В. В. Березинець

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки: бакалавр

Робоча програма дисципліни «Соціологія» для студентів:

за напрямами підготовки: 6.030402 «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки: бакалавр

Укладач:О.А. Броварська – доцент кафедри ППЗОД, кандидат філологічних наук

Мета дисципліни: створення і закріплення в кожного студента світосприйняття, яке б сприяло оволодінню професійними навичками, розвивало світогляд, соціальну комунікабельність, ознайомлення студентів з головними напрямками соціології, формування у студентів більш глибокого розуміння закономірностей розвитку та функціонування суспільства, а також набуття навичок проведення соціологічних спостережень, навчання аналізу та критичному оцінюванню соціальної дійсності, формування здатності до критичного сприйняття, аналізу і оцінки соціальних явищ і процесів, творчого їх осмислення, самовизначення, формування власної громадянської позиції.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціологія» є

- розгляд питань соціальної взаємодії особистості в системі соціальних зв'язків;

- розуміння таких понять як соціальна структура суспільства, соціальній стратифікація, соціальна взаємодія, соціальний інститут;

- послідовний розгляд проблем зміни і розвитку сучасного суспільства, заснований на матеріали соціологічних досліджень сучасних суспільних процесів в Україні;

- поглиблення розуміння процесів, пов’язаних із реальними соціальними явищами;

- охоплення найсуттєвіших явищ соціальної дійсності та особливо актуальних проблем сучасного українського суспільства та ін.

В структурі програми виділяються такі окремі блоки: 1) теорія, методологія та історія знань про суспільство; 2) концептуальні проблеми соціології; 3) спеціальні та галузеві соціологічні теорії; 4) методологія і методи соціологічного дослідження.

Студентам рекомендуються навчальні завдання різного типу і форм контролю. У переліку літератури запропоновано видання різного типу: навчальні посібники, словники, монографії, наукові статті та ін., що дає змогу комплексно опрацювати теми даної дисципліни.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми по закінченню вивчення курсу студенти повинні знати та вміти:

· основні класичні і сучасні направлення розвитку соціологічної думки, фактори детермінації та тенденції еволюції соціологічного вивчення та аналізу суспільних явищ;

· принципи та закономірності функціонування суспільства як соціальної системи, основні соціальні інститути та їх взаємодію, умови та напрями подальшого розвитку суспільства та його елементів;

· техніку проведення конкретних соціологічних досліджень;

· застосовувати набуті теоретичні знання на практиці;

· розробляти програму соціологічного дослідження, інструментарій;

· проводити опитування, інтерв’ювання, тощо.

Тема 1. Предмет, структура і функції соціології

Соціально – культурні і наукові передумови виникнення соціології як науки. Соціальна філософія та соціологія. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

Об’єкт і предмет соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи діяльності, комплексності, системності, детермінізму, історизму в соціологічному знанні. Ціннісний підхід у соціології. Категорії та закони соціології.

Система соціологічних знань та їх елементи. Системна єдність соціології як науки і плюралізм її теоретичних напрямків. Загальні, спеціальні і галузеві соціологічні теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні і прикладні дослідження.

Основні функції соціології як науки: пояснювальна, описова, теоретично – методологічна, інструментальна, прогностична, управлінська, культурно – просвітницька тощо. Соціологія і проблема наукового управління суспільством. Значення соціології для розв’язання соціально – економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.

Тема 2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки

Основні етапи розвитку соціолологічного знання (протосоціолоічний, академічний, сучасний). Елементи соціального знання в філософському контексті.

Соціальні теорії ХУІІ – ХУІІІ ст.. (теорії природного права, суспільного договору, суспільного прогресу тощо). Значення статистичних та демографічних досліджень ХУІІ – ХУІІІ ст.. для виникнення соціології. Ідея нової науки про суспільство А. Сен – Сімона. Позитивізм О. Конта і початок академічної історії соціології. Соціологічна система О. Конта та її вплив на подальший розвиток соціології. Органіцистська теорія Г. Спенсера (суспільство як само регульована система). Соціал - дарвіністський, расово – антропологічний та географічний напрями в соціології.

Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства. Історія суспільства як процес зміни соціально – економічних формацій. Роль класової боротьби і соціальних революцій в історичному процесі.

Психологічний напрям у соціології ХІХ ст.. та їх вплив на розвиток соціології.

М. Вебер і його праця „Протестантська етика і дух капіталізму”. Ідея „розуміючої соціології”. Теорія соціальної дії М. Вебера. Концепція „соціологізму” Е. Дюркгейма, поняття соціального факту. В. Парето і теорія „циркуляції еліт”.

Розвиток соціологічної думки в Росії. Основні напрями. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні. Соціологічна проблематика у творчості М. Драгоманова, М.Ковалевського, М. Костомарова, С. Подолинського, О. Потебні, І. Франка, М. Грушевського та інших представників української суспільно – політичної думки.

Особливості розвитку соціології у ХХ столітті. Розвиток соціологічної теорії і емпіричних досліджень у США. Символічний інтеракціонізм Ч. Кулі, Г. Дж. Міда, теорія соціального обміну Дж. Хоманса. Чікагська соціологічна школа, її дослідження проблем соціальної екології, соціології міста, девіантної поведінки. Розвиток ідей Е. Дюркгейма представниками Французької соціологічної школи.

Соціологічні проблеми в психоаналізі З. Фрейда. Концепції суспільства і культури у соціальній антропології Д. Редкліфф – Брауна і Б. Яновського. „Франкська школа” і програма критичної теорії суспільства. Н. Еліас і теорія психогенезису західної цивілізації розвиток соціології в Росії та Україні ХХ століття. Інституалізація української соціології. М. Грушевський, М. Шаповал, С. Кістяківський, Н. Липинський, В. Старосольський та ін.

Теорія соціальних змін в структурно – функціональній соціології Т. Парсонса. Р. Мертон про соціальну структуру та аномію. Інтегральна соціологія П. Сорокіна. Теорії соціального обміну. Основні ідеї неофункціоналізму (Дж. Александер, Дж. Тьорнер). Етнометодологія Е. Гідденса і його теорія соціальної структурації. Теорії технократії. Теорії розвитку суспільства. Постмодерністські ідеї в соціології, П. Бурдьє про соціальний простір та культурний капітал.

Основні тенденцій розвитку соціологічного знання на перетині століть.

Змістовий модуль ІІ. Суспільство як соціальна система

Тема 3. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку

Поняття суспільства. Суспільство і природа. Головні ознаки суспільства та його структурні елементи.

Еволюція уявлень про суспільство як соціальну систему: поняття суспільства в античному світі, в соціально – філософській думці ХУІ – ХУІІІ ст.., системно – механістичні та системно – органі стичні підходи до аналізу суспільства (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Ф. Тьоніс, В. Парето та ін.). Трактова суспільства в марксистській соціологічній концепції. Сучасні соціологічні трактовки суспільства.

Поняття суспільного життя. Біологічні, геграфічні, економічні, соціокультурні засади суспільного життя.

Поняття соціальних та соціоетальних систем. Класифікація соціальних систем. Генетичний та структурний підходи до аналізу соціоетальних систем. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, модерне суспільство. Глобальні процеси сучасного суспільного розвитку: урбанізація, економічна та політична модернізація, інформаційна революція, взаємодія та взаємовплив культур та ін. Соціальні аспекти проблем роззброєння, захисту здоров’я людини, захисту навколишнього середовища, захисту прав і свобод людини тощо. Соціологія і прогнозування тенденцій світового розвитку

Перехідний стан сучасного українського суспільства. Модернізацій ні, трансформаційні процеси в Україні: напрямки, протиріччя, проблеми ефективності. Соціологічний аналіз соціально – економічних та політичних реформ в Україні.

Тема 4. Соціальна структура і соціальна стратифікація суспільства

Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соціальної структури: соціальні статуси, соціальні групи, соціальні класи, соціальні верстви, соціальні інститути, соціальні організації, типологія соціальних спільнот. Види соціальної структури суспільства. Механізми взаємодії між соціоструктурними елементами суспільства. Ускладнення соціальної структури як чинник суспільного розвитку.

Поняття соціальної групи. Головні ознаки соціальної групи. Типологія соціальних груп. Головні чинники та механізми формування соціальних груп. Поняття групової ідентифікації та ідентичності. Соціальна група як суб'єкт суспільного життя. Види соціальних спільнот: соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-територіальні.

Поняття соціального класу. Головні ознаки класу. Типології класів. Середній клас як суб'єкт соціальної дії в сучасному суспільстві: структура, функції середнього класу.

Соціальна стратифікація як центральне поняття при аналізі соціальної структури суспільства. Соціальні групи як страти. Види соціальної стратифікації (закрита та відкрита). Історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Причини соціальної нерівності. Основні методологічні підходи до вирішення питань про сутність та перспективи розвитку соціальної стратифікації. Особливості функціонального підходу (Т. Парсонс, Р. Мертон, Дж. Александер, К. Девіс, У. Мур). Конфліктний підхід до аналізу соціальної стратифікації (К. Маркс, М. Вебер, Р. Дарендорф, Л. Козєр). Еволюційний підхід (Герхард та Джин Ленскі).

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність як процеси відтворення і розвитку соціальної структури суспільства. Поняття соціальної мобільності, типи соціальної мобільності сучасного суспільства. Проблема маргінальності соціальних утворень.

Основні напрямки соціоструктурних змін в сучасному українському суспільстві. Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні. Основні чинники пересувань, формування соціальних прошарків в умовах кризи. Головні канали та джерела формування середнього та вищого класів в сучасній Україні.

Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки. Поняття соціальної взаємодії та її класифікація. Рівні соціологічного дослідження соціальної взаємодії. Соціологічні теорії, присвячені аналізу міжособистої взаємодії. Теорія соціального обміну. Символічний інтеракціонізм. Драматичний підхід до соціальної взаємодії. Класифікація соціальної взаємодії за Р.Парком. Концепція взаємодії у теорії соціальної дії. Теорія соціальної дії Ю. Хабермаса. Погляд на соціальну взаємодію Пітирима Сорокіна. Соціальна взаємодія з точки зору "діяльносної" соціології (М. Арчер, П. Штомпка, П. Бурдьє). Мета та структура соціальної дії.

Поняття соціального зв'язку. Класифікація соціальних зв'язків. Соціальні відносини та соціальні конфлікти.

Поняття соціальних відносин та їх класифікація. Сутність та типологія соціальних конфліктів. Етапи соціального конфлікту та шляхи їх розв'язання.

Система соціального контролю: поняття та класифікація. Елементи соціального контролю. Соціальні норми та їх типологія. Девіація як соціальне явище. Поняття девіантної поведінки та її класифікація за Р. Мертоном.

Поняття соціального інституту. Роль соціальних інститутів в життєдіяльності суспільстві. Сутність та умови процесу інституціоналізації: соціальні потреби, ресурси, субкультура і соціальні інститути.

Види соціальних інститутів за критерієм цілей (змістовних завдань). Формальні і неформальні соціальні інститути. Функції та дисфункції соціальних інститутів. Умови успішного функціонування соціальних інститутів. Соціальні інститути в системі соціального управління та контролю. Інституціональні елементи соціального контролю.

Поняття соціальної організації. Соціальні організації як різновиди цільових груп.

Принципи соціальної організації. Типологія соціальних організацій. Формальні і неформальні організації. Методи формування організаційних структур. Добровільні і тотальні організації.

Соціальні організації і соціальні інститути, їх взаємозв'язок. Структура соціальних організацій, спільність цілей і засобів їх реалізації. Система координації і управління в соціальних організаціях. Соціальні інститути і інституціоналізація організацій.

Етносоціологія як наукова дисципліна: предмет, об'єкт, завдання. Коло проблем етносоціології. Історія розвитку етносоціології. Етнографічні українознавчі штудії ХІХ ст. та становлення проблемного поля етносоціології: ступінь взаємозв’язку. “Етнічна” проблематика в соціології (М. Ковалевський, М. Грушевський та ін.). Розвиток етносоціології в другій половині ХХ ст. Соціобіологічний підхід. Теорія “пасіонарності” Л. Гумільова. Еволюційно-історичний підхід: плем'я – народність – нація як стадії розвитку етнічних утворень (Ю. Бромлей та ін.). Інструментальний підхід. Конструктивістській підхід до вивчення етнічності. Поняття “етнічної ідентичності”. Акультураційні стратегії в сучасному суспільстві. Етнічний стереотип як проблема етносоціології.

Національно-етнічні процеси та відносини в просторі етносоціології. Етнічні проблеми в багатонаціональних державах. Міжнаціональні проблеми в Україні за часів незалежності. Націоналізм як суспільний рух та соціальне явище. Різновиди націоналізму як соціального явища.

Змістовий модуль ІІІ. Основні галузі соціологічного знання

Тема 6. Особистість у системі соціальних зв'язків

Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості та її місця у суспільстві. Поняття "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність". Філософські традиції розгляду людини. Типологія соціальних теорій особистості. Соціобіологія. Теорія особистості К. Маркса. Дослідження проблем особистості М.Вебером. Структурна теорія особистості 3. Фрейда. Колективістська теорія Е. Дюркгейма. Соціологічні концепції біхевіоризму. Рольові теорії особистості.

Соціологічна структура особистості. Дослідження структури особистості. Соціологічний підхід до структури особистості. Спонукальні чинники соціальної діяльності. Потреби і інтереси. Регулятори соціальної поведінки. Цінності, ціннісні орієнтації, настанови. Мотиви та диспозиції.

Соціальна якість людини. Соціальний тип особистості. Особистість як об'єкт та суб'єкт соціальних відносин. Поняття соціалізації, її етапи. Адаптація особистості. Механізми соціализації індивіда. Моделі соціалізації. Десоціалізація і ресоціалізіція. Особливості ресоціалізації у сучасному українському суспільстві. Поняття соціального статусу та соціальної ролі. Рольові теорії особистості. Поняття референтної групи.

Роль соціальних норм у регуляції життєдіяльності особистості. Соціальна активність особистості. Життєва позиція особистості. Соціальний стан особистості та життєвий контроль.

Тема 7. Соціологія праці та управління. Соціологія конфлікту.

Місце соціології праці та зайнятості у системі соціологічного знання. Сутність соціології праці та зайнятості: її об’єкт, предмет, функції. Значення соціології праці в рішенні соціально-экономічних проблем суспільства. Взаємодія соціології праці та зайнятості з соціологічними і несоціологічними галузями знань, які досліджують соціальні аспекти праці. Специфіка соціологічного підходу до вивчення проблем у сфері праці. Основні категорії та поняття соціології праці та зайнятості: характер праці, зміст праці, умови праці, ринок праці, зайнятість населення, безробіття, ставлення до праці, мотивація трудової діяльності, трудова адаптація, соціально-психологічний клімат, трудовий конфлікт тощо.

Загальна характеристика періодів формування ідей про працю. Донауковий період та його внесок у формування уявлень стосовно праці. Основні напрями дослідження праці у класичний період. Праця у соціологічних теоріях Е. Дюркгейма, М. Вебера, К. Маркса и Ф. Енгельса. Виникнення промислової соціології. Характеристика головних напрямів цього періоду. Методологія і методика Хоторнського експерименту. “Теорія людських стосунків” та її значення для розвитку соціології праці. Розвиток проблематики людських стосунків у двохфакторній теорії мотивації Ф. Херцберга. Сучасна зарубіжна соціологія праці та зайнятості.

Передумови виникнення і розвитку соціології праці в дореволюційній Росії. Перші дослідження проблем праці у сільськогосподарській сфері та промисловості. Основні напрями розвитку соціології праці у 20-30-ті роки: теоретико-методологічний аналіз проблем праці, проведення прикладних досліджень, соціоинженерна діяльність, психотехніка. Розвиток соціологічних ідей про працю в 50-60-ті та 70-80-ті роки. Сучасний етап в розвитку соціології праці. Внесок у розвиток соціології праці українських вчених. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем сучасної України.

Предмет і категорії соціології конфлікту. Виявлення поняття соціальний конфлікт, його природи як соціального явища. Гострота, тривалість та межі конфлікту.

Історія становлення соціології конфлікту: Аристотель, Т. Гоббс, Ж-Ж. Руссо, А. Сміт, Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Г. Зиммель, Т. Парсонс.

Функції та структура конфлікту. Протиріччя, конфліктна ситуація, конфлікт, причини та механізм соціальних конфліктів. Типологія конфліктів. Можливості і напрямки управління конфліктами. Роль конфліктів у суспільному житті.

Змістовий модуль ІV. Організація і проведення конкретно – соціологічних досліджень.

Тема 8. Програмування та організація соціологічного дослідження. Вибірка

Основні етапи і процедури соціологічного дослідження. Програма як виклад і обґрунтування методологічних, методичних і процедурних основ дослідження. Основні елементи програми і зв’язок між ними.

Методологічний розділ програми. Процедурний розділ програми.

Основні нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження. План науково – дослідницької роботи. Етапи дослідження: підготовчий, оперативний, підсумовуючий. Процедури дослідження.

Особливості організації теоретико – прикладного дослідження. Пілотажне дослідження. Особливості польової роботи в залежності від умов збору первинної інформації.

Основні вимоги до звітності про результати дослідження. Структура звіту. Висновки та рекомендації.

Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження. Генеральна і вибіркова сукупність. Репрезентативність вибірки. Загальні принципи побудови вибіркової сукупності.

Процес формування вибіркової сукупності. Ступені відбору. Одиниця аналізу в конкретно – соціологічному дослідженні. Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву. Планування вибіркового соціологічного дослідження. Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки. Аналіз результатів вибірки.

Тема 9. Методи збору соціологічної інформації.

Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації. Опитування як метод збору соціологічної інформації. Різновиди опитування. Опитування як процес спілкування соціолога з респондентом.

Специфіка анкетування у соціологічному дослідженні. Типи питань і особливості їх використання. Основні правила побудови опитувальника. Типові помилки в анкетуванні і шляхи їх подолання.

Особливості інтерв’ю у соціологічному досліджені. Логіка питань і психологія респондента. Управління ходом інтерв’ю з боку інтерв’юєра. Реєстрація результатів інтерв’ю.

Поєднання опитування з іншими методами збору первинної соціологічної інформації.

Загальна характеристика соціологічного спостереження. Планування спостереження. Види спостереження, їх переваги і недоліки. Розробка програми спостереження. Способи реєстрації спостереження. Обробка результатів дослідження.

Аналіз документів. Класифікація документів. Характеристика основних видів документів. Методи аналізу документів. Традиційний аналіз, його особливості і логіка проведення. Кількісний аналіз (контент-аналіз) змісту документів Основні правила відбору документальних джерел і проектування вибіркової сукупності документів. Поєднання аналізу документів з іншими методами соціологічних досліджень.

Тема 10. Обробка та аналіз соціологічної інформації. Прогнозування соціальних явищ та процесів

Основні методи обробки соціологічної інформації. Підготовка первинної інформації до обробки. Редагування і кодування одержаної інформації. Усунення помилок.

Застосування методів статистики при обробці і аналізі даних. Ряди розподілу. Статистичні таблиці. Графічне зображення соціологічних даних. Обчислення середніх величин. Кореляційний аналіз.

Аналіз даних як один із етапів соціологічного дослідження. Мета і завдання аналізу даних у соціологічному дослідженні. Методологія аналізу соціальних процесів і явищ.

Співвідношення змістовного і якісного методів аналізу даних. Основні етапи процесу аналізу даних. Методи опису даних соціологічного дослідження. Результати процедури опису. Поняття „пояснення” у соціологічному дослідженні. Типи пояснення. Способи перевірки гіпотез. Послідовність дій при аналізі даних у соціологічному дослідженні.

Методологічні основи і головні поняття прогнозування соціальних явищ та процесів. Опитування експертів як метод соціологічного прогнозування. Методи моделювання в соціальному прогнозуванні. Специфіка побудови соціального прогнозу.

Основні поняття та категорії соціальної прогностики. Історичні форми прояву передбачення майбутнього. Функції соціального прогнозування. Місце та значення прогнозування в системі соціального управління. Основні принципи і закони соціального прогнозування.

Методологічні основи прогнозування. Вчення про випереджаюче відображення. Значення законів причинності для прогнозування. Циклічність у розвитку соціальних систем як об’єктивна основа їх прогнозування.

Типи прогнозів. Джерела інформації про майбутнє та основні способи розробки соціальних прогнозів. Специфіка пошукових та нормативних прогнозів. Прогностичні ефекти. Методи прогнозування соціальних явищ і подій. Особливості використання методів опитування при прогнозуванні поведінки населення в різних сферах суспільства. Технології використання методів експертних оцінок у соціологічних прогнозних розробках. Методи моделювання у прогнозуванні соціальних явищ і подій. Принципи побудови сценаріїв соціального розвитку.

Структура та організація соціологічного прогностичного дослідження. Складання програми дослідження. Побудова базової моделі та моделі прогностичного фону. Послідовність операцій при розробці пошукового прогнозу. Характерні особливості розробки нормативного прогнозу. Методи верифікації прогнозу. Вироблення рекомендацій для управління.

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин 72
Денна форма	Заочна форма
усього	у тому числі	усього	у тому числі
л	с	інд	с.р	л	с	інд	ср

Модуль 1
Змістовий модуль 1. Соціологія як наука
Тема 1. Соціологія – наука про суспільство.				(2)					(4)
Тема 2. Історія розвитку соціології.				(4)					(8)
Разом за змістовим модулем І				(6)					(12)
Змістовий модуль ІІ. Суспільство як соціальна система
Тема 3. Соціологічний аналіз суспільства. Соціальна структура і стратифікація				(2)			-	-	(4)
Тема 4. Етносоціологія				(2)			-	-	(4)
Разом за змістовим модулем 1				(4)					(8)
Змістовий модуль ІІІ. Основні галузі соціального знання
Тема 5. Соціологія особистості та сім’ї				(2)			-	-	(4)
Тема 6. Соціологія конфлікту, праці та управління				(2)			-	-	(4)
Разом за змістовим модулем ІІІ				(4)			-	-	(8)
Змістовий модуль ІV. Організація та проведення конкретно-соціологічних досліджень
Тема 7. Методологія конкретно-соціологічних досліджень			-	(2)					(4)
Тема 8. Методи збору соціологічної інформації				(2)					(4)
Тема 9. Проект та програма соціологічного дослідження				(2)			-	-	(4)
Разом за змістовим модулем ІV				(6)					(12)
Усього годин				(20)					(40)
Модуль 2
Індивідуальне завдання:				(20)					(40)
Усього годин				(20)					(40)

Примітка. Години, які заплановані на опрацювання індивідуального завдання входять до складу СРС

№ з/п	Назва теми та її зміст	Кількість годин
Змістовий модуль 1. Соціологія як наука
	Тема 1: Соціологія – наука про суспільство 1. Соціологія в системі суспільних та гуманітарних наук. 2. Об’єкт та предмет соціології. 3. Закони та категорії соціології. 4. Структура та функції соціології. 5. Зв'язок соціології з іншими науками.
	Тема 2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки (західноєвропейський та американський напрями) 1. Становлення та розвиток класичної соціології. 2. Сучасна західна соціологія: основні напрями та проблеми. 3. Основні досягнення емпіричної соціології ХХ ст.
	Тема 3. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки в Україні 1. Розвиток протосоціологічної думки і Україні.. Основні напрями та проблеми розвитку соціології в Україні у ХІХ-ХХ ст. Основні напрями соціологічної думки в діаспорі. Проведення тестового модульного контролю.
Змістовий модуль ІІ. Суспільство як соціальна система
	Тема 4. Суспільство: сутність, типи, структура та тенденції розвитку Суспільство як цілісна система, його характеристики. Види соціальних спільнот та їх класифікація. Сутність соціальної стратифікації, її історичні типи. 4.Стратифікаційна система сучасного українського суспільства.
	Тема 5. Роль етносоціології в розбудові українського суспільства Основні підходи до вивчення етнічних спільнот. Концептуальні схеми етносоціології та соціології нації. Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства. Проведення тестового модульного контролю.
Змістовий модуль ІІІ. Основні галузі соціального знання
	Тема 6. Соціологія особистості та сім’ї Особливості соціологічного аналізу особистості. Процес соціалізації. Соціальна структура особистості. Сім’я як об’єкт соціологічного вивчення. Функції сім’ї. 4.Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
	Тема 7. Соціальні конфлікти та шляхи їх вирішення Сутність конфлікту, його види та функції у суспільстві. Порівняльний аналіз основних соціологічних концепцій конфлікту. Стратегії виходу з конфліктів та умови застосування основних методів їх вирішення. Конфлікти у перехідних суспільствах та шляхи їх вирішення. Проведення тестового модульного контролю.
Змістовий модуль ІV Організація та проведення соціологічних досліджень
	Тема 8. Методологія соціологічних досліджень та аналіз соціальної інформації Соціологічне дослідження: основні види та етапи. Організація та проведення соціологічного дослідження. Методи збирання та аналізу соціологічної інформації. 4. Анкетне опитування. Соціометричний метод. Проведення тестового модульного контролю.
	Разом