| №
з/п
| Назва теми
| Кількість
годин
|
|
| Тема 1. Політика як об’єкт і предмет наукового пізнання.
1. Політичне життя як змінюваний об’єкт пізнання.
2. Стан і елементи політичної науки у ХХ ст. Політологічні субдисципліни.
3. Зміст сумативного підходу в визначенні предметного поля політичної науки та чинники його обмеженості.
4. Сучасні підходи до визначення предмета загальної теорії політики.
5. Проблема законів політології (загальної теорії політики).
|
|
|
| Тема 2. Політика як феномен. Політична сфера життєдіяльності соціуму (історико-парадигмальний підхід).
1. Парадигмальний підхід до політики.
2. Політика як діяльність держави.
3. Політика як взаємовідносини між державою та громадянським суспільством.
4. Соціальне бачення політики.
5. Особливості сучасного (комунікативного) потрактування політики.
6. Постсучасна концептуалізація політики.
7. Еволюція ідей політики та розвиток політичних реалій.
|
|
|
| Тема 3. Політична влада як регулятивний механізм соціального спілкування.
1. Класифікація інтерпретацій влади.
2. Політогенез як становлення владної асиметрії.
3. Багатовимірна модель владного спілкування і компоненти її структури.
4. Системотворча роль політичних норм і цінностей у фіксації легітимного порядку влади.
|
|
|
| Тема 4. Політика і мораль.
1. Мораль (етика) і політика: спільне та специфічне.
2. Історичність взаємодії між політикою і мораллю.
3. Основні підходи до оцінки взаємин етики і політики.
4. Проблеми політики і моралі в умовах постсучасності.
|
|
|
| Тема 5. Просторово-часовий континуум політичної сфери. Політичний порядок і зміни.
1. Політичний простір і його рівні.
2. Політичний час і особливості його співвіднесення з вимірами політичного простору.
3. „Статичне” і „динамічне” у політичній теорії.
|
|
|
| Тема 6. Політична свідомість та ідеологія.
1. Суб’єктивоване бачення політики і рефлексивне орієнтування у політичному полі. Монізм.
2. Дуалістичне осмислення політичної активності в політології ХХ ст. Концепція габітуса П.Бурдьє.
3. Політична свідомість та її рівні.
4. Політична ідеологія: проблема визначення.
5. Сутнісні параметри і характеристики ідеології, оцінка її перспектив.
|
|
|
| Тема 7. Масова політична свідомість і громадська думка.
1 Феномен маси.
2. Концептуалізація маси і масової суспільної свідомості у соціально-політичному дискурсі ХХ ст.
3. Масова політична свідомість як специфічний різновид суспільної свідомості.
4. Теоретичне визначення сутності і основних характеристик громадської думки.
5. Напрямки ідентифікації громадської думки.
6. Джерела формування громадської думки.
|
|
|
| Тема 8. Практично-перетворювальна активність політичних акторів і політичні відносини.
1. Політична активність: підстави аналізу.
2. Основні напрямки концептуалізації політичної активності:
а) раціональний учасник;
б). структурна визначеність;
в). система значень.
3. Діяльнісний (практичний) підхід у сучасній соціально-політичній думці.
4. Проблема раціональності політичних дій.
|
|
|
| Тема 9. Інституційний вимір політики.
1. Інституційний поворот в політичній науці.
2. Сучасне і постсучасне потрактування терміну «політичний інститут».
3. Атрибути інституціоналізації.
4.Інститути і переваги агентів політичної дії.
5. Становлення, збереження і зміна політичних інститутів.
6. Метаінститут комунікативного дискурсу Дж.Ролза та Ю.Габермаса.
|
|
|
| Тема 10. Учасники політичних відносин.
1.Концептуалізація учасників політичного життя:
а) суб’єкт-об’єктний підхід;
б) категорія «політичний актор» та її особливості;
в) поняття агента політичних відносин.
2.Шляхи інтерпретації первинних агентів політики:
- організаційно-інституційний підхід;
- соціально-редуктивна версія;
- індивідуально-особистісна логіка.
3.Різновиди політичних агентів та їх класифікація представниками різних напрямків політологічного знання.
|
|
|
| Тема 11. Держава як макрополітична організація та універсальний політичний інститут.
1. Основні підходи до концептуалізації держави та їх сутність.
2. Різновиди політологічної версії концептуалізації держави за М.Манном:
а) класова теорія і теорія плутанини;
б) плюралістична теорія;
в) теорія елітизму.
3. Базові характеристики сучасної держави.
|
|
|
| Тема 12. Концептуалізація політичної системи та політичного процесу..
1. Класичні теоретичні моделі політичної системи (версії Д.Істона і В.Мітчела, Г.Спіро,
К.Дойча, Г.Алмонда).
2. Сучасні постсистемні підходи до макрополітики:
- концепція «самореферентних систем» Н.Лумана;
- теорія структурації Е.Гідденса;
- концепція соціального і політичного поля П.Бурдьє;
- новий інституціоналізм;
- синергетична теорія.
3. Підсистеми в макрополітичній структурі.
4. Концептуалізація політичних процесів.
|
|
