Повноваження представника в суді. Порядок оформлення повноважень представника. Особи, які не можуть бути представниками

У широкому змісті повноваження представника – це суб’єктивний обов’язок представника перед особою, яку він представляє, вчинити певні юридичні дії від її імені, виражений у встановленій законом формі, доступній для сприйняття третіми особами. У вузькому змісті повноваження представника – це коло дій, які він вправі вчинити стосовно третьої особи в межах покладеного на нього обов’язку.

Повноваження процесуального представника властиві наступні ознаки, які не дозволяють визначити їх як суб’єктивні права:

1)права та обов’язки, що становлять зміст повноваження, передаються особою, яку представляють, представникові на час, а не назавжди;

2)ці права та обов’язки одночасно залишаються правами та обов’язками особи, яку представляють;

3)наділення повноваженнями представника не означає, що він буде здійснювати права та обов’язки за особу, яку представляє, а означає, що він буде допомагати останній реалізовувати її процесуальні права та обов’язки.

Повноваження процесуального представника одночасно є його правами і обов’язати стосовно суду, вони входять в зміст правовідносин між судом і представником. Реалізація повноваження проводиться вольовими діями процесуального представника.

Повноваження представників прийнято підрозділяти на два види: загальні і спеціальні.

До загальних належать ті, без яких не може обійтися представник, захищаючи інтереси своїх довірителів. Ними охоплюється право знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії з документів, залучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, участь у судових засіданнях, надання доказів, участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання і відводи, давати усні та письмові пояснення суду, надавати свої докази тощо. Ці повноваження докладно не перелічуються в уповноважуючи документах або навіть не вказуються взагалі.

Спеціальні повноваження судового представника стосуються здійснення найбільш важливих дій, пов’язаних з розпорядженням об’єктом процесу, визначенням характеру судового захисту. Спеціальні повноваження передбачені в ст.31 ЦПК України: зміна підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмова від позову, визнання позову повністю або частково, пред’явлення зустрічного позову, укладення мирової угоди, оскарження рішень суду, вимога виконання судових рішень. Щоб між довірителем і представником не відбулося будь яких непорозумінь із приводу таких дій, повноваження на їхнє здійснення повинні спеціально обумовлюватися в уповноважую чому документі.

Стаття 42 ЦПК України визначає оформлення повноважень представника. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1)довіреністю фізичної особи;

2)довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3)свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службу, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладанням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським обєднанням, або договором.

Дія довіреності, виданої на здійснення представництва в суді, припиняється на підставах, передбачених ст.248 ЦПК України: внаслідок закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, що її видала; відмови представника від здійснення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерть особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Крім того, представництво за довіреністю може бути припинене у зв’язку із скасуванням довіреності (ст.249 ЦПК України) і у зв’язку з відмовою представника від здійснення дій, визнаних довіреністю дорученням (ст.250 ЦПК України).[17]

У відповідності до ст.41 ЦПК України не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.

Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Література до Лекція 1 Теми №7 Модулю 2

1. Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 624с.

2. Бичкова С.С. Цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: Монографія. – К.: Атіка, 2011. – 420с.

3. Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 480с.

4. Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 472с.

5. Цивільний процес: Навч.посіб. / А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін. – За ред. Ю.В.Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293с.

[1]Бичкова С.С. Цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: Монографія. – К.: Атіка, 2011. – С.269

[2]Бичкова С.С. Цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: Монографія. – К.: Атіка, 2011. – С.283-284

[3]Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.78-79

[4]Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – С.143-147

[5]Бичкова С.С. Цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: Монографія. – К.: Атіка, 2011. – С.307

[6]Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – С.150-151

[7]Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С.81

[8]Косюта М.Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. – 1997. – 12. – С.56; Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – С.117-118, 119

[9]Руденко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді (теоретичний та практичний аспекти)// Право України. – 1997. - № 11. – С.60; Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – С.119

[10]Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – С.119

[11]Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С.82

[12]Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.85

[13]Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – С.107

[14]Цивільний процес: Навч.посіб. / А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін. – За ред. Ю.В.Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – С.73

[15]Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.85, 86

[16]Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.89-91

[17]Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.91-94

Дата добавления: 2014-01-04