Що собою являють химерні організми?

Ембріотехнології. Химерні організми.

Ембріотехнологія — технологія, що полягає в отриманні одного або декількох ембріонів і пересаджуванні (трансплантуванні) в матку жіночої особини.

Ембріотехнології застосовують у медицині, селекції, тваринництві.

За допомогою ембріотехнології у тваринництві одержують багато нащадків від високопродуктивних тварин. Застосування цього методу спрощує обмін генофондом сільськогосподарських порід тварин між державами та континентами. Ембріотехнології дозволяють пересаджувати ембріони від цінних, але безплідних тварин, що втратили здатність до розмноження в результаті нещасного випадку, хвороби або віку.

Вилучення ембріонів до 70-х років зазвичай проводили хірургічним шляхом. Згодом він був замінений на менш травматичний (не хірургічний), що базується на введенні в матку особливого зонду природним шляхом. Трансплантацію ембріонів тварин здійснюють за допомогою зонду або пістолету для запліднення.

У практиці розведення тварин дуже важливо навчитися керувати утворенням чоловічих і жіночих нащадків. Метод розподілу ембріонів за статтю заснований на визначенні білків, що є специфічними для самців. Цей метод широко використовується у тваринницькій практиці багатьох країн. У Канаді з 1975 р. народжуються телята, що розподілені за статтю ще на стадії ембріонів. У майбутньому планується одержувати особини жіночої або чоловічої статі в людини за допомогою методу мікрохірургічної заміни X- та Y -хромосом. Такі досліди вже проводились на рослинних клітинах
і яйцеклітинах амфібій.

Клітинна інженерія створює рекомбінантні клітини та їх культури.

У давньогрецькому міфі Химера — істота з лев'ячою головою, козячим тулубом і хвостом дракона. Звичайно, такого монстра породила фантазія автора міфу, однак з його легкої руки у біології прижився термін химерний організм, який застосовують до орга­нізмів, що складаються з генетично різнорідних клітин. Незважаючи на «жахливу» назву, найчастіше химери — добре відомі всім організми. Це і дика яблуня, на яку прищепле­на гілка певного сорту, і прекрасна троянда, що квітне на корені шипшни (саме так вирощують багато сортів троянд). Зовсім химерою є яблуня, у крону якої прищеплена гілка груші...

Крім таких «садових» химер, сучасна наука використовує химери на клітинному рівні. Ізольовану тканинну клітину організму можна змусити жити у штучному середовищі. Безліч нащадків цієї клітини називають клітинною культурою. Для одержання химер культуральні клітини двох різних тварин обробляють спеціальними вірусними препаратами, добиваю­чись злиття їх ядер.

Ще наприкінці 70-х рр. минулого століття угорські дослідники повідо­мили про одержані клітини-гібриди хом'яка і курки, група радянських учених одержала тканинні гібриди хом'яка і лисиці, кілька американ­ських повідомлень були присвячені гібридним клітинам людини й миші.

Навіщо ж потрібні химери? Наприклад, для картування генів. Крім того, химерні організми використовують з метою вивчення багатьох клітинних процесів, особливо дослідження генетичного апарату цих клітин. Саме вони допомагають вивчати генетичні закономірності сумісності тканин при транс­плантації органів. Клітинна інженерія важлива і для генетиків-онкологів, які вивчають причини виникнення і механізм розвитку ракових пухлин.

Химера (від грец. chimaira) — особина, яка складається з ідіотипово різних клітин або клітинних систем.

Цікавий факт

У давньогрецькій міфології химера — це страховисько з головою лева, тулубом кози та хвостом змії. Перше згадування про Химеру є у шостій пісні «Іліади», де написано, що вона була божественного походження, а з її пащі виривалося полум’я вогню.

Химерні тварини — це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об’єднання бластомерів від ембріонів із різними генотипами. Одержання таких ембріонів здійснюється в багатьох лабораторіях. Принцип одержання химер — це виділення двох чи більшого числа ранніх зародків та їхнє злиття.

Мозаїцизм (від фр. mosaique — мозаїка) — наявність у тканинах (рослин, тварин або людини) генетично різних клітин.

Слід відрізняти мозаїцизм від химеризму, за якого два (чи більше) генотипів походять від більше ніж однієї зиготи.

Химери, отримані шляхом щеплення або тканинної трансплантації, називають штучними. Химерні організми можуть виникати внаслідок мутацій, порушення процесу мітозу, розщеплення пластид або перекомбінації плазмонів (аутогенні або природні химери).

У 1981 р. вперше отримали мишу з клітин, частина яких походила із стовбурових клітин тератокарциноми: ізольовані стовбурові клітини тератокарциноми ін’єктували в бластоцисти білих мишей, а потім переносили в матку іншої миші, яка народила живих мишенят-химер.

За допомогою химерних мишей було, наприклад, вирішене питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило вирішити чимало важливих питань, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість вирішувати складні питання генетики й ембріології.

Дата добавления: 2014-01-04