Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статус депутата парламенту

Право делегувати повноваження.

Право приймати інші нормативні акти, окрім законів.

Повноваження у сфері оборони і безпеки: перш за все, право оголошення війни і укладення миру.

8. Судові повноваження не типові для парламентів, але зустрічаються. Наприклад, Палата лордів Великобританії сама є вищою судовою інстанцією. Слідчими повноваженнями наділені всі комітети парламенту США.

Право парламенту виносити на розгляд судових органів питання щодо обвинувачення проти вищих посадових осіб.

У деяких країнах парламенти можуть створювати спеціальні судові органи зі свого складу.

Самостійна робота:

Для характеристики парламентів важливе значення має конституційно-правовий статус самих парламентаріїв. Практично у всіх розвинених країнах депутати не зв'язані юридичними зобов'язаннями щодо своїх виборців. Вони вважаються представниками не певних виборчих округів, а всього народу і не можуть бути відкликані виборцями. Такий депутатський мандат не має імперативного (наказового) характеру. Його прийнято називати вільним. Зазвичай це фіксується в конституціях.

Відсутність імперативного мандата зовсім не означає, що між депутатами і їх безпосередніми виборцями не існує прямих зв'язків. Робота з виборцями в округах є одним з найважливіших видів діяльності парламентаріїв, від якої значною мірою залежить їх подальша кар'єра.

До умов, які забезпечують ефективність роботи парламентаріїв, насамперед відносяться депутатські імунітет і індемнітет.

Депутатський імунітет означає, що депутат не може бути підданий затриманню або арешту, проти нього не може бути відкрито кримінальну справу без згоди палати, членом якої він є. Винятки можливі, як правило, лише у випадках, якщо депутат був затриманий на місці злочину. Імунітет може розповсюджуватися на весь період діяльності парламенту (Німеччина, Іспанія, Італія), тільки на період сесії (Японія), на період сесії і на час шляху на сесію і назад (США). Імунітет може поширюватися не на всі випадки порушення депутатом правопорядку (у США, наприклад, імунітет не поширюється на тяжкі злочини, порушення членом парламенту громадського порядку). Зміст і обсяг депутатського імунітету не є однаковими в різних країнах, але в жодній він не має абсолютного характеру. Розвиток конституційного права в демократичних країнах характеризується послабленням депутатського імунітету.

Термін "депутатський індемнітет" має 2 значення:

1. Невідповідальність за свої виступи в парламенті і за дії, які депутат підтримував своїм голосуванням, навіть якщо ці дії потім будуть визнані протизаконними. У деяких країнах (Німеччина, Білорусія) індемнітет не поширюється на наклеп і образи, висловлені в ході засідання палати.



2. Індемнітет — депутатська винагорода. Депутатська діяльність розглядається як почесна політична служба, а не засіб отримання матеріальних благ. У зв'язку з цим винагорода сприймається як часткова компенсація тих доходів, які депутат отримував би працюючи за фахом або займаючись бізнесом, як приватна особа. Призначенням її фактично є не тільки компенсація витрат парламентаріїв на представницьку діяльність, а й забезпечення певного рівня добробуту. Це має важливе значення, оскільки депутати часто не можуть виконувати свою попередню роботу. Особливо це стосується тих випадків, коли згідно із законом попередня професія депутата несумісна з членством у парламенті. Депутатська винагорода встановлюється як фіксована грошова сума, що виплачується щомісячно. За розміром вона відповідає заробітній платі вищих категорій державних службовців. У багатьох країнах додатково до цієї суми нараховуються добові, які виплачуються, як правило, у разі присутності депутата на засіданні палати або її органів. Тим самим досягається взаємозв'язок між парламентською активністю депутата і розмірами його винагороди.

У більшості розвинених країн встановлюються спеціальні депутатські пенсії. Практично кожен депутат, який засідав в парламенті впродовж встановленого періоду (зазвичай 8—10 років), з часом має право на таку пенсію. Пенсійний вік при цьому знижений, порівняно зі звичайним.

Зміст конституційно-правового статусу парламентаріїв визначає також принцип несумісності депутатського мандата. Відповідно до цього принципу, депутат впродовж всього строку своїх повноважень не може обіймати визначені законом посади. Це повинно сприяти його незалежності на період роботи в представницькому органі. Цей принцип може доповнюватися умовою щодо дискваліфікації на виборах кандидатів в депутати, що обіймають певні посади — принцип невиборності. Різниця полягає в тому, що в одному випадку мова йде про кандидата в депутати, а в іншому — про обраного парламентарія, який зобов'язаний відмовитися від своєї попередньої роботи, щоб зайняти місце в парламенті.

У звичайній ситуації повноваження парламентаріїв припиняються у зв'язку із закінченням строку скликання представницького органу, його достроковим розпуском або саморозпуском. Проте можливі і інші підстави дострокового припинення повноважень парламентаріїв. Наприклад, у разі порушення принципу несумісності депутатського мандата і інших посад. Практично у всіх державах депутат може сам відмовитися від свого мандата. Тільки у Норвегії така відмова не допускається. У деяких країнах формально ця відмова має бути прийнята самим парламентом або його керівним органом (Італія, Туреччина, Швеція, Японія). У Великобританії відповідне бажання депутата може бути реалізовано шляхом його призначення на одну з номінальних посад на королівській службі. Всі такі посади вважаються несумісними з членством у парламенті, і тим самим питання вирішується з врахуванням думки депутата.

Припинення повноважень може відбутися і у зв'язку з позбавленням депутата його мандата. В більшості випадків це відбувається, коли депутат обраний з порушенням норм права. Підставою для цього є рішення суду. У Португалії і Туреччині депутат втрачає свій мандат, якщо він не бере участі в роботі парламенту або перевищив кількість нез'явлень туди без поважних причин, встановлених конституцією або регламентом, або вступив до партії, від якої він не балотувався на виборах.

Існує також практика тимчасового відсторонення депутата, що використовується як дисциплінарна санкція за грубі порушення регламенту і порядку в палаті. Зазвичай строк такого відсторонення обмежений і не перевищує двох тижнів. Проте, у будь-якому випадку, застосування таких санкцій і позбавлення депутатських мандатів нетипове для розвинених демократичних держав. По-перше, депутати зазвичай дотримуються вимог культури політичної поведінки, встановлених парламентськими регламентами і традиціями. По-друге, такі заходи застосовуються дуже обережно з урахуванням того, що вони не повинні заперечувати принцип парламентаризму, саму ідею народного представництва.

 

Контрольні питання:

1. Визначте співвідношення парламенту і парламентаризму.

2. Визначте відмінності станово-представницьких установ від сучасних парламентів.

3. Визначте місце парламентів в системі розподілу влад.

4. Встановіть, чи здійснюється законодавча функція за відсутності парламенту або поза ним.

5. Проаналізуйте зміст функцій парламентів.

6. Визначте, в чому виявляється представницький характер парламенту? Чи необхідна парламенту ця ознака?

7. Встановіть, яке значення мають бюджетні і податкові повноваження парламенту.

8. Поясніть, що таке ратифікація і денонсація міжнародних договорів. Для чого необхідна участь в цьому парламенту?

9. Встановіть, які існують форми парламентського контролю.

10. Визначте, які повноваження має парламент в питаннях війни і миру, національної безпеки і як він їх може реалізувати?

11. Визначте, які існують двопалатні системи парламенту і навіщо вони потрібні.

12. Встановіть взаємозв'язок між порядком формування верхньої палати і її повноваженнями.

13. Визначте значення інституту розпуску парламенту (палати).

14. Проаналізуйте, чим відрізняється індемнітет від імунітету?

15. Визначте залежність партійного складу парламенту від виборчих систем.

16. Встановіть, як відрізняється правовий статус парламентської опозиції при різних формах правління.

17. Поясніть, яка різниця між сесією і засіданням.

18. Поясніть, чим відрізняється законодавчий процес від процесу законотворчості. Яке значення терміна "законодавчий процес"? З яких стадій складається законодавчий процес?

19. Поясніть, в чому відмінність процедур виборів і призначень. Чим вона обумовлена?

20. Визначте, які органи і посадові особи підзвітні парламентам (палатам) і в чому це виражається. Як співвідносяться поняття підзвітність, підлеглість, відповідальність?

21. Визначте, в чому полягає взаємозв'язок парламентського контролю за діяльністю уряду і парламентської відповідальності останнього.

22. Поясніть, що таке інтерпеляція. За яких форм правління вона можлива і чому?

23. Поясніть, чим відрізняється вотум недовіри від відмови в довірі.

24. Проаналізуйте, що таке резолюція осуду.

25. Поясніть,чим відрізняється імпічмент (або інша подібна процедура) від парламентської політичної відповідальності?

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Статус депутата парламенту

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 254; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Cудорожные припадки и эпилептический статус
  2. III. Административно-правовой статус
  3. Вид порушення: Практика допиту в якості свідка з послідуючою зміною статусу[7].
  4. Визначення статусу малого підприємства
  5. Вихідні дані і статус-файл у системі MRP I
  6. Геополитическое положение и международно-правовой статус
  7. Досягнення—здобуття індивідом, групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.
  8. За статутом 1857р. на території України були створені 7 митних округів та 23 митниці, а також Севастопольська митниця, яка мала статус митного відділу.
  9. Загальна характеристика правового статусу громадянина України у міграційному процесі
  10. Загальні засади правового статусу суб’єктів господарювання.
  11. Законодавча неврегульованість правового статусу інтернет-видань
  12. Карта психологічних особливостей і статусу вихованців дитячих будинків|домів,хат| і шкіл-інтернатів




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.162.96.196
Генерация страницы за: 0.481 сек.