний з яких підпорядкований особливому процесуальному режиму. Залежно від підстав виникнення судового представництва розрізняють представництво добровільне й обов’язкове.

Добровільне представництво виникає на підставі вільного волевиявлення особи, яку представляють. Воно може бути: 1)договірним; 2)представництвом, заснованим на членстві в громадських організаціях (громадським представництвом).

Договірне представництво виникає на підставі договору, за яким особа, яку представляють (сторона, третя особа), доручає іншій особі (представникові) ведення своєї справи в суді. Для нього характерні наступні ознаки: 1)виникає тільки на основі добровільного волевиявлення; 2)підставою його виникнення є цивільно-правовий договір доручення або трудовий договір; 3)повноваження представника оформляється дорученням.

Як договірні представники можуть виступати:

1) адвокати (ч.1 ст.40 ЦПК України) У відповідності зі ст.1 Закону України «Про адвокатуру», адвокатура України – це добровільне професійне громадське обєднання, покликане відповідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти інтереси громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу;

2) юрисконсульти, а також інші працівники організацій у справах цих організацій. Як вказує ч.3 ст.38 ЦПК України, юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники;

3) один із співучасників. Згідно з ч.3 ст.32 ЦПК України співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність;

4)інші громадяни, допущені судом до представництва по даній справі.

Громадське представництво – це представництво, що здійснюється уповноваженими громадських організацій у справах членів своїх організацій, а також інших громадян, права та інтереси яких захищають ці організації. Підставою виникнення представництва є факт вступу (прийму) у громадську організацію, що у силу закону і у відповідності зі своїм статутом зобов’язана надавати юридичну допомогу своїм членам.

Обовязкове представництво виникає незалежно від волевиявлення особи, яку представляють, у силу закону. Воно підрозділяється на законне, у якому підстава виникнення і коло повноважень представника визначається законом, і статутне, при якому ці повноваження визначаються статутами та положеннями, які визначають статус юридичної особи, яку представляють.

Законне представництво фізичних осіб – це процесуальні дії батьків, усиновлювачів, опікунів або інших осіб, визначених законом, по захисту прав і охоронюваних законом інтересів недієздатних громадян і громадян, які не володіють повною дієздатністю.

Підставами виникнення законного представництва є:

1)факт походження дитини, засвідчений державним органом реєстрації актів громадського стану у встановленому порядку (ст.121 СК України);

2)факт усиновлення, зареєстрований у встановленому порядку (ст.207 СК України);

3)адміністративний акт про призначення опіки та піклування (ч.3 ст.243 СК України).

Законне представництво згідно зі ст.39 ЦПК України здійснюється в такий спосіб:

1)права, свободи та інтереси малолітніх осіб у віці до 14 років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни або інші особи, визначені законом;

2)права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб у віці від 14 до 18 років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники або інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу або особу, цивільна дієздатність яких обмежена;

3)права, свободи та інтереси особи, яка визначена безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном;

4)права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, що вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

ЦПК України не перелічує випадки законного представництва юридичних осіб – воно випливає з іншого законодавства. Наприклад, згідно зі ст.105 ГК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) є законним представником відносно ліквідованого підприємства.

Статутне представництво має місце в таких випадках, коли як сторона або третя особа виступає третя особа корпоративного типу. Корпоративні організації мають складну структуру органів управління, у яку входять, з одного боку, колегіальні та одноособові, а з іншого боку – воле утворюючі і волевиявляючі органи корпоративного управління.

До даного виду представництва варто віднести:

а)представництво одноособових органів юридичних осіб, що беруть участь у справі як сторони або треті особи. Так, одноособовий виконавчий орган акціонерного товариства (директор, генеральний директор) діє від імені акціонерного товариства в межах, установлених статутом акціонерного товариства і законом (ст.161 ГК України);

б)представництво вищих органів за поєднувані ними організації нижчого підпорядкування;

в)інші випадки представництва, заснованого на спеціальному законі (КТМ, Консульський устав). Згідно зі ст.58 КТМ України капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання. По даних діях капітан судна здійснює і судове представництво.[16]

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 807; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.