Модульний контроль

Методи контролю

Методи навчання

Словесні – лекції з застосуванням методів активізації, у тому числі проблемні лекції; на практичних заняттях: усне опитування, виконання вправ з ілюстративним матеріалом, виступи студентів із доповідями та реферативними повідомленнями.

Наочні – при формуванні візуального сприяння теоретичного матеріалу.

Практичні – при формуванні вмінь та навичок використання окремих методів та методик проведення конкретного соціологічного дослідження.

Методи оцінювання: поточне тестування, підсумкові письмові індивідуальні завдання із змістових модулів, підсумковий залік.

ЗРАЗОК ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Завдання 4 (обрати правильну відповідь)

Що є видами соціологічного опитуваня:

1) контент аналіз;

2) аналіз документів;

3) анкета;

4) експертна оцінка..

11.2. Залік.

Питання до заліку:

1. Предмет і об’єкт соціології.

2. Структура соціологічного знання.

3. Методи соціального пізнання.

4. Функції соціології та її місце в системі соціально-гуманітарного знання.

5. Соціологічна думка у філософії Стародавньої Греції.

6. Соціологічні ідеї доби Середньовіччя та Відродження.

7. Соціологічні концепції Нового часу.

8. Соціально-економічні моделі розвитку суспільства в теоріях лібералізму.

9. Позитивістська соціологія О. Конта.

10. Еволюціоністська соціологія Г. Спенсера.

11. Загальносоціологічна теорія марксизму.

12. Концепція «колективної свідомості» Е. Дюркгейма.

13. Розуміюча соціологія М. Вебера.

14. Сучасні соціологічні школи та напрями.

15. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні.

16. Соціологічні погляди суспільних діячів України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

17. Системний підхід до суспільства в соціології.

18. Поняття «суспільство» в соціології. Ознаки суспільства.

19. Типологія суспільств та її критерії.

20. Поняття соціальних змін, розвитку та їх рушії.

21. Еволюція і революція. Роль реформ у суспільному розвитку.

22. Основні риси постіндустріального суспільства.

23. Соціальна структура суспільства, її основні елементи.

24. Поняття «соціального інституту». Їх типи і функції.

25. Поняття соціальної ролі і статусу як елементів соціальної структури та чинників соціальної стратифікації.

26. Теорія стратифікації як теорія соціальної нерівності.

27. Поняття «соціальної мобільності». Горизонтальна та вертикальна соціальна мобільність.

28. Поняття соціальної групи, їх класифікація.

29. Різновиди соціальних спільнот.

30. Соціальні спільноти та групи економічної підструктури суспільства.

31. Професійна підструктура суспільства.

32. Етнічні спільноти та проблеми етносоціології.

33. Поняття і сутність соціальної взаємодії.

34. Класифікація форм соціальної взаємодії.

35. Конфлікт як тип взаємодії.

36. Соціологічний підхід до вивчення культури.

37. Внутрішня структура культури та її форми.

38. Криза і відродження культури в суспільствах перехідного типу.

39. Основні аспекти соціологічного дослідження ЗМІ.

40. Художня критика як об’єкт соціології культури.

41. Специфіка предмета соціології масових комунікацій і його місце у сучасній соціології.

42. Проблеми дослідження масової культури у соціології ХХ ст.

43. Поняття інформаційного простору.

44. Соціологія громадської думки, її предмет, об’єкт, функції

45. Проблема зайнятості населення у соціологічному аспекті.

46. Соціально-економічні пріоритети сучасного європейського суспільства.

47. Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія.

48. Сутність молоді та її основна соціальна якість.

49. Молодіжна свідомість і основні рівні її функціонування.

50. Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, індивідуальність, особистість.

51. Філософсько-соціологічні уявлення про особистість.

52. Соціалізація – процес інтеграції індивіда до соціальної системи.

53. Соціальна поведінка особистості. Соціальні ролі та соціальні настанови.

54. Девіантна поведінка, соціальні механізми її виникнення.

55. Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.

56. Історичні типи сім’ї та тенденції розвитку сім’ї в сучасному світі.

57. Загальна характеристика галузевої соціологічної теорії релігії.

58. Загальна характеристика галузевих соціологічних теорій політики та права.

59. Програма соціологічного дослідження, її значення та складові частини.

60. Методи збору інформації, проблема їх достовірності та об’єктивності.

61. Типи і види виборок, вимоги до них.

62. Методи конкретно-соціологічного дослідження.

63. Різновиди опитування, техніка їх проведення.

64. Обробка та аналіз первинної соціологічної інформації. Оформлення результатів соціологічного дослідження.

65. Роль особистості соціолога в проведенні соціологічного дослідження.

11.4. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	А	відмінно	зараховано
80-89	В	добре
70-79	С
60-69	D	задовільно
50-59	Е
31-49	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-30	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

11.5. Критерії оцінювання знань з курсу «Соціологія»

90–100 балів

· повне виконання всіх обов'язкових та вибіркових завдань;

· ґрунтовні знання з історії соціології, зокрема, основні етапи розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки, конкретних соціологічних теорій;

· розуміння і вміння аналізувати основні тенденції розвитку суспільства, соціальних процесів, соціальної взаємодії, соціальних спільнот;

· знання наріжних проблем спеціальних і галузевих соціологічних теорій та характер висвітлення їх у науковій літературі;

· розуміння і вміння аналізувати основні тенденції соціальних процесів, змін соціальних систем, мобільності, конфліктів, політичних та економічних структур;

· знання закономірностей розвитку теорій особистості, соціальної динаміки, соціологічних теорій економіки, культури, релігії, етапів їхнього формування, змін систем цінностей;

· правильне обґрунтування наукових положень конкретними фактами, статистичними матеріалами тощо;

· знання методів та методик конкретного соціологічного дослідження;

· володіння категоріальним апаратом соціології на сучасному рівні;

· послідовний виклад матеріалу з висновками в кінці відповіді;

· вільне володіння нормами сучасної української літературної мови.
Допускається 1–3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

70–89 балів

· повне виконання всіх обов'язкових завдань;

· правильне з'ясування основного змісту матеріалу відповідно до визначеного завдання;

· уміння виділяти головні етапи та чинники соціального розвитку загалом та українського суспільства зокрема, аналізувати суспільні явища та процеси;

· ґрунтовні знання з історії соціології;

· знання наріжних проблем соціального буття та розвитку культури, характеристик процесів у економіці та політиці, висвітлення їх у науковій літературі;

· володіння категоріальним апаратом та методикою соціології на сучасному рівні;

· послідовний виклад матеріалу;

· вільне володіння нормами сучасної української мови.

Допускається 1–2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

50–69 балів

· виконання 50–70 % обов'язкових завдань;

· зміст матеріалу викладено частково, з недотриманням в окремих випадках послідовності;

· студент поверхово застосовує теоретичні знання для вирішення практичної проблеми;

· часткові знання фактичного матеріалу та методів соціології;

· помилки при поясненні понять;

· розкриття суті питання взагалі, не зважаючи на зазначені вище упущення;

· недостатнє володіння нормами сучасної української мови.

30–49 балів

· виконання 30–50 % обов'язкових завдань;

· невміння розкрити основний зміст завдання; необґрунтованість висновків;

· відсутність знань основних тенденцій соціального розвитку, соціальної динаміки, соціальних закономірностей і явищ;

· невміння володіти категоріальним апаратом та методиками соціології;

· обмежене володіння нормами сучасної української літературної мови.

0–29 балів

· виконання менше 30 % обов'язкових завдань;

· невміння розкрити основний зміст завдання;

· нездатність формулювати висновки;

· відсутність елементарних знань основних тенденцій розвитку соціальних процесів і явищ історії соціології, методів та методик соціального дослідження;

· неволодіння категоріальним апаратом;

· слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.

11.6. Система оцінювання академічних досягнень студентів за 100-бальною шкалою оцінювання

Поточний контроль лекційного матеріалу – до 50 балів, самостійна робота над словником – до 15 балів, захист доповіді (реферату) як участь рольовій грі до 25 балів, розробка програми конкретного соціологічного дослідження – до 10 балів. Разом 100 балів.

Дата добавления: 2014-01-04