Етапи реалізації концептуальних засад еколого-освітньої діяльності в природно-заповідних установах

Природно-заповідних установах

Планування та вибір форм та методів екологічної освіти в природно-заповідних установах

У межах ПЗУ мають застосовуватися наступні форми та методи екологічної освіти:

- робота із засобами масової інформації;

- рекламно-видавнича діяльність;

- виготовлення аншлагів, листівок плакатів, кіно та відеопродукції;

- організація музеїв, візит-центрів тощо;

- розробка та прокладення екологічних стежок;

- організація та проведення семінарів, екскурсій, виставок, свят, проведення маршу парків тощо;

- проведення комплексних природоохоронних кампаній;

- розвиток екологічного туризму, в тому числі – шкільних екологічних таборів, експедицій, шкіл молодих екологів тощо.

Окремі форми еколого-освітньої діяльності можуть дозволятися в природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків, але вони мають бути чітко регламентовані і здійснюватися за спеціальними дозволами та під контролем ПЗУ. Основним принципом вибору форм та методів екологічної освіти в ПЗУ є принцип запобігання нанесенню шкоди біорізноманіттю та ландшафтам.

Підготовка спеціалістів з екологічної освіти в

Для впровадження діяльності з екологічної освіти в ПЗУ необхідно готувати спеціальні висококваліфіковані кадри. Доцільно готувати таких спеціалістів з числа співробітників заповідників, національних природних парків та інших ПЗУ. Їх підготовка може бути організована в формі додаткової вищої освіти, систематичних курсів підвищення кваліфікації, навчальних семінарів або стажування в інших національних та закордонних ПЗУ.

Фінансування екологічної освіти в природно-заповідних установах

В бюджетах ПЗУ слід передбачати відповідні статті фінансування еколого-освітньої діяльності. Крім того, необхідно вишукувати можливість залучення позабюджетних коштів з національних та закордонних благодійних фондів.

На першому етапі реалізації доцільно зосередитися на створенні необхідного організаційного та матеріально-технічного забезпечення еколого-освітньої діяльності – організації еколого-освітніх відділів, інформаційних чи/та візит-центрів, екологічних стежок, публікації буклетів та інформаційних листків, виданні іншої інформаційно-рекламної продукції тощо. Важливою проблемою даного етапу є підготовка та/чи стажування спеціалістів з питань еколого-освітньої діяльності.

На другому етапі ПЗУ необхідно приділити особливу увагу постійному розвитку власної методичної бази для проведення ефективної еколого-освітньої роботи на сучасному рівні – акумулювати відповідний вітчизняний та світовий досвід, розроблювати власні методичні матеріали з врахуванням специфіки місцевих умов. Необхідно створення єдиного інформаційного простору, який має забезпечити оперативний обмін еколого-освітньою інформацією як всередині системи природно-заповідного фонду, так і проміж всіх зацікавлених осіб та організацій.

На третьому етапі здійснюється систематична робота співробітників ПЗУ з місцевим населенням та відвідувачами, розвивається співробітництво з навчальними закладами, науково-дослідними інститутами, органами державної влади та місцевого самоврядування, засобами масової інформації, зацікавленою громадськістю тощо.

Дата добавления: 2014-01-04