Планета Земля

Жива природа

Нежива природа

Культура

Людина серед людей

Це поняття розкривається протягом вивчення курсу, зокрема, під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві: під час ознайомлення з правопорушеннями дітей з відповідальністю за них.

Зміст програми містить знання про пам’ятки культури, національних, визначних діячів культури, народне мистецтво та духовну спадщину народу.

Ця змістова лінія в програмі представлена навчальним матеріалом, що дає змогу учням набути початкові наукові уявлення про тіла, речовини, молекули, три агрегатні стани речовини та незнищуваність її частинок під час різних перетворень: компоненти неживої природи – повітря, воду, гірські породи, ґрунт, про енергію (палива, вітру, рухомої води, електроенергію), її перетворення і незнищуваність.

Зміст цієї лінії розкривається під час ознайомлення учнів з будовою і життєдіяльністю організмів: людей, тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів.

Завдяки реалізації цієї змістової лінії, в учнів закладається розуміння загальних науково-природничих закономірностей: виховується почуття невідривності людини від рідної природи, яке підсилюється вивченням легенд про обереги – рослин і тварин: на основі уявлень про найзагальніші зв’язки в природі формується цілісність знань про природне, суспільне середовище.

Під час вивчення цієї теми в учнів 1 – 4 класів створюється уявлення про Землю як планету Сонячної системи: її природні компоненти, явища, процеси; зображення земної поверхні на плані та карті, глобусі, про форму Землі, різноманітність природи нашої планети, обумовлюється формування переконань учнів у тому, що охорона і збереження природи Землі – основне завдання кожної людини і людства в цілому.

Наша Батьківщина – Україна

Ця змістова лінія пронизує курс з 1 по 4 класи. Вона втілюється через ознайомлення учнів з державною символікою, історією, святами України, ознайомлення з господарською діяльністю людей, народними звичаями, мистецтвом, культурними пам’ятками.

Рідний край

Поняття рідного краю – довкілля людини, є провідним у курсі “Я і Україна”. Учні спостерігають природу рідного краю, господарську діяльність людей у різні пори року, досліджують екологічні зміни у рідному довкіллі, складають проекти на його захист; знайомляться з життям видатних людей свого краю, його історичними пам’ятками, заповідними місцями.

Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ – про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.

Програма “Навколишній світ” для 1 класу (автори Н.Бібік, Н.Коваль) передбачає врахувати наступно-перспективні зв’язки між дошкіллям і основною ланкою школи. Природничий напрям (нежива природа; жива природа; рідний край; наша Батьківщина – Україна; планета Земля) охоплює систему знань (емпіричні факти, уявлення, поняття) про об’єкт неживої природи та живої природи, взаємозв’язки і залежності між ними, ознайомлює учнів з різноманітністю природи рідного краю та інше.

В першому класі розділ “Природа навколо нас” починається з формування уявлення, що належить до природи. В дитячих садках воно формується, починаючи з молодших вікових груп, тому вчитель може спиратися на знання дітей. З повітрям учні знайомляться менш детально. Так, програма 1 класу передбачає, що учні повинні переконатися, що навколо нас є повітря, дізнатися, від чого буває вітер і чи вміє він працювати, як використовують силу вітру і як дбати про його чистоту. У дошкільників формуються уявлення про важливе значення повітря для дихання живих організмів. Програмою 1 класу це не передбачено, тобто інформація поступається дошкільним програмам.

Програма навчального курсу “Я і Україна” (автори В. Ільченко, К. Гуз) в першому класі передбачає формування поняття про довкілля, ознайомлення з його мешканцями та повторюваністю у довкіллі.

Зміст навчального матеріалу спонукає учнів задуматися над залежністю людини від довкілля, вони осмислюють зв’язки в довкіллі, між людиною і живою та неживою природою та інше. Вивчення неживої природи окремо не передбачено, лише розділ про повторюваність у довкіллі містить формування уявлень про день і ніч, пори року, сезонні зміни у житті людей, тварин, рослин. Разом з тим, основні вимоги до знань передбачають, що учні повинні знати відмінність неживої і живої природи, зв’язки між ними, повинні розрізняти об’єкти неживої і живої природи, рукотворного світу. Ознайомлення з неживою природою продовжується в другому класі в розділах “Оздоровчі сили природи” та “Про весну і про погоду”. Учні повинні знати основні взаємозв’язки людини як живої істоти із Сонцем, землею, водою, повітрям, роль оздоровчих сил природи у житті людини, мати уявлення про властивості води і повітря, розрізняти об’єкти живої та неживої природи. Вміння розрізняти об’єкти живої та неживої природи формується в дошкільних закладах, у першому класі учні його поглиблюють і засвоюють, тому, мабуть, не доцільно відносити це до вмінь учнів другого класу. В програмі “Я і Україна” для першого та другого класу зовсім відсутні теми охорони довкілля, екологічної освіти та виховання.

Курс “Я і Україна” передбачає таку форму навчання як “уроки серед природи”, які є фрагментом уроку і призначені для спостереження в природі, дають змогу формувати екологічне мислення, екологічну поведінку та культуру. Передбачається, що через систематичне проведення “уроків серед природи” реалізується методологія сучасної освіти – філософія екологічного реалізму, основна ідея якої полягає в тому, що істинність наших знань про дійсність ми пізнаємо лише в безпосередній взаємодії з довкіллям. Вони можуть тривати 10-20 хвилин; в першому класі вони нагадують тематичні прогулянки в старших групах дитячого садка. Система методів навчання в першому класі, яка передбачає малювання, моделювання впродовж вивчення курсу, нагадує методи роботи в дошкільних закладах.

3. Екологічна спрямованість програм з природознавства.

Екологічна освіта й виховання молодших школярів здійснюється, як відомо, на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Ознайомлення з навколишнім світом», «Природознавство». Зміст чинних програм дає змогу сформу3вати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння і навички, розкрити взаємовз’язки між неживою та живою природою, природою і людиною.

Виходячи з екології, у початкових класах ми розглядаємо зв’язки між:

- неживою і живою природою;

- між самою живою природою:

а) між рослинами;

б) між тваринами;

в) між рослинами і тваринами.

Щоб надати процесу ознайомлення дітей з природою чіткої екологічної спрямованості, навчально-виховний процес слід удосконалити у таких напрямках:

- усунути антропоцентричний підхід до вивчення матеріалу;

- виділити такі завдання, як розвиток особистої відповідальності за стан збереження природної рівноваги навколишнього середовища, вироблення екологічно грамотної поведінки у природі, засвоєння етичних норм у ставленні до членів суспільства та об’єктів природи та ін.;

- передбачати формування у молодших школярів елементарних, але науково достовірних екологічних уявлень та понять, розкриття і існуючих у природі закономірностей, доступних для дітей цієї вікової категорії.

Для розуміння учнями необхідності збереження природної рівноваги, як того вимагає програма з природознавства, уже в початкових класах слід підвести школярів до усвідомлення загальної закономірності «Все – взаємопов’язане» (один із законів екології Коммонера). Так, під час екскурсії з теми «Природа рідного краю»(3 клас) – розкриваємо у доступній для дітей формі суть цієї закономірності. Учитель пропонує дітям назвати серед оточуючого їх довкілля те, що належить до природи. Відшукати об’єкти та предмети неживої і живої природи; акцентує, що людина – складова частина живої природи.

Робота з конкретизації загальної закономірності «Все взаємопов’язане» продовжується, зокрема, під час вивчення умов життя рослин, середовищ існування тварин та способів їх живлення, угруповань та агроценозів (ліс, луки, поле, сад та ін.). При цьому варто застосовувати такі методи та методичні прийоми, як: екологічне моделювання та прогнозування, екологічні ігри, розв’язування екологічних задач та ін. Доречно змоделювати з учнями ланцюги живлення та харчові мережі, природні угруповання, сезонні картини природи, екологічний стан компонента природи і природної системи…

Моделювання у початкових класах потребує створення і використання спеціальних засобів навчання як для фронтальної, так і для індивідуальної або парної роботи учнів. Так, у ході динамічного моделювання відповідні ілюстрації почергово, у разі потреби, встановляються кишеньки таблиці – основи. Необхідна інформація (чинники середовища існування, окремі ланки ланцюга живлення, складові природного угруповання) подається не одразу, а поступово, невеликими частинами, що дозволяє акцентувати увагу дітей на кожній деталі, сприяє кращому розумінню і засвоєнню матеріалу. Ланцюги живлення можна змоделювати і у вигляді підвісних картинок, з’єднаних між собою, на кожній з яких зображено ту чи іншу ланку ланцюга (наприклад, шишка сосни чи ялини, білка, куниця). Ілюстрації бажано наклеїти на картоні, з’єднавши їх за допомогою дротяних гачків. Така динамічна модель, з якою будуть працювати діти, допоможе їм краще усвідомити суть існуючих взаємозв’язків.

Дата добавления: 2014-01-04